Дженакай-Кир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженакай-Кир, Петрівські скелі
Дженакай-Кир, 2012
Дженакай-Кир, 2012

Координати: 44°56′33″ пн. ш. 34°07′21″ сх. д. / 44.942428° пн. ш. 34.122452° сх. д. / 44.942428; 34.122452

Висота Сари-Балчик — 464 м
Країна Україна Україна
Регіон АРК
Система Кримські гори

Дженакай-Кир у Вікісховищі

Дженакай-Кир (крим. Canakai Qır), також Петрівські скелі — скельний масив в Сімферополі, північно-східна частина хребта Беш-Тепе, знаходиться між Петрівською балкою та Мар'їним.[1]

Назва[ред. | ред. код]

Вид з північної частини скель

Назва з кримськотатарської мови перекладається як «Пагорб Джен ага», від can — душа, чоловіче ім'я, aka (діалектне, літературне ağa) — форма звернення до старшого, qır — пагорб, гора, зазвичай плоска або полога, частіше гола, ніж лісиста.

Північний пагорб називається Керменчик, зі скелями:

  • Кан-Кая (крим. Qan Qaya, Кривава скеля) чи Хан-Кая (крим. Han Qaya, Ханська скеля)
  • Джан-Кая (крим. Can Qaya, Скеля Джена, Скеля душі) чи Кая-Асти (крим. Qaya Astı, Нижня скеля).
Джерело під скелями

Південні пагорби:

  • Алім-Коба (крим. Alim Qobası, Алімова печера)
  • Сари-Балчик (крим. Sarı Balçıq, Жовта глина, пізніше Киловська гора — на схилах добували кил, мильну глину)[2]

Назву «Петрівські скелі» масив отримав після анексії Кримського ханства Російською імперією, на честь поселення Підгородне-Петрівське.

Панорама з Керменчика, 2006 рік

Загальні дані[ред. | ред. код]

Панорама з Алім-Коби на Мар'їне, 2013 рік

Висота скель від 10 до 30 метрів, площа сягає 15 гектарів.

Вид з південного пагорба Сари-Балчик, 2013 рік

Кам'янистий стрімкий край невисокого плато на лівому березі Салгира в південній частині міста.

У межах плато на північній частині кілька століть, починаючи з III століття до нашої ери і закінчуючи III століттям, існувало городище Неаполь Скіфський. Те саме, руїни якого після першої анексії Криму Росією наприкінці XVIII століття, перетворилися на підручний матеріал для містобудування.

Сьогодні на скелях заборонена будь-яка забудова — це місце для велосипедних і піших прогулянок містян. Також скелі — це своєрідний оглядовий майданчик, звідки відкривається краєвид на житлові масиви, об'єкти інфраструктури та пам'ятки Сімферополя.[3]

У північній частині масиву, що виходить до Салгиру, знаходяться декілька альпіністських маршрутів.[4]

Під урвищами скель в південній частині масиву знаходиться Алім-Коба, названа на честь «шляхетного розбійника» Аліма Азамат-оглу.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шпаков, Алексей. Геологические памятники окрестностей Симферополя. От нуммулитовых банок Кирпичного до лавового потока Петропавловского палеовулкана. Discover Crimea — Откройте для себя Крым (ru-ru) . Процитовано 22 вересня 2023.
  2. Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
  3. Сімферополь як на долоні: краєвиди з Петровських скель. Крым.Реалии (укр.). 16 квітня 2020. Процитовано 22 вересня 2023.
  4. alpinist (10 грудня 2017). Район Петровская балка (Крым, Симферополь). Скалолазные маршруты. Альпинист (ru-RU) . Процитовано 22 вересня 2023.
  5. Алимова пещера (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 22 вересня 2023.