Кам'янець-Подільський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кам'янець-Подільський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Прізвисько | квітка на камені | ||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Хмельницька область | ||||
| Район/міськрада | Кам'янець-Подільський район | ||||
| Рада | Кам'янець-Подільська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 6822400000 | ||||
| Засноване | кінець 12 століття — початок 13 століття | ||||
| Перша згадка | 1374 | ||||
| Магдебурзьке право | 1374 | ||||
| Статус міста | з 1374 року | ||||
| Населення | 99 610 (перепис 2001) | ||||
| Площа | 27,871 км² | ||||
| Поштові індекси | 32300—32315 | ||||
| Телефонний код | +380-3849 | ||||
| Координати | 48°40′ пн. ш.; 26°34′ сх. д. | ||||
| Водойма | річка Смотрич | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Кам'янець-Подільський | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 100 км | ||||
| - автошляхами | 102 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 32300, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, Майдан Відродження, 1 | ||||
| Веб-сторінка | http://www.kp.rel.com.ua/city/ | ||||
| Міський голова | Анатолій Макарович Нестерук | ||||
-2.JPG)
Кам'яне́ць-Поді́льський (пол. Kamieniec Podolski; рос. Каменец-Подольский; вірм. Կամիանեց-Պոդոլսկի) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Колишня назва - Кам'янець.
Зміст |
[ред.] Загальні відомості
Географічні координати: 48°40′ пн. ш.; 26°34′ сх. д.
Місто розташоване за 102 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Ярмолинці—Ларга.
Машинобудівна (приладобудівний, кабельний, автоагрегатний та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів.
Два університети — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка і Подільський державний аграрно-технічний університет.
Історичний музей-заповідник. Замок 14—16 століть, перебудований у 17—18 століттях,готичний костел (16 століття), церква Петра і Павла (16 століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (18 століття).
[ред.] Історія міста
За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем 12 століття — початком 13 століття [1]. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники серед чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського.
Місто було у складі Київської Русі, в XIII–XIV роках — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. У першій половині XIV ст місто стало центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами. З другої половини XIV століття - у складі Литовсько-Руської держави; з 1430 — Польщі, с 1463 року – центр Подільського воєводства, перетворено у фортецю.
У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. В 1672 році захоплений Туреччиною, в 1699 році повернений до Польщі. В 1793 році, після третього поділу Польщі, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії (1795—97 роках центр Подільського намісництва, у 1797—1917 роках — Подільській губернії).
14 березня 1914 року перший потяг прибув на станцію Кам’янець-Подільський.[2]
В 1918—1921 роках — головний центр формування військ Української Народної Республіки, 22 березня 1919 — листопад 1920 - столиця Української Народної Республіки [3]
За радянської влади — велике промислове місто. У 1937—1941 роках — центр Кам'янець-Подільської області. З 1991 р. — у складі незалежної України.
[ред.] Територія міста
2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам'янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради та затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.
[ред.] Населення міста
За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, в місті наприкінці 14 століття мешкало понад 2 тисячі осіб [4]. Оцінка будується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.
Наприкінці 16 століття в місті мешкало 10—12 тисяч чоловік (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).
Після турецького панування (у 1672—1699 роках) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.
За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.
На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.
Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.
5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За данами останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.
Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік.
| 1390 – 2 000 | 1912 – 50 500 | 1986 – 100 000 |
| 1570 – 4 500 | 1921 – 26 600 | 1989 – 102 200 |
| 1630 – 12 000 | 1926 – 31 000 | 1990 – 103 000 |
| 1699 – 1 400 | 1939 – 36 400 | 1991 – 105 000 |
| 1840 – 14 700 | 1944 – 11 000 | 2001 – 99 610 |
| 1862 – 18 900 | 1959 – 40 300 | 2003 – 99 929 |
| 1892 – 36 662 | 1966 – 50 000 | 2004 – 99 540 |
| 1893 – 36 951 | 1970 – 57 000 | 2005 – 99 398 |
| 1897 – 35 934 | 1976 – 77 000 | |
| 1903 – 40 000 | 1979 – 84 000 |
[ред.] Мікрорайони міста
До складу Кам'янця-Подільського входять такі мікрорайони: Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки, селище цукрового заводу, селище Першотравневе, селище Жовтневе, Жовтневий масив.
