Джулі Лондон
| Джулі Лондон | |
|---|---|
| Julie London | |
 | |
| Джулі Лондон в 1958 році | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Julie Peck[1] |
| Дата народження | 26 вересня 1926 |
| Місце народження | Санта Роза, Каліфорнія |
| Дата смерті | 18 жовтня 2000 (74 роки) |
| Місце смерті | Енсіно, Лос-Анджелес, Каліфорнія |
| Причина смерті | інфаркт міокарда і інсульт |
| Поховання | Меморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз) |
| Роки активності | 1944—1979 |
| Громадянство |
 США |
| Професія | співачка, акторка |
| Освіта | Голлівудська професійна школаd |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Мова | англійська |
| Жанр | кул-джаз, поп |
| Псевдоніми | Julie London і Julie Peck[2] |
| Лейбли | Bethlehem Recordsd, Liberty Recordsd, London Records і RCA Records |
| Нагороди |
зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
| Діти (5) | Stacy Webbd, Lisa Webbd, Kelly Troupd, Jody Troupd і Reese Troupd |
| julielondon.org/J/Home.html | |
 Файли у Вікісховищі | |
Джулі Лондон (англ. Julie London; 26 вересня 1926 — 18 жовтня 2000) — американська джазова співачка, актриса. Пік популярності Джулі як співачки припав на 50-і роки. Джулі Лондон була визнана найкращою вокалісткою в 1955, 1956 і 1957 роках за версією видання Billboard. Основною причиною успіху співачки вважають її низький чуттєвий голос — «smoky voice».
За свою музичну кар'єру Лондон випустила 32 альбоми. Акторська кар'єра тривала понад 35 років і закінчилася роллю медсестри Діксі МакКол у популярному американському телесеріалі «Критичний стан!» («Emergency!», 1972—1979).
Біографія[ред. | ред. код]
Джулі Лондон (справжнє ім'я — Гейл Пек (англ. Gayle Peck) народилася 26 вересня 1926 року в містечку Санта Роза, штат Каліфорнія. У її батьків, Джека і Джозефіни Пек (Jack and Josephine Peck), був свій театр, в якому Джулі співала і грала з ранніх років.[3] Коли дівчинці було 14 років, родина переїхала до Лос-Анджелеса; незабаром після цього, в 1945-му, вона закінчила Голлівудську Професійну Школу (Hollywood Professional School). Через пару років актриса вийшла заміж за актора Джека Уебба (Jack Webb), з яким у неї згодом народилося дві дочки — Стейсі (Stacy) і Ліза (Lisa)[4]. Стейсі Уебб була вбита в результаті ДТП у 1996 році.
Акторський дебют відбувся для Лондон в 1944 році, після зйомок у пригодницькому фільмі режисера Сема Ньюфілда (Sam Newfield), 'Nabonga', в якому актриса зіграла одну з провідних ролей. Менш ніж через рік до Джулі надійшли пропозиції ролей у фільмах On Stage Everybody і Червоний будинок (The Red House).
У 1953 році Джулі розлучилася зі своїм чоловіком, а всього через рік познайомилася з популярним джазовим музикантом і композитором в Боббі Трупом (Bobby Troup), який у той час виступав в одному з клубів Лос-Анджелеса. Вони одружилися в 1954 році і прожили разом понад 45 років, аж до самої смерті Боббі в 1999 році. У подружжя народилося троє дітей — дочка Келлі (Kelly) і два сини-близнюки Джоді і Різ (Jody and Reese). Келлі Труп померла в 2002 році, а в 2010 році помер Джоді.[5][6]
Ще дитиною, Джулі серйозно захоплювалася музикою, особливо співом. Проте лише після успішного початку акторської кар'єри звукозаписні студії помітили талановиту співачку. Перший концерт Джулі Лондон відбувся в 1955 році в клубі «881 Club» в Лос-Анджелесі; а згодом актриса випустила 32 повноцінних альбоми зі своїми записами. Джулі також отримувала титул «найпопулярнішою жіночої співачки» за версією журналу 'Billboard' в 1955-му, 1956-му і 1957-му роках. У 1957 році співачка з'явилася на обкладинці журналу Life.
Її першою звукозаписною компанією була Bethlehem Records, укласти контракт з якою їй допоміг Боббі Труп. Декілька пісень Лондон навіть потрапили на збірку студії 1955-го року, яка вийшла під назвою «Bethlehem's Girlfriends». Найбільшої популярності Джулі домоглася після виходу її синглу «Cry Me a River», текст якого написав шкільний друг співачки, а музику склав все той же Боббі. Диск, реліз якого відбувся в грудні 1955-го року, майже відразу розійшовся мільйонним тиражем лише у Сполучених Штатах і приніс величезну славу артистці.
