Дейл Мітчелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Дейл Мітчелл
Дейл Мітчелл
Дейл Мітчелл
Особисті дані
Повне ім'я Дейл Вільям Мітчелл
Народження 21 квітня 1958(1958-04-21)[1][2] (66 років)
  Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Зріст 185 см
Громадянство  Канада
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1977—1978 Канада «Ванкувер Вайткепс» 5 (0)
1979—1982 США «Портленд Тімберз» 101 (35)
1983 Канада «Монреаль Менік» 24 (8)
1984—1985 США «Такома Старз» 96 (96)
1986—1987 США «Канзас-Сіті Кометс» 99 (99)
1988—1990 Канада «Ванкувер Вайткепс» 213 (211)
1991 США «Балтімор Бласт» 51 (42)
1992—1994 США «Такома Старз» 40 (45)
Національна збірна
1976 Канада Канада (U-20) 3 (1)
1983—1987 Канада Канада (ол.) 9 (4)
1980—1993 Канада Канада 55 (19)
Тренерська діяльність**
1995—1999 Канада «Ванкувер Вайткепс» (резерв)
1995—1999 Канада «Ванкувер Вайткепс» (асс. тр.)
2000—2001 Канада «Ванкувер Вайткепс»
2002—2007 Канада Канада (U-20)
2004—2006 Канада Канада (асс. тр.)
2007—2009 Канада Канада

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дейл Вільям Мітчелл (англ. Dale William Mitchell; нар. 21 квітня 1958, Ванкувер) — колишній професійний канадський футбольний нападник, який грав у складі кількох північноамериканських команд 1980-х і 1990-х роках.

Він зіграв 55 матчів за збірну Канади і довгий час тримав рекорд за кількістю голів (19), поки його досягнення не перевершив Двейн Де Розаріо[3]. Мітчелл також був головним тренером збірної Канади з травня 2007 по 27 березня 2009 року. У 2012 році в рамках святкування столітнього ювілею Канадської футбольної асоціації він був призначений тренером символічної збірної Канади всіх часів[4]. У 2002 році він був введений в Канадську футбольну залу слави, а в березні 2014 року було оголошено, що він також буде включений в Залу слави шоуболу[5].

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Мітчелл грав у Північноамериканській футбольній лізі, почавши свою професійну кар'єру з «Ванкувер Вайткепс» (1977—1978), більша частина його кар'єри в NASL пройшла з «Портленд Тімберз» (1979—1982), а останнім клубом став «Монреаль Менік» (1983). У 1988 році він підписав контракт з відродженим «Ванкувер Уайткепс», за який грав у Канадській футбольній лізі та Американській професійній футбольній лізі і провів за клуб 213 матчів та забив 211 голів.

Мітчелл також зіграв дев'ять шоубольних сезонів в MISL з «Такома Старз», «Канзас-Сіті Кометс» і «Балтімор Бласт». Мітчелл завершив кар'єру в ранзі третього бомбардира в історії ліги (406 голів) і четвертого за системою гол плюс пас (280 передач).

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Мітчелл повністю відіграв усі матчі олімпійської збірної Канади на літніх Олімпійських іграх 1984 року, забивши три голи. У тому числі Мітчелл відкрив рахунок у чвертьфінальному матчі проти Бразилії, суперник зрівняв рахунок і перевів гру в серію пенальті, де Мітчелл вже не зміг забити, Бразилія пройшла далі з рахунком 4:2[6].

Дебютував за основну збірну Канади 15 вересня 1980 року в товариському матчі проти Нової Зеландії, в якому забив два голи. Свій останній міжнародний матч Мітчелл провів у серпні 1993 року проти Австралії. Він зіграв за Канаду 22 відбіркових матчах на чемпіонати світу[7], а також брав участь в грі проти Угорщини в рамках групового етапу мундіалю 1986 року[8].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення кар'єри гравця Мітчелл тренував резервну команду «Ванкувер Вайткепс» і був помічником головного тренера першої команди з 1995 по 1999 рік, потім він змінив Карла Валентайна на посту головного тренера клубу.

З 2001 по 2007 рік Мітчелл займав посаду головного тренера молодіжної збірної Канади. У 2004 році під час відбору на чемпіонат світу з футболу 2006 він працював помічником тренера основної збірної, Френка Єллопа.

У травні 2007 року він був призначений головним тренером основної збірної. У 2008 році він не зміг вивести Канаду в третій відбірковий раунд на чемпіонат світу зони КОНКАКАФ, оскільки його команда потрапила в так звану «групу смерті», де їй перегородили шлях Мексика і Гондурас. Він був звільнений з посади 27 березня 2009 року[9].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Goalscoring for Canada National Team [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] — RSSSF
  4. Association announces All Time Canada Mens XI Canadasoccer.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 14 березня 2022.
  5. Home. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 5 травня 2017.
  6. Previous Tournaments. FIFA.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2008. Процитовано 29 грудня 2013.
  7. Дейл Мітчелл на сайті ФІФА (англ.) (англ.)
  8. 1986 FIFA World Cup Mexico ™. FIFA.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  9. "Mitchell given the boot, " The Canadian Press, Friday, March 27, 2009. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 5 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]