Гурильов Олександр Львович
| Гурильов Олександр Львович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 серпня (3 вересня) 1803[1][2][…] |
| Місце народження | Semyonovskoed, Серпуховський повітd, Московська губернія, Російська імперія[4] |
| Дата смерті | 30 серпня (11 вересня) 1858[3][5] (55 років) |
| Місце смерті | Москва, Російська імперія[4] |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | композитор, піаніст |
| Вчителі | Джон Філд |
| Інструменти | фортепіано |
| Батько | Lev Gurilyovd |
Олександр Львович Гурильов (22 серпня (3 вересня) 1803, Москва, — 30 серпня (11 вересня) 1858) — російський композитор, піаніст, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурільова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).
Основний жанр творчості Гурільова — вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурілева з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційному стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.
Автор романсів[ред. | ред. код]
Особливою популярністю користувалися:
- «Матінка-голубонька»,
- «В'ється ластівка сизокрила»,
- «Однозвучно гримить дзвіночок»,
- «Сарафанчик»,
- «Розлука» («На зорі туманної юності»)[6]
Література[ред. | ред. код]
- Асафьев Б. В. Важнейшие этапы развития русского романса, в его сб.: Русский романс. ― Л., 1930
- Васина-Гроссман В. А. Русский классический романс XIX века. ― М., 1956
- Тынянова Е., К биографии А. Л. Гурилева, «Советская музыка», 1940, № 9;
- А. Л. Гурилев, в кн.: История русской музыки т.1,М.,1957,с.199-203.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Гурилёв Александр Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Романс «Розлука» [Архівовано 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Класична музика [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Александр Львович Гурилёв [Архівовано 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Нотетека [Архівовано 6 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Гурилёв Александр Львович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]