Біла королева (телесеріал)
| Біла королева | |
|---|---|
| The White Queen | |
.jpg) | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | BBC One |
| Дистриб'ютор(и) | All3Mediad і Hulu |
| Жанр | драма, історичний |
| Формат зображення | 16:9 |
| Тривалість | 60 хв. |
| Компанія | Company Picturesd |
| Керівник проєкту | Філіппа Ґреґорі |
| Сценарист |
Емма Фрост, Ліза МакДжи, Майкл Кембелл, Ніколь Тейлор |
| Режисер |
Колін Тіг, Джеймс Кент, Джемі Пейн |
| На основі | The White Queend, The Red Queend і Донька творця королів (Філіппа Ґреґорі) |
| Оператор |
Фабіан Вагнер, Жан-Філіпп Госсар, Девід Лютер |
| Продюсери |
Колін Келлендер, Джина Кронк, Джордж Фабер й інші |
| У головних ролях |
Девід Оукс (George, Duke of Clarence) Amanda Haled (Lady Margaret Beaufort) Макс Айронс (Edward IV) Ребекка Фергюсон (Elizabeth Woodville) Juliet Aubreyd (Countess of Warwick) Верле Батенс (Margaret of Anjou) Leo Billd (Reginald Bray) Emily Berringtond (Jane Shore) Артур Дервіл (Henry Stafford, Duke of Buckingham) Shaun Dooleyd (Sir Robert Brackenbury) Michael Maloneyd (Henry Stafford) Елеонор Томлінсон (Isabel Neville) Cedric Tyllemand (Servant Felix)[1][2][…] Анайрін Барнардd (Richard Duke of Gloucester/King Richard III) Otto Farrantd (Thomas Grey (adult)) Джеймс Фрейн (Lord Warwick) Caroline Goodalld (Duchess Cecily) Ендрю Ґоверd (Lord Strange) Руперт Ґрейвс (Lord Stanley) Ben Lambd (Anthony Rivers) Michael Marcusd (Henry Tudor) Faye Marsayd (Anne Neville) Фрея Мейвор (Elizabeth of York) Джанет Мактір (Jacquetta, Lady Rivers) Роберт П'юd (Baron Rivers) Frances Tomeltyd (Lady Beauchamp) Rupert Youngd (Sir William Herbert, Lord Pembroke) Джоуї Бейтей (Edward of Lancaster) Elinor Crawleyd (Cecily of York) Hugh Mitchelld (Richard Welles) Дін-Чарльз Чепмен (Richard Grey (adult)) Ashley Charlesd (Thomas Grey) Michael Jennd (Dr. Lewis) Nicholas Croucherd (Edward of Middleham, Prince of Wales) Kenji Tielemansd (Prince Teddy) Simon Gintyd (John Rivers) Oscar Kennedyd (young Henry Tudor) Pixie Daviesd (Elizabeth of York (jeune enfant)) Eloise Webbd (Elizabeth of York (jeune)) Lizzy McInnernyd (Lady Sutcliffe) Tom McKayd (Jasper Tudor) Eve Ponsonbyd (Mary Woodville) Sonny Ashbourne Serkisd (Prince of Wales) Andreas Perschewskid (Louis XI of France) David Shelleyd (Henry VI of England) Lize Ferynd (Bona of Savoy) Madeleine Harrisd (Princess Margaret of York) Elsa Houbend (child Katherine Woodville) Ben Van den Heuveld (young Harry Stafford) Ed Brodyd (Richard Grey) Rudi Goodmand (child Richard Grey) Ted Allpressd (Richard de Shrewsbury) Nick Jamesd (child Thomas Grey) Christophe Haddadd (John Grey) Reece Pockneyd (child Henry Tudor) Martin Turnerd (Archbishop) Joren Seldeslachtsd (Charles of Burgundy) Guy Flanagand (James Friars) Нік Гендріксd (Edmund Beaufort) Ben-Ryan Daviesd (John the Stable Lad) Isabella Blake-Thomasd (Little Girl) Tom De Beckkerd (Tower Guard) Кияшко Галина Володимирівна (Edward's Whore) Nina Van Rompaeyd (Maid, Seamstress of the Queen) |
| Композитор | Джон Ланн |
| Країна-виробник | Велика Британія |
| Місце зйомок | Бельгія |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перший показ | 16 червня 2013 — 18 серпня 2013[4] |
| Кількість сезонів | 1 |
| Кількість серій | 10 |
| Послідовник | The White Princessd |
| Посилання | |
«Біла королева» (англ. The White Queen) — британський історичний серіал виробництва BBC, що оповідає про події війни Червоної та Білої троянди.
Сюжет[ред. | ред. код]
Серіал являє собою адаптацію трьох романів Філіппи Ґреґорі: «Біла королева», «Червона королева» і «Донька творця королів»[5]. Дія серіалу починається в 1464 році, коли Війна Червоної та Білої троянди триває вже дев'ятий рік. Будинки Йорків і Ланкастерів — дві частини однієї королівської сім'ї — ведуть жорстоку війну за право сісти на трон. У центрі сюжету історії трьох жінок, які, хоч і не ведуть війни на полі бою, не менш винахідливі у способах досягнення своїх цілей. Чоловіки ведуть війну за корону, жінки маніпулюють чоловіками, щоб прийти до влади. Єлизавета Вудвіл, втративши на війні чоловіка — прихильника Ланкастерів, використовує свою красу і молодість, щоб закохати в себе нового короля Едуарда Йоркського і, ставши королевою, захистити своїх дітей. Маргарет Бофорт, також вдова Ланкастера, настільки ненавидить Йорків, що готова плести інтриги й жорстоко йти по головах, щоб посадити на трон свого сина. Анна Невілл, молодша дочка «Створювача королів», волею випадку опинившись між двох будинків, знаходить своє щастя і влада королеви за допомогою Річарда Глостера, але вона знає, що її життя побудована на крові й обмані.