[ред.] Відомі уродженці, мешканці та гості Кам'янця-Подільського
Дивіться:
- Кам'янець-Подільський в особах;
- Міські голови Кам'янця-Подільського;
- Почесні громадяни Кам'янця-Подільського.
[ред.] Міста-побратими
Кам'янець-Подільський має 17 міст-побратимів із десяти країн:
- у Польщі — 8: Таргувек (у Варшаві), Краків, Ґлоґув, Перемишль, Каліш, Сянік (місто та повіт), Гнєв (Gniew), Завєрце (Zawiercie).
- у Китаї — Сучжоу в провінції Цзянсу (контакти від 2003);
- у Литві — Укмерге (дружба зародилася ще 1991);
- у Білорусі — Полоцьк (угоду про співпрацю укладено 17 травня 2003);
- у Молдові — Єдинці (угоду про співпрацю укладено 17 травня 2003);
- у Румунії — Залеу (2003 підписано протокол намірів);
- у Словаччині — містечко Дольний Кубін (18 червня 2004 підписано договір про побратимство й співпрацю);
- в Італії — Понте Ламбро (7 жовтня 2006 підписано угоду про побратимство та співпрацю);
- у США — Атенс (1999 започатковано співпрацю в рамках українсько-американської програми «Партнерство громад»);
- у Росії — Мічурінськ (співпрацю закладено в радянські часи).
[ред.] Примітки
- ↑ Петров М. Б., Рибак І. В. Кам'янець-Подільський // Енциклопедія історії України. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 2007. — С. 55.
- ↑ http://www.ounb.km.ua/rec/cal/ball.html Хронологічний перелік знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2007 рік
- ↑ Мав столичний статус з короткотерміновими перервами, пов'язаними із бойовими діями; протягом зазначеного періоду у Кам'янці містилася більшість державних та урядових структур Української Народної Республіки
- ↑ Гарнага Іван. Населення Кам'янця-Подільського: Трохи історії // Прапор Жовтня. — 1986. — 13 вересня. — С. 2—3;
[ред.] Ресурси інтернету
- http://misto.k-p.net.ua Легенди, Люди, Історія Кам'янця-Подільського
- http://k-p.net.ua Кам'янець-Подільський інормаційно-розважальний портал
- Кам'янець-Подільський інформаційно-туристичний сайт
- Кам'янець-Подільський
- Цікаві місця кам'янця-Подільского
- Супутникове фото
- Радянська топографічна карта 1:100000
- "Стара фортеця над Смотричем" (Дзеркало Тижня)
- Інформаційно-довідковий портал
- Краєвиди Кам'янця-Подільського
- Ралі «Стара фортеця - 2008» в Кам'янці-Подільському(рос.)
- Каменец-Подольский. Электронная еврейская энциклопедия(рос.)
[ред.] Див. також
 Міста і смт Хмельницької області |
||
|---|---|---|
| Міста: | Волочиськ · Городок · Деражня · Дунаївці · Ізяслав · Кам'янець-Подільський · Красилів · Нетішин · Полонне · Славута · Старокостянтинів · Хмельницький · Шепетівка | |
| Смт: | Антоніни · Базалія · Білогір'я · Війтівці · Віньківці · Вовковинці · Гриців · Дунаївці · Закупне · Летичів · Лозове · Меджибіж · Наркевичі · Нова Ушиця · Понінка · Сатанів · Смотрич · Стара Синява · Стара Ушиця · Теофіполь · Чемерівці · Чорний Острів · Ямпіль · Ярмолинці | |
|
|||||||||||
|
|
||
|---|---|---|
| Райони | Білогірський · Віньковецький · Волочиський · Городоцький · Деражнянський · Дунаєвецький · Ізяславський · Кам'янець-Подільський · Красилівський · Летичівський · Новоушицький · Полонський · Славутський · Старокостянтинівський · Старосинявський · Теофіпольський · Хмельницький · Чемеровецький · Шепетівський · Ярмолинецький | |
| Міста обласного значення | Кам'янець-Подільський · Нетішин · Славута · Старокостянтинів · Хмельницький · Шепетівка | |
