Фольклор
Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання)[1], або традиці́йна наро́дна тво́рчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Фольклор — сума створених народом та існуючі в народних масах культури на основі словесності (перекази, пісні, казки, епос), музика (пісні, інструментальні наспіви і п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець.
Народна творчість, що зародилася в далекій давнині, — історична основа усієї світової художньої культури, джерело національних художніх традицій, виразник народної самосвідомості.
Зміст |
Роди та жанри фольклору [ред.]
Традиційно виділяють чотири фольклорні роди:
- Народний епос — розповідні фольклорні твори, до яких належать:
- Народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв.
- Трудові пісні
- Календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки
- Родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння
- Соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні
- Народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля).
- Народний ліро-епос - фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.
Юридичний захист фольклору [ред.]
Як і будь-який інший результат творчої діяльності фольклор є об'єктом права інтелектуальної власності. Однак на відміну від традиційних творів, які охороняються авторським правом з метою виключення їх незаконного використання, фольклор має особливу систему захисту, суть якої полягає у виключенні незаконного привласнення фольклорних творів або обмеження доступу до них якоюсь конкретною особою із використанням механізмів захисту інтелектуальної власності. З юридичної точки зору фольклор як об'єкт інтелектуальної власності охоплюється ширшим поняттям традиційні знання. Фольклор не є об'єктом авторського права.
Специфічні риси [ред.]
Усність Варіативність Анонімність Імпровізаційність Народність Традиційність Біфункціоналізм Синкретизм
Примітки [ред.]
- ↑ Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута.— К.: Наукова думка, 2000. — 680с. — (Словники України). ISBN 966-00-0439-7
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість. — К.: Знання-Прес, 2006. — 591 с.
- Степан Мишанич Фольклористичні та літературознавчі праці: Том 1.. — Донецьк: ДонНУ, 2003. — 544 с.

