Сімферополь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сімферополь
Simferopol-COA.png Flag of Simferopol.png
Герб Сімферополя Прапор Сімферополя
Розташування міста Сімферополь
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон АР Крим АР Крим
Район/міськрада Сімферопольська міська рада
Код КОАТУУ 0110100000
Засноване 1784 року
Статус міста з 1784 року
Поділ міста 3 райони
Населення 338 319 (01.01.2014)[1]
Агломерація 363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа 107.41 км²
Густота населення 3150 осіб/км²
Поштові індекси 95000-490
Телефонний код +380-652
Координати 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100
Висота над рівнем моря 245 м
Водойма Салгір
Міста-побратими 9 міст (див. список)
День міста перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До Києва
 - фізична 664 км
 - залізницею 863 км
 - автошляхами 780 км
Міська влада
Адреса 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Веб-сторінка Сімферопольська міськрада
Міський голова Агеєв Віктор Миколайович

Сімферо́поль (крим. Aqmescit, рос. Симферополь, біл. Сімферопаль, пол. Symferopol, молд. (румунська) Simferopol / Симферопол, вірм. Սիմֆերոպոլ) — місто в Криму, столиця Автономної Республіки Крим. Розташоване над річкою Салгір, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Назва Сімферополь в перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/, яка означає «Місто (до) загального блага», і кримськотатарська назва Aqmescit перекладається як «біла мечеть».

Місто адміністративно поділене на три міські райони:

Історія

Місто виникло у ІІІ столітті до н. е. як скіфське місто Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків.

З початку XVII століття — татарське поселення Ак-Мечеть. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II був виданий указ про заснування міста, яке отримало сучасну назву Сімферополь і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

  • 24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
  • 19211945 центр Кримської Автономної ССР, згодом Кримської області РРФСР і (з 1954) УРСР.
  • З 1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
  • З 1998 р. — адміністративний центр АР Крим.
  • З березня 2014 місто окуповано Росією

Клімат

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривисто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Населення

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (18721875); його кількість у тис.:

Роки Населення (тис. чол.)
1839 7,000
1864 17,000
1887 38,000
1897 49,078
1914 91,000
1926 86,145
1939 142,634
1959 187,623
1970 249,053
1989 343,565
2001 343,644
2009 337,139
2014 338,319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 р.[2]

чисельність частка, %
росіяни 238 938 66,7
українці 76 147 21,3
кримські татари 25 209 7
білоруси 4 102 1,1
євреї 2 371 0,7
вірмени 2 130 0,6
татари 1 339 0,4
азербайджанці 1 014 0,3
поляки 717 0,2
греки 619 0,2
молдавани 561 0,1

Етномовний склад міста (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримськотатарська українська вірменська білоруська
Сімферополь 85,57 6,81 6,24 0,34 0,12
Залізничний район 87,53 4,82 6,38 0,30 0,11
Київський район 85,92 6,81 6,04 0,33 0,14
Центральний район 83,59 8,32 6,41 0,39 0,11

Економіка

Сімферополь. Панорама з Петрівських скель

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО „Фотон“, „Пневматика“, „Кримпродмаш“, заводи „Сантехпром“, „Фіолент“, електробудівельний завод „СЕЛМА“, швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО „Ефірмасло“, 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат „Крим“, заводи побутової хімії і пластмас, „Кримбудматеріали“, „Кримнерудпром“.

Транспорт

Залізничний вокзал

Місто має великий залізничний вокзал та міжнародний аеропорт.

Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: центральна, курортна (розташована на залізничному вокзалі), а також станції східного напрямку (на Феодосію) та південного (на Бахчисарай).

Існує тролейбусна лінія Сімферополь—АлуштаЯлта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря.

Освіта та наука

Діють Таврійський національний, аграрний, медичний університети, а також інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проектно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, „Кримпроєкт“, „Чорноморнафтогазпроєкт“, Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура

Фонтан у Сімферополі з композицією „Голуби“, 2012 р.

Музеї

У місті діють музеї:

Театри

Кінотеатри

  • Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
  • „Спартак“ (1910 — наші дні)
  • „Ілюзіон“ — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці[4]
  • „Ампір“ — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем „Асторія“. Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — „Прожектор“, із 1931 — „Культфільм“, із 1957 — „Піонер“. У 1965 році отримав назву „рос. Алые паруса“ й проіснував до 1980 р.[5]
  • Тріанон» — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
  • «Зірка»
  • «Супутник» (вул. Севастопольська)
  • «Батьківщина» (вул. Крилова)
  • «Космос» (1970-ті — наші дні)
  • «Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проект так і не було виконано.[6]
  • «Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки

Пам'ятники та пам'ятки міста

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Інші заклади

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

Релігія

Культові споруди

Туризм

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

Пам'ятки архітектури:

  • Мечеть Кебір Джамі (1508)
  • Мечеть Сеїд Нафе (XVIII–XIX ст.);
  • Палац М. С. Воронцова (1826)
  • Петропавлівський собор (1870 р.);
  • Семінарська церква Трьох Святих (1873 р.);
  • Церква Святих Костянтина і Олени (XIX ст.).

Археологічні пам'ятки:

  • Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
  • Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці:

  • Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
  • Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
  • Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
  • Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
  • Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
  • Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
  • Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
  • Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
  • Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
  • Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
  • Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
  • Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
  • Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
  • Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
  • Ділянка узбережжя біля с. Миколаївка.
  • Ділянка степу біля с. Сонячне.

Персоналії

Народилися

Мешкали, працювали

Міста-побратими

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[8]:

Сімферополь підтримує партнерські відносини з українськими містами Донецьком та Чернівцями.

Галерея

Пам'ятники

Примітки

Література

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  • Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.)

Посилання

Додаткові джерела

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.