Декурія
Декурія (лат. decuria, від decem — «десять») — термін з історії Стародавнього Риму. Залежно від контексту має різні значення.
В управлінні[ред. | ред. код]
Декурія — група з 10 осіб, на які ділилися курії патриціїв, вершників, сенаторів. Утім, число членів декурії не завжди дорівнювало десяти. Декуріями також звали суддівські корпорації, за часів імператора Августа їх було 4, з числом членів близько 4000. Голова декурії звався декуріоном.
У римській армії[ред. | ред. код]
Декурія — найменший підрозділ у кінноті, який складався з 10 осіб. Три декурії складали турму. Командир військової декурії також звався декуріоном, у турмі їх було три, причому старший з них вважався і командиром турми.
Джерела[ред. | ред. код]
- Большой юридический словарь. Академик.ру. 2010. http://jurisprudence.academic.ru
- Marcus Junkelmann: Die Legionen des Augustus. Der römische Soldat im archäologischen Experiment. 9. Auflage. Zabern, Mainz 2003. ISBN 3-8053-0886-8 (нім.)
- Marcus Junkelmann: Die Reiter Roms. Teil 2. Der militärische Einsatz. Zabern, Mainz 1991, ISBN 3-8053-1139-7 (нім.)
| |||||||||||||||||||
