Джон Генрі Константайн Вайтгед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джон Генрі Вайтгед)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Генрі Константайн Вайтгед
англ. John Henry Constantine Whitehead
Ім'я при народженні англ. John Henry Constantine Whitehead
Народився 11 листопада 1904(1904-11-11)[1][2]
Ченнаї, Британська Індія
Помер 8 травня 1960(1960-05-08)[1][2] (55 років)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, тополог
Alma mater Коледж Бейлліол (1929)[3]
Ітонський коледж (1923)[3][1]
Принстонський університет (1932)[3]
Університет Оксфорда
Галузь топологія, математика[4] і Теорія гомотопійd[4]
Заклад Університет Оксфорда[1]
Коледж Бейлліол[1]
Buckmaster & Moored[1]
Уряд Великої Британії[1][5]
Посада голова[1][5] і Waynflete Professorshipd[6]
Вчене звання професор[d]
Науковий керівник Освальд Веблен
Відомі учні Paulette Libermannd[1]
Аспіранти, докторанти Brian Griffithsd[7]
Ioan Jamesd[7]
Brian F. Steerd[7]
Грем Хіґман[7]
Robert L. Taylord[7]
Michael George Barrattd[7]
Gordon Prestond[7]
Peter Hiltond[7]
Wilson Sutherlandd[7]
William D. Barcusd[7]
Peter H. H. Fanthamd[7]
James Grenfell Mauldond[7]
Anne Cobbed[7]
S. C. Changd[7]
Victor Kurt Alfred Morris Gugenheimd[7]
George F. Paechterd[7]
Wilfred Halliday Cockroftd[7]
Frank A. Garfieldd[7]
Ronald Brownd[7]
A. E. P. Harond[7]
Членство Лондонське королівське товариство
Батько Henry Whiteheadd
У шлюбі з Barbara Sheila Carew Smythd[1]
Родичі Альфред Норт Вайтгед
Нагороди

Джон Генрі Константайн Вайтгед (англ. John Henry Constantine Whitehead; 11 листопада 1904, Мадрас — 8 травня 1960, Прінстон) — англійський математик, один з основних розробників теорії гомотопій.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї англіканського єпископа Мадраса Генрі Вайтхеда, брата відомого філософа й логіка Альфреда Норта Вайтгеда. Навчався в Оксфорді: спочатку в Ітонському коледжі, потім в Белліонському коледжі Оксфордського університету. Після року роботи біржовим брокером він почав працювати в американському Прінстонському університеті над дисертацією «Подання проективних просторів» під керівництвом Освальда Веблена, яку захистив у 1930 році. Іншим його вчителем був Соломон Лефшец. З 1933 року — викладач Белліонського коледжу, у 19471960 роках — професор Коледжу Магдалини Оксфордського університету. Президент Лондонського математичного товариства з 1953 до 1955 року[8].

Особисті риси[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни гоніння за євреями, зокрема кроки проти єврейських математиків, дуже засмучували Вайтгеда, і він активно допомагав багатьом втекти в безпечне місце. Зокрема, він допоміг Ейленбергу і Дену, а Шредінгер приїхав жити до нього в будинок після втечі з Австрії[8]. Вайтгед успадкував ферму від батьків. Ферма управлялася головним чином дружиною Вайтгеда, але він виявляв велику цікавість до ферми, де пара жила до смерті Вайтхеда. У травні 1960 року, без будь-яких попереджувальних симптомів або хвороб, він помер від серцевого нападу в Прінстоні. Ватгед отримав кілька почестей за видатні математичні досягнення, але він помер у віці 55 років, на висоті своїх повноважень, не доживши до отримання нагород, які зазвичай приходять пізніше в житті[8]. Макс Ньюман, який був другом Генрі Вайтгед з 1929 року до кінця свого життя, писав:

Невимушеної привабливості, його приголомшливого піднесеного настрою та дружніх манер не вистачило б для того, щоб висловити неминущу любов до друзів-математиків по всьому світу, з людьми він розмовляв із глибоким задоволенням і терпимістю до будь-яких видів людської поведінки. У нього була неприязнь до формальності, яка не рідкість серед людей науки і навчання, але це була зручна неформальність, яка дозволяла йому пом'якшувати розмову з молодими й боязкими[8].

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Основні роботи Вайтхеда лежать в області алгебраїчної топології, насамперед, в області теорії гомотопій. Основний результат — теорія клітинного розбиття, завдяки якій обчислення гомологічних груп стало значно простішим, ніж при використанні  симплициальных гомологий, а обчислення гомотопічних груп, раніше колишнє майже нерозв'язним завданням, стало в багатьох випадках можливим. Його визначення кручення, пов'язаного з гомотопічною еквівалентністю кінцевого клітинного розбиття, вплинуло на формування алгебраїчної K-теорії (функтор K1(R)). Представляють також важливість роботи з диференціальної топології зв'язку тріангуляції й асоційованої гладкою структури. Під час війни Вайтхед працював в області дослідження операцій для підводного флоту. Велике практичне значення мала його робота в області криптографії з розшифровки німецьких шифрів[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б в https://doi.org/10.1098/rsbm.1961.0025 — С. 349.
  4. а б Czech National Authority Database
  5. а б https://doi.org/10.1098/rsbm.1961.0025 — С. 350.
  6. https://royalsocietypublishing.org/doi/abs/10.1098/rsbm.1961.0025 — С. 350.
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. а б в г д John Henry Constantine Whitehead. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]