Дженакай-Кир
| Дженакай-Кир, Петрівські скелі | |
|---|---|
 Дженакай-Кир, 2012 | |
|
Координати: 44°56′33″ пн. ш. 34°07′21″ сх. д. / 44.942428° пн. ш. 34.122452° сх. д. | |
| Висота | Сари-Балчик — 464 м |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | АРК |
| Система | Кримські гори |
|
| |
Дженакай-Кир (крим. Canakai Qır), також Петрівські скелі — скельний масив в Сімферополі, північно-східна частина хребта Беш-Тепе, знаходиться між Петрівською балкою та Мар'їним.[1]
Назва[ред. | ред. код]
.jpg)
Назва з кримськотатарської мови перекладається як «Пагорб Джен ага», від can — душа, чоловіче ім'я, aka (діалектне, літературне ağa) — форма звернення до старшого, qır — пагорб, гора, зазвичай плоска або полога, частіше гола, ніж лісиста.
Північний пагорб називається Керменчик, зі скелями:
- Кан-Кая (крим. Qan Qaya, Кривава скеля) чи Хан-Кая (крим. Han Qaya, Ханська скеля)
- Джан-Кая (крим. Can Qaya, Скеля Джена, Скеля душі) чи Кая-Асти (крим. Qaya Astı, Нижня скеля).
.jpg)
Південні пагорби:
- Алім-Коба (крим. Alim Qobası, Алімова печера)
- Сари-Балчик (крим. Sarı Balçıq, Жовта глина, пізніше Киловська гора — на схилах добували кил, мильну глину)[2]
Назву «Петрівські скелі» масив отримав після анексії Кримського ханства Російською імперією, на честь поселення Підгородне-Петрівське.
Загальні дані[ред. | ред. код]
Висота скель від 10 до 30 метрів, площа сягає 15 гектарів.
.jpg)
Кам'янистий стрімкий край невисокого плато на лівому березі Салгира в південній частині міста.
У межах плато на північній частині кілька століть, починаючи з III століття до нашої ери і закінчуючи III століттям, існувало городище Неаполь Скіфський. Те саме, руїни якого після першої анексії Криму Росією наприкінці XVIII століття, перетворилися на підручний матеріал для містобудування.
Сьогодні на скелях заборонена будь-яка забудова — це місце для велосипедних і піших прогулянок містян. Також скелі — це своєрідний оглядовий майданчик, звідки відкривається краєвид на житлові масиви, об'єкти інфраструктури та пам'ятки Сімферополя.[3]
У північній частині масиву, що виходить до Салгиру, знаходяться декілька альпіністських маршрутів.[4]
Під урвищами скель в південній частині масиву знаходиться Алім-Коба, названа на честь «шляхетного розбійника» Аліма Азамат-оглу.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шпаков, Алексей. Геологические памятники окрестностей Симферополя. От нуммулитовых банок Кирпичного до лавового потока Петропавловского палеовулкана. Discover Crimea — Откройте для себя Крым (ru-ru) . Процитовано 22 вересня 2023.
- ↑ Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
- ↑ Сімферополь як на долоні: краєвиди з Петровських скель. Крым.Реалии (укр.). 16 квітня 2020. Процитовано 22 вересня 2023.
- ↑ alpinist (10 грудня 2017). Район Петровская балка (Крым, Симферополь). Скалолазные маршруты. Альпинист (ru-RU) . Процитовано 22 вересня 2023.
- ↑ Алимова пещера (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 22 вересня 2023.