Кам'янець-Подільський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Кам'янець-Подільський
Kampod gerb.gif Kamjantec-Podilsky flag.svg
Герб Кам'янця-Подільського Прапор Кам'янця-Подільського
Основні дані
Прізвисько квітка на камені
Країна Україна Україна
Регіон Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Рада Кам'янець-Подільська міська рада
Код КОАТУУ 6822400000
Засноване кінець 12 століття — початок 13 століття
Перша згадка 1374
Магдебурзьке право 1374
Статус міста з 1374 року
Населення 99 610 (перепис 2001)
Площа 27,871 км²
Поштові індекси 32300—32315
Телефонний код +380-3849
Координати 48°40′ пн. ш.; 26°34′ сх. д.
Водойма річка Смотрич
Відстань
Найближча залізнична станція Кам'янець-Подільський
До обл./респ. центру
 - залізницею 100 км
 - автошляхами 102 км
Міська влада
Адреса 32300, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, Майдан Відродження, 1
Веб-сторінка http://www.kp.rel.com.ua/city/
Міський голова Анатолій Макарович Нестерук
Кам'янець-Подільська фортеця, вид зі сторони Старого міста.
Вид на вежу Стефана Баторія.

Кам'яне́ць-Поді́льський (пол. Kamieniec Podolski; рос. Каменец-Подольский; вірм. Կամիանեց-Պոդոլսկի) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Колишня назва - Кам'янець.

Зміст

[ред.] Загальні відомості

Географічні координати: 48°40′ пн. ш.; 26°34′ сх. д.

Місто розташоване за 102 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії ЯрмолинціЛарга.

Машинобудівна (приладобудівний, кабельний, автоагрегатний та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Два університети — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка і Подільський державний аграрно-технічний університет.

Історичний музей-заповідник. Замок 14—16 століть, перебудований у 17—18 століттях,готичний костел (16 століття), церква Петра і Павла (16 століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (18 століття).

[ред.] Історія міста

Докладніше у статті: Історія Кам'янця-Подільського

За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем 12 століття — початком 13 століття [1]. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники серед чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського.

Місто було у складі Київської Русі, в XIII–XIV роках — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. У першій половині XIV ст місто стало центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами. З другої половини XIV століття - у складі Литовсько-Руської держави; з 1430Польщі, с 1463 року – центр Подільського воєводства, перетворено у фортецю.

У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. В 1672 році захоплений Туреччиною, в 1699 році повернений до Польщі. В 1793 році, після третього поділу Польщі, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії (1795—97 роках центр Подільського намісництва, у 17971917 роках — Подільській губернії).

14 березня 1914 року перший потяг прибув на станцію Кам’янець-Подільський.[2]

В 19181921 роках — головний центр формування військ Української Народної Республіки, 1919-03-2222 березня 1919 — 1919-11листопад 1920 - столиця Української Народної Республіки [3]

За радянської влади — велике промислове місто. У 19371941 роках — центр Кам'янець-Подільської області. З 1991 р. — у складі незалежної України.

[ред.] Територія міста

2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам'янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради та затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

[ред.] Населення міста

За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, в місті наприкінці 14 століття мешкало понад 2 тисячі осіб [4]. Оцінка будується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.

Наприкінці 16 століття в місті мешкало 10—12 тисяч чоловік (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).

Після турецького панування (у 1672—1699 роках) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.

За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.

На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.

Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.

Французька карта Старого міста та фортеці 1691 року

5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За данами останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.

Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік.

1390 – 2 000 1912 – 50 500 1986 – 100 000
1570 – 4 500 1921 – 26 600 1989 – 102 200
1630 – 12 000 1926 – 31 000 1990 – 103 000
1699 – 1 400 1939 – 36 400 1991 – 105 000
1840 – 14 700 1944 – 11 000 2001 – 99 610
1862 – 18 900 1959 – 40 300 2003 – 99 929
1892 – 36 662 1966 – 50 000 2004 – 99 540
1893 – 36 951 1970 – 57 000 2005 – 99 398
1897 – 35 934 1976 – 77 000
1903 – 40 000 1979 – 84 000

[ред.] Мікрорайони міста

До складу Кам'янця-Подільського входять такі мікрорайони: Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки, селище цукрового заводу, селище Першотравневе, селище Жовтневе, Жовтневий масив.

[ред.] Відомі уродженці, мешканці та гості Кам'янця-Подільського

Казковий замок, 2008

Дивіться:

[ред.] Міста-побратими

Кам'янець-Подільський має 17 міст-побратимів із десяти країн:

[ред.] Примітки

  1. Петров М. Б., Рибак І. В. Кам'янець-Подільський // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007. — С. 55.
  2. http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік
  3. Мав столичний статус з короткотерміновими перервами, пов'язаними із бойовими діями; протягом зазначеного періоду у Кам'янці містилася більшість державних та урядових структур Української Народної Республіки
  4. Гарнага Іван. Населення Кам'янця-Подільського: Трохи історії // Прапор Жовтня. — 1986. — 13 вересня. — С. 2—3;

[ред.] Ресурси інтернету

[ред.] Див. також

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:
Особисті інструменти