Джон Келлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Келлі.
Джон Келлі
John Kelly
англ. John Francis Kelly
Джон Келлі John Kelly
Джон Келлі
John Kelly
28-й голова адміністрації Білого дому
31 липня 2017 — 2 січня 2019
Президент Дональд Трамп
Попередник Райнс Прібус
Наступник Мік Малвейні (в.о.)
5-й Міністр внутрішньої безпеки США
20 січня 2017 — 31 липня 2017
Президент Дональд Трамп
Попередник Джей Джонсон
Наступник Елейн Дюк (в.о.)
Народився 11 травня 1950(1950-05-11) (73 роки)
Бостон, Массачусетс, США
Відомий як офіцер, політик
Місце роботи Департамент внутрішньої безпеки США
Громадянство США США
Освіта Університет Массачусетса в Бостоні
Джорджтаунський університет
Національний університет оборони
Alma mater Массачусетський університет в Емгерсті, Массачусетський університет у Бостоніd, Національний воєнний коледж США і Школа дипломатичної служби Едмунда А. Волша
Політична партія незалежний
Релігія католицтво
Нагороди
медаль за видатну службу в Збройних силах медаль за відмінну службу в Збройних силах Медаль за похвальну службу Нашивка за участь у бойових діях Нагорода за видатну єдність частини Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Медаль Визволення Кувейту (Кувейт)
 Медіафайли у Вікісховищі

Джон Френсіс Келлі (англ. John Francis Kelly; нар. 11 травня 1950(19500511), Бостон, Массачусетс) — американський генерал у відставці, колишній глава Південного командування США (2012–2016). З 20 січня до 31 липня 2017 р. — міністр внутрішньої безпеки США. З 31 липня 2017 р. до 2 січня 2019 р. — голова адміністрації Білого дому.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1970 р. Келлі будував кар'єру в армії. 1976 року він закінчив Університет Массачусетса в Бостоні. Служив у морській піхоті і 2003 року на посаді заступника командира 1-ї дивізії морської піхоти Джеймса Меттіса увійшов до Іраку, де відповідав за організацію просування полкових бойових груп через іракські позиції. Після взяття Багдада його відправили на північ у складі групи спецпризначення «Тріполі» для полону старших офіцерів іракської армії. З 2008 до 2009 р. 1-й експедиційний корпус морської піхоти, яким він командував, діяв у іракських провінціях Анбар і Найнава. Завершив військову службу 2016 року в званні генерала.

З 2011 до 2012 р. Келлі працював старшим військовим радником міністра оборони Леона Панетти. 2012 року очолив Південне командування США.[1] У січні 2017 р. Трамп призначив його міністром внутрішньої безпеки.

Обидва сини Келлі також служили в морській піхоті. 2010 року один з них, Роберт, загинув в Афганістані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Gen. John Kelly, SOUTHCOM chief and Gold Star dad, to retire. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]


 
Том Рідж (2003—2005) • Джеймс Лой (в.о.) (2005) • Майкл Чертофф (2005—2009) • Джанет Наполітано (2009—2013) • Ренд Бірс (в.о.) (2013) • Джей Джонсон (2013—2017) • Джон Келлі (2017) • Елейн Дюк (в.о.) (2017) • Кірстен Нільсен (2017—2019) • Кевін МакАлінан (в.о.) (2019) • Чед Вульф (в.о.) (2019—2021) • Піт Гейнор (в.о.) (2021) • Девід Пекоскі (в.о.) (2021) • Алехандро Майоркас (з 2021)
США Кабінет Дональда Трампа
Президент та Віцепрезидент:
Секретарі (міністри)
Державний секретар
(Міністр закордонних справ)		Рекс Тіллерсон (2017—2018)
Майк Помпео (2018—2021)
Генеральний прокурор
(Міністр юстиції)		Джефф Сешнс (2017—2018)
Вільям Барр (2019—2020)
ВетеранівДевід Шулкін (2017—2018)
Роберт Вілкі (2018—2021)
Внутрішніх справРаян Зінке (2017—2019)
Девід Бернгардт (2019—2021)
ЕнергетикиРік Перрі (2017—2019)
Ден Бруєтт (2019—2021)
Житла і міського розвиткуБен Карсон (2017—2021)
Національної безпекиДжон Келлі (2017)
Кірстен Нільсен (2017—2019)
Чед Вулф (2019—2021)
ОборониДжеймс Меттіс (2017—2018)
Марк Еспер (2019—2020)
ОсвітиБетсі Девос (2017—2021)
Охорони здоров'я і соціальних службТом Прайс (2017)
Алекс Азар (2018—2021)
ПраціАлександер Акоста (2017—2019)
Юджин Скалія (2019—2021)
Сільського господарстваСонні Пердью (2017—2021)
ТоргівліВілбур Росс (2017—2021)
ТранспортуЕлейн Чао (2017—2021)
ФінансівСтівен Мнучін (2017—2021)
Посадовці рівня секретаря
Голова Апарату Білого домуРайнс Прібус (2017)
Джон Келлі (2017—2019)
Мік Малвейні (2019—2020)
Марк Медовз (2020—2021)
Торговий представникРоберт Лайтгайзер (2017—2021)
Директор національної розвідкиДен Коутс (2017—2019)
Представник США в ООННіккі Гейлі (2017—2018)
Келлі Найт Крафт (2019—2021)
Директор Управління адміністрування та бюджетуМік Малвейні (2017—2020)
Рассел Роут (2020—2021)
Директор Центрального
розвідувального управління		Майк Помпео (2017—2018)
Джина Гаспел (2018—2021)
Адміністратор Агентства охорони
навколишнього середовища		Скотт Прюітт (2017—2018)
Ендрю Вілер (2018—2021)
Адміністратор Адміністрації малого бізнесуЛінда Мак-Мен (2017—2019)
Джовіта Карранца (2020—2021)
 
Джон Стілман (1946—1953) • Шерман Адамс (1953—1958) • Вілтон Персонс (1958—1961) • Кеннетт О'Доннелл (1961—1963) • Марвін Ватсон (1965—1968) • Джеймс Джонс (1968—1969) • Гаррі Холдеман (1969—1973) • Александер Гейґ (1973—1974) • Дональд Рамсфелд (1974—1975) • Дік Чейні (1975—1977) • Гамільтон Джордан (1979—1980) • Джек Ватсон (1980—1981) • Джеймс Бейкер (1981—1985) • Дональд Ріган (1985—1987) • Говард Бейкер (1987—1988) • Кеннет Дуберштайн (1988—1989) • Джон Сунуну (1989—1991) • Семюель Скіннер (1991—1992) • Джеймс Бейкер (1992—1993) • Мак МакЛарті (1993—1994) • Леон Панетта (1994—1997) • Ерскін Боулз (1997—1998) • Джон Подеста (1998—2001) • Ендрю Кард (2001—2006) • Джошуа Болтен (2006—2009) • Рам Емануель (2009—2010) • Піт Роуз (в.о.) (2010—2011) • Вільям Дейлі (2011—2012) • Джейкоб Лью (2012—2013) • Деніс Мак-Дона (2013—2017) • Райнс Прібус (2017) • Джон Келлі (2017—2019) • Мік Малвейні (2019—2020) • Марк Медовз (2020—2021) • Рон Клейн (2021—2023) • Джефф Зінтс (з 2023)
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Келлі&oldid=41027792