Давид II (король Шотландії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Давид II
Daibhidh a Briuis
David II of Scotland by Sylvester Harding 1797.jpg
Король Шотландії
Початок правління: 1329
Кінець правління: 1371
Попередник: Роберт I
Наступник: Роберт II
Дата народження: 5 березня 1324(13240305)
Дата смерті: 22 лютого 1371
Місце смерті: Едінбург
Дружина: Джоан Плантагенет
Маргарет Драммонд
Династія: Стюарти
Батько: Роберт I
Мати: Елізабета де Бург

Давид II (*5 березня 1324 —†22 лютого 1371) — король Шотландії у 13291371 роках, останній король з династії Брюсів.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з династії Брюсів. Син Роберта I, короля Шотландії, та Елізабети де Бург. Його мати померла у 1327 році. У 1328 році Давид у відповідності до Нортгемптонської угоди одружився на донці Едуарда II, короля Англії.

Коли помер батько (1329 рік) Давид був досить малим. Владу перебрали впливові феодали. Спочатку регентом був Томас Рендольф, граф Морей (до 1332 року). Потім Дональд Мормер, граф Мар. Втім останній 1332 року у битві при Дапплін Мурі був розбитий Едуардом Балліолом, претендентом на трон. Давид II вимушений був тікати на північ. Новим регентом стає Ендрю Мюррей, граф Босуел, який у грудні того ж року зумів відновити владу короля, вигнавши Балліола. Втім у 1333 році Босуел потрапив у полон до англійців, новий регентом стає Арчибальд Дуглас.

19 липня 1333 року армія на чолі з Дугласом зазнала поразки при Халідон Хіллі, в результаті чого армія Едуарда III, короля Англії, захопила Шотландію. а король Давид II втік до Франції. Тут отримав від короля Філіппа VI замок Шато Гайар та гарне утримання. У вигнанні король Шотландії знаходився до 1341 року, коли його прихильники змогли вигнати англійські війська з території Шотландії. Того ж року Давид II повертається до Шотландії.

Боротьба з Англією та полон[ред.ред. код]

У 1346 році у відповідності до союзу з Францією король Шотландії розпочав війну проти Англії. Після перших незначних успіхів шотландська армія було розбита у битві при Невілл Кросс 17 жовтня того ж року. Король потрапив у полон. Незабаром його запроторено до Тауеру. Лише у 1357 році, після тривалих перемовин, було укладено угоду між регентською радою Шотландії та Едуардом III, королем Англії. Давида II було звільнено на викуп у 100 тисяч срібних марок.

Зміцнення королівства[ред.ред. код]

Після повернення на батьківщину Давид II намагався поліпшити економічне становище країни та зміцнити королівську владу. Втім у 1363 році Шотландія опинилася на межі банкрутства, була не здатна сплатити залишок викупу за короля. Тому Давид розпочав перемовини з Едуардом III щодо заповіту королівства одну з синів англійського короля. Проте у 1364 році парламент Шотландії відкинув цю ідеї. Втім Давид II продовжував перемовини, значно їх затягуючи їх з метою виграти час.

Разом з дипломатичною боротьбою з Англією Давиду II доводилося час від час придушувати заколоти шотландських баронів (1362, 1364, 1369 років), які не бажали посилення королівської влади.

У 1366 році парламент передав у розпорядження короля всі доходи від митних зборів, попередньо підвищивши їх в 4 рази, водночас було повернуто до королівського домену маєтності, які раніше було передані магнатам. Екстраординарні податки до кінця правління Давида II стали фактично постійними, перетворившись на щорічний податок на прибуток. Велику роль у зборі коштів на сплату викупу зіграли королівські міста Шотландії, що призвело до зростання їх значення в політичній системі країни і визнанню міської буржуазії третім станом парламенту. Встановлення миру із сусідами дало поштовх до розвитку шотландської торгівлі.

В результаті Давиду II вдалося консолідувати у своїх руках фінансові ресурси, за розміром не мають прецеденту в середньовічній Шотландії: доходи короля доходили до 15—20 тисяч фунтів стерлінгів на рік.

Водночас дипломатична майстерність короля дозволила сплатити лише 45 тисяч марок із суми свого викупу.

Втім завершити справу зміцнення держави Давидові II не вдалося — 22 лютого 1371 року він несподівано помер у замку Едінбург.

Джерела[ред.ред. код]

  • Michael Penman. (2003). David II, 1329-71: The Bruce Dynasty in Scotland. East Linton: Tuckwell Press.