Джеймс Генкінс
| Джеймс Генкінс | |
|---|---|
| англ. James Hankins | |
 | |
| Народився |
1955[1][2][…] Філадельфія, Пенсільванія, США[4][5] |
| Країна |
 США |
| Діяльність | історик, письменник, викладач університету, редактор |
| Alma mater | Дюкський університет |
| Галузь | історія[6], Філософія Відродження[6], Платонізм[6], видавнича справа[6], літературна діяльністьd[6], наукова література[d][6] і науково-популярне видання[6] |
| Вчене звання | професор[7][8] |
| Науковий керівник | Eugene F. Rice, Jr.d і Пауль Оскар Кристеллер |
| Нагороди |
|
Джеймс Генкінс (англ. James Hankins; нар. 1955) — американський історик-інтелектуал, який спеціалізується на італійському Відродженні. Він є головним редактором книжкової серії «I Tatti Renaissance Library» та помічником редактора наукового журналу «Catalogus Translationum et Commentariorum»[9]. Професор історичного факультету Гарвардського університету. Навесні 2018 року працював запрошеним науковим співробітником Центру етики та культури Університету Нотр-Дам[10].
У 2012 році він був удостоєний премії Пола Оскара Крістеллера за життєві досягнення Товариством епохи Відродження Америки.
Освіта та початок кар'єри[ред. | ред. код]
Генкінс народився у Філадельфії, штат Пенсільванія. Він отримав ступінь бакалавра з класики в Університеті Дьюка (1977) та ступінь магістра, магістра філології та магістра філософії з історії в Колумбійському університеті (1985). В університеті він працював з Юджином Ф. Райсом та істориком філософії Полом Оскаром Крістеллером, працював в останнього науковим асистентом протягом шести років. У 1985 році він перейшов працювати на історичний факультет Гарвардського університету.
Робота і визнання[ред. | ред. код]
Монографічна робота Хенкінса зосереджена на історії філософії, теології, літератури та політичної думки. З 1998 року він був генеральним редактором книжкової серії «I Tatti Renaissance Library», яку він заснував разом з Волтером Кайзером, директором Villa I Tatti, Центру вивчення італійського Відродження Гарвардського університету. Під редакцією Хенкінса серія опублікувала понад п'ятдесят томів між 2001 і 2012 роками та продала близько 80 000 томів. З 2003 року він також був помічником редактора наукового журналу «Catalogus Translationum et Commentariorum» заснованого його наставником Полом Оскаром Крістеллером у 1945 році. Він є автором або редактором понад двадцяти томів і понад вісімдесяти статей, есе та розділів у книгах[11].
Генкінс був стипендіатом Фулбрайта[12], членом Товариства стипендіатів гуманітарних наук Колумбійського університету[13], стипендіатом і запрошеним професором у Villa I Tatti[14], стипендіатом Ґуґґенгайма[15], стипендіатом Американської академії в Берліні[16], членом Інституту передових досліджень Прінстона[17] та лауреатом Римської премії Американської академії в Римі[18]. У 2010 році він був лектором Карлайла з історії політичної думки в Оксфордському університеті[19]. У 2014 році був обраний членом-кореспондентом Британської академії[20].
Науковий доробок[ред. | ред. код]
- The Humanism of Leonardo Bruni, 1987 (ed. and tr.), with Gordan Griffiths
- Supplementum Festivum: Studies in Honor of Paul Oskar Kristeller, 1987 (ed.), with John Monfasani and Frederick Purnell
- Plato in the Italian Renaissance, 2 vols., 1990
- Repertorium Brunianum: A Critical Guide to the Writings of Leonardo Bruni, vol. 1, 1997
- Renaissance Civic Humanism: Reappraisals and Reflections, 2000 (ed.)
- The Lost Continent: Neo-Latin Literature and the Birth of European Vernacular Literatures, 2001 (ed.)
- Leonardo Bruni: History of the Florentine People, 3 vols. 2001-7 (ed. and tr.)
- Marsilio Ficino: Platonic Theology, 6 vols., 2001-6 (ed.)
- Catalogus Translationum et Commentariorum, vols. 8 (2003) and 9 (2011), Associate Editor
- Humanism and Platonism in the Italian Renaissance, 2 vols., 2003-4
- Maffeo Vegio: Short Epics, 2004 (ed.), with Michael C. J. Putnam
- The Cambridge Companion to Renaissance Philosophy, 2007 (ed.)
- The Recovery of Ancient Philosophy in the Renaissance, 2008, with Ada Palmer
- Aurelio Lippo Brandolini: Republics and Kingdoms Compared, 2009 (ed. and tr.)
- Virtue Politics. Soulcraft and Statecraft in Renaissance Italy, 2019
- Political Meritocracy in Renaissance Italy: The Virtuous Republic of Francesco Patrizi of Siena, 2023
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ https://www.americanacademy.de/person/james-hankins/
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ https://scholar.harvard.edu/jameshankins/home
- ↑ https://www.thebritishacademy.ac.uk/fellows/james-hankins-FBA/
- ↑ Associate Editor. catalogustranslationum.org. Процитовано 21 August 2015.
- ↑ Visiting Research Fellows. ethicscenter.nd.edu. Архів оригіналу за 3 December 2017. Процитовано 28 February 2018.
- ↑ Hankins, James. Publications (PDF). Harvard University. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2014.
- ↑ James Hankins. American Academy (амер.). Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Alumni Fellow. Columbia University. Процитовано 8 March 2012.
- ↑ Villa I Tatti Fellowship. Villa I Tatti. Архів оригіналу за 25 липня 2014.
- ↑ Guggenheim Fellowship. John Simon Guggenheim Memorial Foundation.
- ↑ American Academy in Berlin Fellowship. The American Academy in Berlin.
- ↑ Hankins, James. Member of the Institute for Advanced Study, Princeton (PDF). Institute for Advanced Study.
- ↑ American Academy in Rome. American Academy in Rome.
- ↑ Carlyle Lecturer. University of Oxford.
- ↑ British Academy announces 42 new fellows. Times Higher Education. 18 July 2014. Процитовано 18 July 2014.
|
- Народились 1955
- Уродженці Філадельфії
- Випускники Дюкського університету
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Викладачі Гарвардського університету
- Викладачі Колумбійського університету
- Американські чоловіки-письменники жанру літературна журналістика
- Члени-кореспонденти Британської академії
- Живі люди
- Історики США XXI століття