Державний театр УНР
| Державний драматичний театр Української Народної Республіки | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Країна |
.svg){kind=small} УНР | |||
| Місто | ||||
| Тип | драматичний | |||
| Відкрито | 1919 | |||
| Роки роботи | 1919—1920 | |||
| Колишні назви | Український державний театр | |||
| Керівництво | Микола Садовський, Олександр Корольчук | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
|
| ||||
Державний драматичний театр Української Народної Республіки, або Український державний театр — театр, що діяв у 1919—1920 роках у місті Кам'янець-Подільськ. Художній курівник — Микола Садовський.
Відомості[ред. | ред. код]
У січні 1919 р. Микола Садовський та частина акторів його театру (Театр Миколи Садовського) вирішили покинути Київ і виїхати до Вінниці — тимчасової столиці УНР.
Разом із ним виїхали Олександр Корольчук, Іван Ковалевський, Григорій Березовський, Микола Міленко, Євген Рибчинський, Трохим Івлєв, Євген Захарчук, Марія Малиш-Федорець, Єлизавета Хуторна, Марфа Марченко (Березовська), Ніна Горленко, Валентина Іванова-Верес-Стахурова, Марія Лебедєва, Валентина Терентьєва, Леся Кривицька, Павло Чугай, Іван Сагайдачний, драматург Спиридон Черкасенко, Євгенія Іванова-Черкасенко (дружина С. Черкасенка).[1][2]
Актори зіграли у Вінниці кілька вистав, потім слідом за Директорією УНР переїхали до Кам'янця-Подільського. Тут театр став називатись «Державний драматичний театр УНР». Заступником керівника з мистецької частини став Олесандр Корольчук, помічником режисера працював Федір Гай-Гаєвський[3].
Театр у місті діяв з першої половини 1919 по травень 1920 року. Перша рецензія у кам'янецькій пресі про виступи театру появилась 18 липня 1919 р. і була присвячена виставі «Суєта» за п'єсою Івана Карпенка-Карого.
Репертуар[ред. | ред. код]
- «Гетьман Дорошенко» та «Останній сніп» Л. Старицької-Черняхівської
- «Наталка-Полтавка» І. Котляревського
- «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського
- «Катерина» М. Аркаса
- «Зимовий вечір» та «За двома зайцями» М. Старицького
- «Суєта», «Мартин Боруля» та «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого
- «Степовий гість» та «Ясні зорі» Б. Грінченка
- «Лісова квітка» Л. Яновської
- «Брат на брата» Д. Грицинського
- «Бояриня» Лесі Українки
- «Казка старого млина» та «Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка
- «Панна Мара», «Гріх» та «Молода кров» В. Винниченка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Василько В. Микола Садовський та його театр. — К. 1962. — с. 116
- ↑ Злети і трагізм Миколи Садовського. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
- ↑ Коваль Р., Моренець В. „Подєбрадський полк“ Армії УНР. — Київ : Історичний клуб “Холодний Яр”, 2015. — Т. 1. — С. 235-236. — ISBN 978-966-2669-91-6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Оксана Палій. Діяльність Державного Театру УНР у Кам'янці-Подільському (1919—1920 рр.) [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] — С. 26-37.