Делфін Арно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Делфін Арно
фр. Delphine Arnault
Народилася 4 квітня 1975(1975-04-04)[1] (49 років)
Рубе, Франція
Країна  Франція
Місце проживання Париж
Діяльність колекціонерка мистецтва, бізнесвумен
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук і EDHEC Business Schoold
Знання мов французька і англійська
Посада deputy managing directord, board of directors memberd, board of directors memberd і директор[2]
Батько Бернар Арно[3]
Мати Анна Деварвенd[3]
Родичі Antoine Arnault (brother)
Брати, сестри Антуан Арно[3], Alexandre Arnaultd[3], Jean Arnaultd[3] і Frédéric Arnaultd[3]
У шлюбі з Xavier Nield[4]
Діти 2
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арно.

Дельфін Арно (нар. 4 квітня 1975) — французька бізнес-леді, директор і виконавчий віце-президент Louis Vuitton (LVMH Group).

Юність[ред. | ред. код]

Дельфін Арно старша дитина Бернара Арно та його першої дружини Anne Dewavrin. Д. Арно має молодшого брата Антуана Арно. У віці 7-10 років її сім'я жила у Нью-Йорку, де вона навчалася в Французько-Американській школі. Пізніше вона отримала ступінь у Лондонській школі економіки та EDHEC бізнес школі (Ecole des Hautes Etudes Commerciales du Nord)[5][6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Д. Арно почала свою кар'єру в McKinsey & Company, де працювала протягом двох років[7], а у 2000 році почала працювати в LVMH[8].

З 2003 року Д. Арно - член правління групи LVMH, перша жінка та наймолодша особа, яка обіймала цю посаду[9].

Крім того Д. Арно - член ради директорів Moët Hennessy і M6 та керуюча партнерка компанії з управління капіталом.

У 2008 році Д. Арно стала заступницею голови дизайнерського бюро Christian Dior Couture, але в 2013 році вона лишила цю посаду, щоб приєднатися до Louis Vuitton як директор і виконавчий віце-президент[10] [11].

У травні 2014 року Д. Арно заснувала міжнародний конкурс молодих модельєрів LVMH Prize[12] [13]. Метою групи LVMH є виявлення талантів і креативу нових дизайнерів: «Необхідно визнавати талант і креативність, а також шляхи, якими ми можемо найкращим чином допомогти розвитку їхнього бізнесу», — підтвердила вона[14].

Інші види діяльності[ред. | ред. код]

  • Gagosian Gallery, член ради директорів (з 2021) [15]
  • 20th Century Fox, член ради директорів (з 2013) [16] [17]
  • Céline, член ради директорів (з 2011 р.)
  • Pucci, член ради директорів (з 2007 р.)
  • Loewe, член ради директорів (з 2002 р.)
  • Ferrari, член ради директорів [18]
  • Havas, член ради директорів (2013–2019) [16]

Особисте життя[ред. | ред. код]

24 вересня 2005 року Д. Арно вступила у шлюб з Алессандро Валларіно Ганчіа, спадкоємцем італійського винороба Gancia[7]. У 2010 році вони розлучилися [19] .

Зараз Дельфіна Арно живе зі своїм партнером, французьким бізнесменом Ксав'є Ніелем, з яким має двох дітей: доньку Елізу (народилася 17 серпня 2012 року), і сина Джозефа (народився 20 вересня 2016 року) [20] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ GeneaStar
  2. ↑ https://www.bbc.com/mundo/noticias-64245108
  3. ↑ а б в г д е Kostov N., Meichtry S. The World’s Richest Person Auditions His Five Children to Run LVMH, the Luxury Empire // Wall St. J., East. Ed. — New York, N.Y.: Dow Jones & Co., 2023. — ISSN 0099-9660; 2574-9579
  4. ↑ https://www.lemonde.fr/series-d-ete/article/2021/07/26/le-clan-arnault-ou-la-fabrique-des-heritiers_6089594_3451060.html
  5. ↑ Delphine Arnault devient numéro 2 de Louis Vuitton. Les Echos (фр.). 25 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2020.
  6. ↑ Les petits secrets de la famille Arnault, propriétaire de LVMH. Capital.fr (фр.). 5 квітня 2017. Процитовано 30 квітня 2020.
  7. ↑ а б Jo Ellison (10 October 2014), Lunch with the FT: Delphine Arnault Financial Times.
  8. ↑ Delphine Arnault, Forbes, 15 May 2007.
  9. ↑ Delphine Arnault - Director and Executive Vice President of Louis Vuitton, LVMH Moet Hennessy Louis Vuitton SA, Investing Businessweek
  10. ↑ Lisa Wang,Power Moves | Delphine Arnault to Leave Dior for Louis Vuitton [Архівовано 2014-10-27 у Wayback Machine.], Business of Fashion, 24 June 2013
  11. ↑ Arnault’s Girl Makes Vuitton Move, Vogue.co.uk, 25 June 2013.
  12. ↑ Delphine Arnault : l’instinct de mode, Le Figaro Madame, 27 May 2014.
  13. ↑ Delphine Arnault, 39, Fortune
  14. ↑ Un prix pour se mettre au travail, Le Monde, 9 June 2014.
  15. ↑ Daniel Cassady (16 November 2022), Gagosian Forms Star-Studded Board of Directors, Offering a Glimpse at the Gallery’s Future ARTnews.
  16. ↑ а б Carole Bellemare avec Caroline Beyer,Delphine Arnault-Gancia impose sa marque chez Dior, le Figaro, 16 April 2008
  17. ↑ Sue Zeidler (18 October 2013), Murdoch re-elected Twenty-First Century Fox chairman Reuters.
  18. ↑ Board of Directors Ferrari.
  19. ↑ Ellison, Jo (10 жовтня 2014). Lunch with the FT: Delphine Arnault. Financial Times. Процитовано 25 травня 2020. She declines to confirm whether or not Niel is the father of her daughter, or even her daughter’s name.
  20. ↑ Miel, Morgane (29 березня 2015). Delphine Arnault : l'abécédaire de sa nouvelle vie. Madame Figaro (фр.). Процитовано 15 травня 2018.
Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Делфін_Арно&oldid=39174110