Дженна Беркерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженна Беркерт
Дженна Роуз Беркерт
англ. Jenna Rose Burkert
Загальна інформація
Громадянство  США
Народження 9 травня 1993(1993-05-09) (30 років)
Рокі-Пойнт, Саффолк, Нью-Йорк, США
Зріст 160 см
Вага 59 кг
Спорт
Країна США США
Вид спорту боротьба
Дисципліна жіноча боротьба
Клуб U.S. Army WCAP
Нац. збірна США США
Тренери Джермейн Одиг
Аарон Сіракі
Террі Стейнер — з 2011
Участь і здобутки
CMNS: Дженна Беркерт у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник США США
Чемпіонати світу з боротьби
Бронза Осло 2021 жіноча боротьба, до 55 кг
Панамериканські ігри
Срібло Ліма 2019 жіноча боротьба, до 57 кг
Панамериканські чемпіонати з боротьби серед кадетів
Золото Сан-Сальвадор 2008 жіноча боротьба, до 52 кг

Дженна Роуз Беркерт (англ. Jenna Rose Burkert; нар. 9 травня 1993(19930509), Рокі-Поїнт, округ Саффолк, штат Нью-Йорк) — американська борчиня вільного стилю, бронзова призерка чемпіонату світу, срібна призерка Панамериканських ігор, Панамериканська чемпінока серед кадетів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дженна почала займатися боротьбою у віці шести років, мріючи стати олімпійцем. Після середньої школи вона відвідувала коледж і тренувалася як постійна спортсменка в Центрі олімпійської підготовки при Університеті Північного Мічигану. Беркерт приєдналася до армії США в 2016 році[1]. Учасник Армійської програми спортсменів світового класу, в рамках якої солдати-спортсмени тренуються повний робочий день і беруть участь у змаганнях по всьому світу, Беркерт пройшла поглиблене індивідуальне навчання у Форт-Лі в 2016 році як спеціаліст з постачання підрозділу. Має військове звання сержанта[2].

2019-го стала віцечемпіонкою Панамериканських ігор, поступившись у фіналі еквадорці Ліссетте Антес.

29-річна Беркерт потрапила до заголовків газет, коли вона вийшла у фінал 202One Olympic Trials у ваговій категорії до 57 кілограмів через кілька днів після втрати матері. Там вона зіткнулася з золотою медалісткою Олімпійських ігор 2016 року Гелен Маруліс у фіналі кращої з трьох борчинь категорії, але програла вирішальний матч після перемоги у другому матчі серії[3].

Наступного року стала бронзовою призеркою чемпіонату світу.

Пропустила сезон 2023 року, щоб відновитися від затяжних травм, з розрахунком повернутися на Олімпійські випробування 2024 року[3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Отримала нагороду Courage Award від Wrestle Like A Girl за те, що вона стала відкритою лесбійкою та членом ЛГБТ-спільноти[4].

Спортивні результати на міжнародних змаганнях[ред. | ред. код]

Виступи на Чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 2014 США США жіноча боротьба, до 60 кг 15
Чемпіонат світу з боротьби 2018 США США жіноча боротьба, до 59 кг 15
Чемпіонат світу з боротьби 2019 США США жіноча боротьба, до 57 кг 15
Чемпіонат світу з боротьби 2021 США США жіноча боротьба, до 55 кг Бронза

Виступи на Панамериканських іграх[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Панамериканські ігри 2019 США США жіноча боротьба, до 57 кг Срібло

Виступи на Кубках світу[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок світу з боротьби 2022 США США команда 4

Виступи на Чемпіонатах світу серед військовослужбовців[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби серед військовослужбовців 2017 США США жіноча боротьба, до 63 кг 4

Виступи на інших змаганнях[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Відкритий міжнародний турнір «Sunkist Kids» 2010 США США жіноча боротьба, до 59 кг 4
Міжнародний меморіал Дейва Шульца 2011 США США жіноча боротьба, до 59 кг 5
Klippan Lady Open 2011 США США жіноча боротьба, до 59 кг Бронза
Міжнародний турнір Ньюйоркського атлетичного клубу 2011 США США жіноча боротьба, до 59 кг Бронза
Міжнародний меморіал Дейва Шульца 2012 США США жіноча боротьба, до 59 кг Срібло
Гран-прі «Харі Рам» 2012 США США жіноча боротьба, до 59 кг Срібло
Austrian Ladies Open 2013 США США жіноча боротьба, до 59 кг 9
Міжнародний турнір Ньюйоркського атлетичного клубу 2013 США США жіноча боротьба, до 63 кг Бронза
Золотий Гран-прі з боротьби 2014 (Баку) США США жіноча боротьба, до 60 кг 9
Міжнародний меморіал Білла Фаррелла 2014 США США жіноча боротьба, до 60 кг Бронза
Меморіал Іона Корнеану і Ладислава Сімона 2018 США США жіноча боротьба, до 59 кг Срібло
Beat the Streets 2019 США США жіноча боротьба, до 57 кг Срібло
Меморіал Маттео Пелліконе 2020 США США жіноча боротьба, до 57 кг 5

Виступи на змаганнях молодших вікових груп[ред. | ред. код]

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Панамериканський чемпіонат з боротьби серед кадетів 2008 США США жіноча боротьба, до 52 кг  Золото
Літні юнацькі Олімпійські ігри 2010 США США жіноча боротьба, до 60 кг 5
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2011 США США жіноча боротьба, до 59 кг 8
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2012 США США жіноча боротьба, до 59 кг 18
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 2013 США США жіноча боротьба, до 59 кг 8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SSG JENNA BURKERT. U.S. Army World Class Athlete Program. Процитовано 19.11.2023. (англ.)
  2. ↑ Sustainment Soldier pursues excellence on two fronts. Army.mil. 10.02.2022. Процитовано 19.11.2023. (англ.)
  3. ↑ а б U.S. Wrestling Star Jenna Burkert Out For 2023 Season. Flowrestling.org. 31.01.2023. Процитовано 19.11.2023. (англ.)
  4. ↑ Jenna Burkert feared being a stereotype. Now she fights for gold, an out and proud inspiration. U.S. Army World Class Athlete Program. 26.10.2021. Процитовано 19.11.2023. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про борця чи борчиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дженна_Беркерт&oldid=40951537