Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання
рос. Государственная дума Федерального собрания Российской Федерации VIII созыва
VIII
 
Розподіл місць за підсумками виборів 2021 року в Державну думу[1]
Загальна інформація:
Юрисдикція: Росія
Попередник: VII скликання
Структура:
Депутатів: 450
Голова Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації: В'ячеслав Володін (Єдина Росія (324 депутати))
Вибори:
Виборча система: змішана
Термін: з 12 жовтня 2021 року[2]
Офіційний вебсайт:
http://www.duma.gov.ru
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VIII скликання

Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації восьмого скликання була обрана 19 вересня 2021 року . Її повноваження відповідно до частини 1 статті 96 Конституції Російської Федерації триватимуть до вересня 2026 року[3] . Дума може бути достроково розпущена президентом, але не раніше, ніж через рік після початку роботи.

Вибори[ред. | ред. код]

Докладніше: Вибори до Державної думи Росії 2021

Вибори VIII скликання відбулися 17-19 вересня 2021 року, завершившись в єдиний день голосування 19 вересня. На червень 2021 року 32 російських політичних партії мали право брати участь у виборах[4][5]. При цьому партіям, які на попередніх виборах отримали мандати за партійним списком або набрали понад 3 % голосів, або тим, хто представлені хоча б в одному з регіональних парламентів, дозволялося брати участь у виборах без збору підписів. Після виборів VII скликання пільги втратили партії ПАРНАС і «Громадянська сила», ще дві партії з пільгою — «За правду» і «Патріоти Росії» — об'єдналися зі «Справедливою Росією», утворивши єдину партію « Справедлива Росія — За правду». Таким чином, залишилося 14 партій, які могли висуватися на вибори без збору підписів:

Решта 18 партій для участі у виборах 2021 року мали зібрати не менше 200 тисяч підписів на свою підтримку.

Прогнози і реальність[ред. | ред. код]

Згідно з рядом доповідей, які публікувались агентством ІНСОМАР, Фондом розвитку громадянського суспільства та Експертною інститутом соціальних досліджень (ЕІСІ) в березні 2021 року «Єдина Росія» мала зберегти в парламенті VIII скликання конституційну більшість[6] — що і сталося. За прогнозом, в результаті голосування по спискам «Єдина Росія» була здатна отримати 111 місць з 225, тобто 49,3 % депутатських мандатів[7] — фактично за списком вона отримала 126 місць[8], тобто 56 % депутатських мандатів.

Багато депутатів-єдиноросів, з якими асоціюються заборонні і непопулярні закони останнього п'ятиріччя, як передбачалося, не будуть переобиратися[9] — так і виявилося: не менше ста депутатів не стали претендувати на місце у восьмому скликання[10][11]. Однією з причин може бути те, що ці депутати вважали, що не мають морального права претендувати на переобрання після того як вони, підкоряючись фракційній дисципліні, проігнорували думку народу і підтримали пенсійну реформу. Експерти припускають, що В'ячеслав Володін може залишити пост спікера.

Не було сумнівів, що разом з «Єдиною Росією» до Держдуми пройдуть КПРФ, ЛДПР і «Справедлива Росія — За правду» (і ці партії знову представлені в Думі), а головна інтрига виборів вбачалася в тому, чи з'являться ще фракції. Як варіанти називалося проходження Російської партії пенсіонерів «За справедливість», партії « Яблуко», партії «Нові люди» та "Зеленої альтернативи "[12][13]. Висловлювалися думки, що фракцій може стати до шести[14] — за фактом, до Держдуми, хоча і на межі, пройшли «Нові люди» (і стало п'ять фракцій).

Склад[ред. | ред. код]

21 вересня 2021 року ЦВК Росії опублікував розподіл місць за підсумками виборів: Єдина Росія — 324 місця, КПРФ — 57, Справедлива Росія — за правду — 27, ЛДПР — 21, Нові люди — 13, Партія зростання, Громадянська платформа і Батьківщина — по одному місця, п'ять самовисуванців у мажоритарних округах[15] Офіційні підсумки Центрвиборчком підбив в п'ятницю 24 вересня[16]. При цьому КПРФ не визнала результати виборів в Москві, вважаючи їх спотвореними на користь «Єдиної Росії» за рахунок електронного голосування[17].