Її ролі в кіно також деколи виявлялися «співаючими», так, Лондон виконала свою пісню у фільмі The Girl Can't Help It у 1956 році.
Крім кар'єри у кінофільмах і музичній індустрії, актриса часто брала участь у різних серіалах і телешоу, найвідомішими з яких були «The Big Valley» і «Adam-12». Відомо також, що актриса залишалася в хороших відносинах зі своїм першим чоловіком і навіть брала участь у кількох його проектах, серед яких був телесеріал Emergency! і Adam-'12.
У 1960-х і 1970-х актриса активно знімалася у фільмах і серіалах, проте в 90-х кар'єра актриси пішла на спад. У 1995 році Джулі перенесла інсульт, а після смерті її чоловіка у 1999 році вона і зовсім ослабла.
Джулі померла 18 жовтня 2000 року, у віці 74 років. Її поховали поряд із чоловіком, на кладовищі Hollywood Hills Cemetery в Лос-Анджелесі.
Дискографія[ред. | ред. код]
- Bethlehem's Girlfriends (1955)
- Julie Is Her Name (1955, U.S. No. 2)
- Lonely Girl (1956, U.S. No. 16)
- Calendar Girl (1956, U.S. No. 18)
- About the Blues (1957, U.S. No. 15)
- Make Love to Me (1957)
- Julie (1958)
- Julie Is Her Name, Volume II (1958)
- London by Night (1958)
- Swing Me an Old Song (1959)
- Your Number Please (1959)
- Julie…At Home (1960)
- Around Midnight (1960)
- Send for Me]] (1961)
- Whatever Julie Wants (1961)
- The Best of Julie (1962)
- Sophisticated Lady (1962)
- Love Letters (1962)
- Love on the Rocks (1962)
- Latin in a Satin Mood (1963)
- Julie's Golden Greats (1963)
- The End of the World (1963, U.S. No. 127)
- The Wonderful World of Julie London (1963, U.S. No. 136)
- Julie London (1964)
- In Person at the Americana (1964)
- Our Fair Lady (1965)
- Feeling Good (1965)
- By Myself (1965, produced exclusively for the Columbia Record Club)
- All Through the Night: Julie London Sings the Choicest of Cole Porter (1965)
- For the Night People (1966)
- Nice Girls Don't Stay for Breakfast (1967)
- With Body & Soul (1967)
- Easy Does It (1968)
- Yummy, Yummy, Yummy (1969)
- The Very Best Of Julie London (1975)
- Time For Love — The Best Of Julie London (1991)
- The Ultimate Collection (2006) [3 CD Box Set]
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Nabonga (1944)
- Джені (Janie) (1944) (unbilled)
- Алмазна підкова (Diamond Horseshoe) (1945) (bit part)
- On Stage Everybody (1945)
- Ніч в раю (Night in Paradise) (1946) (bit part)
- Червоний будинок (The Red House) (1947)
- Tap Roots (1948)
- Task Force (1949)
- Return of the Frontiersman (1950)
- Товстун (The Fat Man) (1951)
- The Fighting Chance (1955)
- The Girl Can't Help It (1956)
- Злочин проти Джо (Crime Against Joe) (1956)
- The Great Man (1956)
- Drango (1957)
- Saddle the Wind (1958)
- Голос в дзеркалі (Voice in the Mirror) (1958)
- Людина з заходу (Man of the West) (1958)
- Night of the Quarter Moon (1959)
- Чудова країна (The Wonderful Country)' (1959)
- A Question of Adultery (1959)
- Третій голос (The 3rd Voice) (1960)
- Історія Джорджа Рафта (The George Raft Story) (1961)
- Велика долина / The Big Valley (1968) — Джулія Саксон
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Birth of Julie Peck // California Birth Index
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Summerfield, Maurice J. (31 жовтня 2008). Barney Kessel, a jazz legend. Ashley Mark Publishing. с. 43. ISBN 978-1-872639-69-7. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Staggs, Sam (4 лютого 2003). Close-up on Sunset Boulevard: Billy Wilder, Norma Desmond, and the Dark Hollywood Dream. St. Martin's Press. с. 289. ISBN 978-1-4668-3046-2. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- ↑ Julie London. Nndb.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
- ↑ Julie London Biography. Musicianguide.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Джулі Лондон на сайті IMDb (англ.)
- Voice in the Mirror: A Tribute to Julie London [Архівовано 1 квітня 2009 у Wayback Machine.]
