Єдина Росія
| Єдина Росія | |
| Единая Россия | |
 |
|
| Голова партії: | Володимир Путін[1] |
|---|---|
| Дата заснування: | 2 грудня 2001 |
| Штаб-квартира: | Москва |
| Союзники і блоки: |  «Партія Регіонів»[2] |
| Ідеологія: | суверенна демократія, консерватизм |
| Кількість членів: | 1830000 |
| Друкований орган: | газета «Единая Россия» |
| Девіз: | Єдина Росія |
| Інтернет-сторінка: | www.er.ru |
«Єди́на Росі́я» (рос. Единая Россия) — політична партія в Російській Федерації. Створена 2 грудня 2001 на засновницькому з'їзді суспільно-політичних об'єднань «Єдність» (лідер — Сергій Шойгу), «Вітчизна» (Юрій Лужков) і «Вся Росія» (Минтимер Шаймієв) як Всеросійська політична партія «Єдність і Вітчизна — Єдина Росія».
На логотипі партії зображений ведмідь. Тому членів партії часто називають «ведмедями». З'їзд партії, що пройшов 26 листопада 2005, ухвалив рішення про зміни в символіці партії. Замість бурого ведмедя коричневого кольору символом партії став бурий ведмідь білого кольору, по контуру обкреслений синім кольором. Над ведмедем розвівається російський прапор, під ведмедем — напис «Единая Россия».
Члени партії на сучасному політичному жаргоні іменуються «єдиноросами».
Виборчий список партії на думських виборах 2007 року і її політичний курс очолив президент Росії Володимир Путін, який, проте, не є членом партії. В результаті Думських виборів 2007 року в Росії закріпилася політична система, що склалася раніше, — з домінуючою партією, при якій партія влади, — «Єдина Росія» має в своєму розпорядженні кваліфіковану більшість, достатню для одноосібного ухвалення будь-яких рішень без урахування думки опозиції.
Зміст |
Ідеологія [ред.]
Ідеологічна платформа партії, описана її лідерами як центризм і консерватизм, проголошує «державницьку» позицію, заявлений прагматизм, протиставлення себе радикальнішим рухам. Низка активних членів фракції на початку 2005 року одночасно виступили з публічним викладом нових підходів до розвитку економіки і суспільства Росії — так званому «соціально орієнтованому» і «праволіберальному», або «ліберально-консервативному». Мова йшла про створення всередині партії двох «крил» і «центру» («соціального консерватизму»). Ініціатива, проте, затихнула відразу ж, як тільки стала ясна негативна реакція президентської адміністрації. Дискусію членам партії дозволили лише на рівні неформальних «клубів».
Важливу роль у позиції партії грає підтримка курсу уряду і президента. На парламентські вибори 2003 року ЄР йшла під гаслами підтримки курсу президента Путіна — плану Путіна.
У лютому 2006 року на офіційному веб-сайті партії було опубліковано стенограму виступу заступника керівника адміністрації президента Росії Владислава Суркова перед слухачами центру партійного навчання і підготовки кадрів «Єдиної Росії», в якому він зробив спробу «описати новітню історію в оцінках і під тією точкою зору, яка в цілому відповідає курсу президента, і через це сформулювати наші основні підходи до того, що було раніше, і до того, що буде з нами в майбутньому».
Перед нею ставиться завдання «не просто перемогти на парламентських виборах в 2007 р., а думати і про те і робити все, щоб забезпечити домінування партії на протязі мінімум 10—15 майбутніх років». Для того, щоб зберегти позиції, Бабаков порадив її членам «опановувати ідеологією» — а для цього створювати в регіонах «постійні групи з пропагандистського забезпечення боротьби з політичними супротивниками».
Стрижньовим поняттям ідеологічної платформи Суркова став термін «суверенна демократія». Згодом, проте, він був розкритикований віце-прем'єром Дмитром Медведєвим за використання визначення «суверенна».
Державна Дума [ред.]
Перемігши на виборах 2003 року відносною більшістю голосів і прийнявши до складу своєї фракції більшість незалежних депутатів, що пройшли по одномандатних округах, всіх депутатів від Народної партії і «перебіжчиків» з інших партій, «Єдина Росія» отримала абсолютну більшість, що дозволило їй проводити в Думі свою власну лінію, не зважаючи на думки і заперечення опозиції (КПРФ, Справедлива Росія, ЛДПР), хоча для реалізації конституційних рішень кваліфікованою більшістю їй було б потрібно деяку підтримку інших партій.
Після думських виборів 2007 року «Єдина Росія» має в своєму розпорядженні кваліфіковану більшість, достатню для одноосібного ухвалення без урахування позиції опозиції будь-яких рішень, аж до зміни Конституції.
При голосуваннях в Держдумі депутати від «Єдиної Росії» строго дотримуються внутріпартійної дисципліни і голосують в чіткій відповідності з думкою виконавчої влади (президент і уряд РФ). Представники фракції займають всі керівні посади в Державній Думі.
У зв'язку з численністю фракції і для підвищення ефективності управління нею, у складі фракції створено чотири групи, керівниками яких є Олег Морозов ex-НРП, Вячеслав Володін Ех-Вітчизна, Володимир Пехтін Єдність (північ), Володимир Катренко (Рязанський).
Очолюючи профільні комітети Держдуми, депутати від «Єдиної Росії» є основними лобістами в Держдумі, контролюючими розподіл бюджетних грошей.
Партійні ЗМІ [ред.]
Точку зору і оцінки подій партії доносять до жителів Росії основні телевізійні канали, які повністю контролюються виконавчою владою, або прямо, або через державні монополії.
Газета «Единая Россия» [ред.]
У 2003 зареєстрована газета «Единая Россия». Головний редактор — Аркадій Узільовський.
Дитячий журнал «Єдиноросик» [ред.]
В Челябінській області вийшли два випуски дитячого журналу «Єдиноросик», вересня 2007 року, що став одною з найобговорюваніших тем в російській блогосфері. Журнал розповсюджувався серед школярів і викликав в основному негативну реакцію у батьків.
Чисельність [ред.]
- В липні 2000 року після засновницького з'їзду чисельність «Єдності» складала 150 тисяч.
- У березні 2003 року в «Єдиній Росії» (створеною на базі «Єдності» і ОВР) було вже 400 тисяч.
- Після виборів 2003 року на черговому з'їзді голова партії Борис Гризлов назвав вже цифру 680 тисяч.
- До січня 2005 року чисельність зросла до 860 тис., але потім в результаті внутріпартійної перевірки зменшилася на 40 тисяч.
- За словами секретаря генради партії Вячеслава Володіна, на початку 2006 року фактичне число членів вже перевищило мільйон.
- За станом на середину 2006 року — 1 096 000.
- За станом на 27 лютого 2008 року в партії 1 мільйон 800 тисяч чоловік.
Примітки [ред.]
- ↑ Председатель Партии "Единая Россия"
- ↑ Тимошенко, Віктор (2005-07-04). ««Партія регіонів» знайшла союзників у Москві». Львівська газета. Процитовано 2010-06-23.
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт(рос.)
- Програма партії(рос.)
- Фракція ЄР в Державній Думі