Оцінки та можлива фальсифікація[ред. | ред. код]

Докладніше: Розумне голосування

На думку політолога Михайла Виноградова, восьме скликання не буде якісно відрізнятися від сьомого[18]. Ілля Гращенков вважає, що новий парламент буде керуватися в своїй роботі ідеологією «обложеної фортеці» або «транзиту»[9].

Ще до виборів, в липні 2021 року в Європарламенті пролунала пропозиція визнати VIII скликання Держдуми нелегітимною, якщо голосування пройде з порушеннями. Також не всі держави світу, включаючи, перш за все Україну, визнали вибори в окупованому Криму. Цю ініціативу підтримав комітет Європарламенту з міжнародних справ[19].

Партійне представництво в Думі VIII скликання не відповідає істинній картині переваг в російському суспільстві. Перед виборами рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» становив близько 35 %, А в підсумку вона зайняла понад 70 % крісел. Основна причина спотворень не в фальсифікаціях, а в специфіці мажоритарної системи відносної більшості при виборах по одномандатних округах[20]. При малій популярності і великої кількості кандидатів (коли виборцю доводиться судити про людину по його партійної приналежності) невеликого перевищення рейтингу правлячої партії над рейтингом будь-якої іншої партії досить для того, щоб лише за статистичних причин кандидати-опозиціонери майже не мали шансів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ЦИК опубликовал распределение мандатов по итогам выборов в Госдуму. РИА Новости. 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  2. ↑ В «Единой России» назвали дату первого заседания Госдумы. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  3. ↑ 96 Конституция Российской Федерации. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 26 вересня 2021.
  4. ↑ Список зарегистрированных политических партий | Министерство юстиции Российской Федерации. minjust.gov.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  5. ↑ Список политических партий, имеющих право в соответствии с Федеральным законом от 11.07.2001 № 95-ФЗ «О политических партиях» принимать участие в выборах | Министерство юстиции Российской Федерации. minjust.gov.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  6. ↑ Колесников Андрей, Макаренко Борис (31 травня 2021). Дума-2021: четыре интриги выборов. Московский центр Карнеги. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  7. ↑ От рейтингов к результатам (выпуск от 9 сентября). https://cpkr.ru/. 9 вересня 2021. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  8. ↑ ЦИК назвала, сколько мандатов получат прошедшие в Думу партии. РБК. 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  9. ↑ а б Савельев Михаил (9 червня 2021). Новое место Володина, новые партии в Госдуме: Гращенков раскрыл план Кремля на выборы. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  10. ↑ Михаил Мошкин, Андрей Самохин (31 травня 2021). Состав Госдумы ждут перемены. Взгляд. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  11. ↑ Госдума-2021: Майданов и муж Скабеевой придут вместо Поклонской и Пушкиной. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  12. ↑ Ни протестов, ни конкуренции // Коммерсантъ. Архівовано з джерела 14 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  13. ↑ «Скучно не будет». Чего ждать от будущей Госдумы. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  14. ↑ Неустойчивое равновесие: прогноз на думские выборы 2021 года по итогам Единого дня голосования. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  15. ↑ ЦИК: «Единая Россия» получила 324 из 450 мест в Госдуме. Это конституционное большинство. Новая газета. 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  16. ↑ ЦИК утвердила итоги выборов в Госдуму и признала их состоявшимися. Известия. 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  17. ↑ Член ЦИК от КПРФ выразил несогласие с итогами думских выборов. Интерфакс. 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  18. ↑ «Второстепенный орган власти». Почему следующая Госдума не будет отличаться от нынешней. Интервью политолога Михаила Виноградова. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  19. ↑ В Европарламенте предложили готовиться к непризнанию предстоящих выборов в российскую Госдуму. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  20. ↑ В. Пугачёв, А. Соловьёв (2000). Введение в политологию, гл. 22, § 4. M.: «Аспект Пресс». Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021. ...[мажоритарная система] во многом искажает реальную картину предпочтений и волю избирателей... ...В условиях остроконфликтного общества мажоритарная система достаточно опасна для демократии...
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Державна_дума_Федеральних_зборів_Російської_Федерації_VIII_скликання&oldid=36175748