Гідравлічний транспорт
Гідравлічний транспорт (рос.гидравлический транспорт, англ. hydraulic transport, pipeline transport; нім. Hydrotransport m) — переміщення твердих сипучих матеріалів потоком води.
Зміст |
[ред.] Історія
Г.т. для промивання золотоносних пісків у долинах рік Тахо, Дуеро, Міньо і Гуадьяро (Іспанія) відомий з ХІІ - VI ст. до н.е.
[ред.] Різновиди
Розрізняють безнапірний і напірний Г.т. При безнапірному гідравлічному транспортуванні матеріал у суміші з водою (пульпа) рухається самопливом по похилих жолобах або лотках, при напірному гідравлічному транспортуванні – по трубопроводах під тиском, створюваним насосами.
Крім того, виділяють магістральний і промисловий Г.т.
[ред.] Основні параметри гідротранспорту
Критична швидкість (м/с) – швидкість потоку гідросуміші, яка відповідає початку випадання частинок транспортованого матеріалу на дно труби. Переміщення зерен твердого матеріалу при гідравлячному транспорті відбувається у завислому стані, перекочуванням, у потоці рідини, стрибкоподібно (сальтація).
[ред.] Застосування
Г.т. застосовують головним чином при гідромеханізації земляних і гірничих робіт (гідравлічний транспорт промисловий), а також при передачі матеріалу на далекі відстані - до тисяч кілометрів (магістральний гідротранспорт).
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
- Світлий Ю.Г., Круть О.А. Гідравлічний транспорт твердих матеріалів. Донецьк: Східний видавничий дім, 2010. – 268 с. ISBN 978-966-317-049-7
