Джон Фредерік Даніелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Фредерік Даніелл
англ. John Frederic Daniell
Народився 12 березня 1790(1790-03-12)[1][2][…]
Лондон, Королівство Велика Британія[2]
Помер 13 березня 1845(1845-03-13)[1][2][…] (55 років)
Лондон, Сполучене Королівство[2]
·інсульт
Поховання Church of All Saints Upper Norwoodd
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність хімік, фізик, винахідник
Alma mater Університет Оксфорда
Галузь фізика і хімія
Заклад Кінґс-коледж
Членство Лондонське королівське товариство[4]
Прусська академія наук[5]
Брати, сестри Edmund Robert Danielld
У шлюбі з Charlotte Ruled[6]
Діти Emma Danielld[6]
Нагороди

CMNS: Джон Фредерік Даніелл у Вікісховищі

Джон Фредерік Даніелл (англ. John Frederic Daniell; 12 березня 1790, Лондон — 13 березня 1845, там же) — британський вчений-фізик, хімік і винахідник, член Лондонського королівського товариства (з 1813) та його секретар (з 1839 до 1845), популяризатор науки.

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Фредерік Даніелл народився в Лондоні у сім'ї вченого-юриста. Отримав хороше виховання й проявив у дитячі та юнацькі роки здібності до природничих наук.

Гальванічний елемент Даніелла – два півелементи сполучені електролітичним ключем, через який переносяться іони між ними. Електрони проходять через зовнішній провідник

Даніелл пішов працювати на цукровий завод, одночасно опановуючи хімію під керівництвом професора Вільяма Бранде[en]. Разом з ним він у 1816 році почав видавати відомий науковий журнал «Quarterly Journal of Science, Literature and the Arts[en]» (укр. Щоквартальний журнал науки, літератури та мистецтв), у якому сам діяльно брав участь, публікуючи статті з промислової хімії та метеорології. В останніх, зокрема, дається (1820) опис конденсаційного гігрометра, відомого як гігрометр Даніелла, що дозволяв визначати точку роси повітря шляхом його охолодження та підвищення відносної вологості повітря до 100 % і модифікації якого використовуються дотепер.

Гігрометр Даніелла

У 1823 році Даніелл зібрав і видав у Лондоні свої публікації у книзі «Meteorological Essays» (укр. Метеорологічні нариси, 3-є видання книги було зроблене у 1845-му) — першій спробі пояснити явища погоди та вітрів спираючись на закони фізики та механіки, зокрема. 1824 року у праці «Essay on Artificial Climate considered in its Applications to Horticulture» (укр. Есе про штучний клімат у його застосуванні до садівництва), відзначеній медаллю Лондонського товариства садівників, Даніелл вперше дав науково обґрунтовані оптимальні характеристики клімату у теплицях для вирощування тропічних рослин.

Даніелл і Фарадей
Конструкція пальника Даніелла (1833)

У 1830 році у залі Королівського товариства Даніелл встановив водяний барометр, за допомогою якого він провів багато досліджень[7]. Процес, розроблений ним для виготовлення світильного газу зі скипидару та смоли, використовувався у Нью-Йорку протягом тривалого часу.

У 1831 році Даніелл був призначений професором хімії у заново відкритому Королівському коледжі і присвятив себе переважно вивченню питань фізики та електрохімії, не перестаючи одночасно брати діяльну участь у різних промислових хімічних підприємствах. 1835 року його призначають на професорську посаду у Військову семінарію в Аддіскомбе [en] (графство Суррей), яка належала Ост-Індійській компанії[8].

До цього періоду часу стосується винахід пірометра (1830)[9], за який Даніелл був нагороджений медаллю Румфорда від Королівського товариства, і створення першого стабільного хімічного джерела постійного струму (гальванічного елемента), відомого як «гальванічний елемент Даніелла[en]» (1836)[10] зі значно кращими характеристиками, ніж у гальванічного елемента Вольта, за що винахідник отримав престижну наукову нагороду — медаль Коплі.

У 1839 році Даніелл опублікував низку наукових статей з електрохімії та книгу «Introduction to the Study of Chemical Philosophy» (укр. Вступ до вивчення філософії хімії), де було викладено теорію молекулярних хімічних зв'язків, яку він присвятив своєму другу Майклу Фарадею.

У 1840 році його було запрошено на проведення лекції на тему «Основні принципи електрики Франкліна» у рамках читання Різдвяних лекцій Королівського інституту[en].

У 1842 році Даніелл був удостоєний звання почесного доктор цивільного права Оксфордського університету[8].

З 1813 року Даніелл був членом Королівського товариства, з 1839 року — секретарем цього товариства. Він був також одним із засновників Британської наукової асоціації для якої написав працю «A treatise on Chemistry» (укр. Трактат з хімії).

Повний список з 37-ми наукових праць Джона Фредеріка Даніелла міститься у «Каталозі наукових публікацій Королівського товариства»[11].

Джон Фредерік Даніелл помер 13 березня 1845 року раптово від інсульту під час засідання ради Королівського товариства.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Кратер Даніелл на Місяці названо на честь науковця.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в г Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. https://collections.royalsociety.org/DServe.exe?dsqIni=Dserve.ini&dsqApp=Archive&dsqDb=Persons&dsqSearch=Code==NA8195&dsqCmd=Show.tcl
  5. https://www.bbaw.de/die-akademie/akademie-historische-aspekte/mitglieder-historisch/historisches-mitglied-john-frederik-daniell-537
  6. а б Kindred Britain
  7. Philosophical Transactions, 1832.
  8. а б Vibart, H.M. (1894). Addiscombe: its heroes and men of note. Westminster: Archibald Constable. с. 133.
  9. Philosophical Transactions, 1830.
  10. Philosophical Transactions, 1836.
  11. Catalogue of Scientific Papers of the Royal Society (1800—1863). London, 1868 — v.II. — P.145-146 [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гершун А. Л. Даниель, Джон-Фредерик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Храмов Ю. А. Даниель Джон Фредерик (Daniell John Frederick) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М. : Наука. — С. 97.
  •  Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні

Hugh Chisholm, ред. (1911). Daniell, John Frederic . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 7. Cambridge University Press. с. 809. (англ.)