Дивина звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дивина звичайна
Дивина звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Ранникові (Scrophulariaceae)
Рід: Дивина (Verbascum)
Вид:
Дивина звичайна (V. phlomoides)
Біноміальна назва
Verbascum phlomoides
L., 1753

Дивина́ звичайна[1], дивина лікарська (Verbascum phlomoides) — вид квіткових рослин родини ранникові (Scrophulariaceae).

Поширення[ред. | ред. код]

Рослина росте у сухих відкритих місцевостях в Європі і Середземномор'ї. Трапляється у більшій частині України на лісових галявинах, узліссях, серед чагарників, на схилах пагорбів, насипах, у садах (крім Криму). У степу зустрічається дуже рідко.

Опис[ред. | ред. код]

Дивина лікарська

Рослина виростає до 0,5-1,5 м заввишки. Цвіте з червня до осені. Злегка зигоморфні квітки на довгих квітконіжках у густій довгій верхівковій китиці з плейохазіїв та монохазіїв. Чашечка запушена, 6-роздільна, з лінійними, вузькими гострими частками. Віночок жовтий з бурими плямами, колесоподібний, з дуже короткою трубкою і злегка ввігнутим, ззовні запушеним, 5-роздільним відгином. Вільні верхівки двох задніх пелюсток вужчі і коротші від передніх. Тичинок 5, нитки зігнуті, запушені фіолетовими, довгими волосками. Пиляки ниркоподібні, розкриваються однією щілиною. Зав'язь сильно запушена, в обрисі широкоовальна, з м'ясистими плацентами і численними насінними зачатками. Стовпчик довший від зав'язі, дуже зігнутий, під випуклою приймочкою розширений. Плід — багатонасінна коробочка. Насіння дрібне з ямчатою поверхнею.

Фармацевтичні властивості[ред. | ред. код]

З лікувальною метою застосовують квітки дивини. Вони містять в собі кислий сапонін, сапогенін, жовті барвники, 11% цукру, 2.5% слизу, жир, сліди ефірної олії.

Квітки мають відхаркувальну, проносну й обволікаючу дію і вживаються при кашлі, катарі легень, бронхіальній астмі, як потогінне і при інших хворобах. З цією метою іноді застосовують листки.

Настої квіток (15-20 г на 200 г води) вживають по столовій ложці на день. Квітки входять до складу, так званого, грудного збору.

Як зовнішнє застосування в народній медицині використовують дрібний порошок квіток для присипки ран і тріщин на сосках у жінок, змазуючи їх перед цим соком з тертої моркви.

Збирання[ред. | ред. код]

Збирають цілком розвинені, очищені від чашечок віночки обох видів в сонячні дні, розкладають зразу ж тонким шаром і швидко висушують у сухих, теплих приміщеннях, на повітрі без доступу сонця чи в негарячих печах.

Слід мати на увазі, що кожна квітка дивини знаходиться в розкритому стані тільки один день, а потім в'яне, тому збирати їх потрібно щоденно.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Verbascum phlomoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Регіональний інформаційний центр "Карпати" » Лікарські рослини Карпат. Дивина звичайна. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]