Гіпердактилічна рима

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпердактилі́чна ри́ма — співзвуччя слів, у яких наголошується четвертий, п'ятий, навіть шостий склад від краю.

Майже не властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, — М. Рильський («Третє вікно» із циклу «Вікна говорять»), М. Рудницький, М. Бажан тощо.

Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, — «Пісня про купця Калашникова» М. Лермонтова, версифікаційні експерименти представників «срібного віку» (В. Брюсов, Зінаїда Гіппіус та інші).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 162

Посилання[ред. | ред. код]