Донька творця королів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Донька творця королів»
Обкладинка книги «Донька творця королів»
Автор Філіппа Грегорі
Мова англійська
Серія Війна кузенів
Тема Анна Невіл
Жанр історична белетристика
Видавництво Simon & Shuster
Видано 16 серпня 2012
Сторінок 448
Попередній твір The Lady of the Riversd
Наступний твір The White Princessd

«Донька творця королів» — книга британської письменниці Філіппи Ґреґорі[1], що входить до серії «Війна кузенів».

В основу сюжету покладено історію життя дружини англійського короля Річарда III Анни Невіл, доньки графа Воріка.

Анотація[ред. | ред. код]

На початку книги автор знайомить читача з юною донькою найвпливовішого графа тогочасної Англії Уоріка. Амбітний батько бачить одну зі своїх доньок, старшу Ізабеллу або молодшу Анну, королевою Англії. Непомітно й не завжди з власної волі кожна з них втягується в політичні інтриги й у найголовніше — війну за престол.

Проте доля підготувала їм багато випробувань.

Сюжет[ред. | ред. код]

Річард Невіл, шістнадцятий граф Уорік на прізвисько «творець королів» садить Едварда IV на трон Англії. Проте, Невіл не може одружити жодну зі своїх доньок на новоспеченому королі, тому що  Едвард таємно одружується на Елізабет Вудвіл . Втрачаючи контроль над Едвардом, граф Уорік починає плести інтриги щодо майбутнього своїх доньок і королівства.

Анну, його молодшу доньку, видають заміж за Едварда, принца Уельського. Після загибелі в битві її батька і чоловіка, до неї починає проявляти увагу  майбутній король Англії Річард III[2].

В книзі описуються взаємини Анни з ключовими історичними фігурами Англії того часу. А саме з Сесилією Невіл, старшою сестрою Ізабеллою Невіл, Єлизаветою Вудвіл та багатьма іншими з династії Плантагенетів.

Про книгу[ред. | ред. код]

Авторка, на відміну від інших історичних книжок, розкриває головну героїню насамперед як жінку. Вона старається йти далі в житті та не втратити себе.

Проте наскільки (не)легко буде нести англійську корону на власній голові можна дізнатися лише прочитавши цю книгу самому. В книзі розповідається про життя Анни аж до її смерті.

Адаптації[ред. | ред. код]

Сюжет книги був використаний у сіквелі «Біла королева»[3]. Роль Анни Невіл виконала Фей Марсей[4].Біла королева(2013), драматичний телесеріал, режисерами якого були Колін Тіг, Джеймс Кент та Джеймі Пейн. В основу сюжету ввійшли романи The White Queen, The Red Queen та The Kingmaker's Daughter.

Критика[ред. | ред. код]

Publishers Weekly пише про роман «окрім того що Грегорі звертає увагу на  досить складну історію, вона правдиво описує деталі життя жінок у 1400-х та любов між сестрами-конкурентками».[5]

Журнал Audiofile нагородив премією Earphones Award аудіокнигу з записом The Kingmaker's Daughter, назвавши роман «ще однією захопливою ретроспективою інтриг під час війни червоних і білих троянд», відзначивши Б'янку Амато, яка стала голосом Анни, як «просто видатну, що яскраво передала характер Анни в різні періоди її життя»[6].  

Інші книжки серії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Philippa Gregory - Official Website. Philippa Gregory (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  2. Dennison, Matthew (17 серпня 2012). Review: The Kingmaker's Daughter by Philippa Gregory. Express.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  3. Watch The White Queen, Season 1 | Prime Video. www.amazon.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 4 листопада 2021.
  4. BBC One - The White Queen - Characters. BBC (en-GB) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
  5. Fiction Book Review: The Kingmaker’s Daughter by Philippa Gregory. Touchstone, $26.99 (400p) ISBN 978-1-4516-2607-0. PublishersWeekly.com (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  6. THE KINGMAKERS DAUGHTER by Philippa Gregory Read by Bianca Amato | Audiobook Review. AudioFile Magazine (англ.). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]