Гурільов Олександр Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гурільов Олександр Львович

Олександр Львович Гурільов (22 серпня (3 вересня) 1803, Москва, — 30 серпня (11 вересня) 1858) — російський композитор, піаніст, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї кріпосного музиканта Льва Степановича Гурільова (1770—1844), диригента і скрипаля оркестру графа Орлова. Вчився у батька (скрипка), Джон Філда (фортепіано), Йосипа Генішти (теорія музики). У 1831 разом із своїм батьком отримав вільну і приписався до товариства московської ремесленої управи. Проживав у Москві, займався композиторською і педагогічною діяльністю, викладав гру на фортепіано та спів. Відомий як автор ліричних побутових романсів і пісень, що набули широкого поширення в демократичній частині міського населення. Йому також належать обробки народних пісень, фортепіанні твори — танці, віртуозні п'єси для концертного виконання (варіації на романс А. Е. Варламова «На зорі ти її не буди», і терцет «Не томи, рідний» з опери М. І. Глінки «Іван Сусанін»).

Основний жанр творчості Гурільова - вокальна лірика. Його романси пройняті романтичними, сентиментальними настроями, тонким ліризмом, в них сильний вплив російської народної традиції. Ясна мелодія, кантилена зближує Гурілева з Глінкою, з іншого боку, ряд романсів в драматично-декламаційний стилі передбачає творчість Даргомижського, Мусоргського і Чайковського. Важливою складовою вокальних творів Гурільова є ретельно розроблена фортепіанна партія.

Автор романсів[ред.ред. код]

Особливою популярністю користувалися:

  • «Матінка-голубонька»,
  • «В'ється ластівка сизокрила»,
  • «Однозвучно гримить дзвіночок»,
  • «Сарафанчик»,
  • «Розлука» («На зорі туманної юності»)[1]

Література[ред.ред. код]

  • Асафьев Б. В. Важнейшие этапы развития русского романса, в его сб.: Русский романс. ― Л., 1930
  • Васина-Гроссман В. А. Русский классический романс XIX века. ― М., 1956
  • Тынянова Е., К биографии А. Л. Гурилева, «Советская музыка», 1940, №9;
  • А.Л. Гурилев, в кн.: История русской музыки т.1,М.,1957,с.199-203.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]