Акторський склад[ред. | ред. код]
Йорки[ред. | ред. код]
- Макс Айронс — король Англії Едуард IV
- Ребекка Фергюсон — Єлизавета Вудвіл, «Біла королева», дружина Едуарда IV
- Джеймс Фрейн — Річард Невілл, 16-й граф Ворік, «Царетворець», правнук Джона Гентського, 1-го герцога Ланкастера
- Керолайн Гудолл — Сесілія Невілл, герцогиня Йоркська, внучка Джона Гентського, 1-го герцога Ланкастера, мати Едуарда IV, Джорджа Кларенса і Річарда III
- Девід Оукс — Джордж, герцог Кларенс, брат Едуарда IV
- Анейрін Барнард — Річард, герцог Глостер, пізніше король Річард III, брат Едуарда IV
- Джанет Мактір — Жакетта Люксембурзька, мати Єлизавети Вудвілл
- Фей Марсей — Анна Невілл, дочка «Створювача королів», дружина Річарда III
- Елеонор Томлінсон — Ізабелла Невілл, герцогиня Кларенс, дружина Джорджа, герцога Кларенса, старша сестра Анни Невілл
- Джульєт Обрі — Анна Бошан, графиня Ворік, дружина «Створювача королів»; правнучка Едмунда Ленглі, 1-го герцога Йоркського
- Сонн Ешбурн Серкіс — Едуард, принц Уельський, пізніше король Едуард V, старший син Едуарда IV і Єлизавети Вудвілл; один з принців в Тауері
- Фрея Мейвор — принцеса Елізабет, старша донька Едуарда IV і Єлизавети Вудвілл
Ланкастери[ред. | ред. код]
- Аманда Хейл — Маргарет Бофорт, «Червона королева», мати Генріха Тюдора, праправнучка Джона Гонта, 1-го герцога Ланкастера
- Верле Батенс — Маргарита Анжуйська, дружина Генріха VI
- Джої Беті — Едуард Вестмінстерський, син Генріха VI і Маргарити Анжуйської, перший чоловік Анни Невілл
- Майкл Маркус — Генріх Тюдор; син і спадкоємець Маргарет Бофорт від першого шлюбу з Едмундом Тюдором, 1-м графом Річмондом
- Том Маккей — Джаспер Тюдор, дівер Маргарет Бофорт
Інші[ред. | ред. код]
- Френсіс Томелті — леді Маргарет Бошан, мати Маргарет Бофорт
- Майкл Малуні — сер Генрі Стаффорд, другий чоловік Маргарет Бофорт
- Бен Лемб — Ентоні Вудвілл, 2-й граф Ріверс, брат Єлизавети Вудвіл
- Г'ю Мітчелл — Річард Уеллс, зведений брат Маргарет Бофорт
- Руперт Янг — Вільям Герберт, 1-й граф Пембрук
- Роберт П'ю — Річард Вудвілл, 1-й граф Ріверс, батько Єлизавети Вудвілл
- Руперт Ґрейвз — лорд Томас Стенлі, третій чоловік Маргарет Бофорт
- Ендрю Гауер — лорд Стрендж, син лорда Стенлі
- Шон Дулі — сер Роберт Брекенбері, соратник Річарда III
- Артур Дервіл — Генрі Стаффорд, 2-й герцог Бекингем
- Емілі Беррінгтон — Джейн Шор, фаворитка Едуарда IV
Місця зйомок[ред. | ред. код]
Основна частина зйомок проходила в Бельгії, в Брюгге, Генті і їх околицях[6]. Готичний зал міської ратуші Брюгге став місцем зйомок Вестмінстерського палацу. Церква Богоматері замінила собою Дзвіницю Святого Стефана, зал засідань Палати громад. На історичній вулиці Святого духа знімалися сцени на вулицях середньовічного Лондона. Тауер знімали в Базиліці Святої Крові.
В Генті зйомки проходили в замку Гравестін, в абатстві Святого Петра, в абатстві Святого Бавона, в замку Герерда Диявола, у торгових рядах, в Соборі Святого Бавона. Крім цього натурними майданчиками послужили міста Рембеке і Дамм — всього 23 майданчики для перших трьох епізодів. Інші інтер'єри й майданчики були споруджені недалеко від заводу Philips[6].
Критика[ред. | ред. код]
У Великій Британії серіал отримав змішані відгуки[7].
Сем Волластон з The Guardian похвалив опрацювання героїв серіалу. Він також високо оцінив романтичні елементи шоу[8].
Джерард О'Донован з The Daily Telegraph похвалив роботу акторів і захопливу драму[9].
Том Саткліфф з The Independent назвав шоу «менш правдоподібним, ніж „Гра престолів“, але прийшов до висновку, що „це шоу надасть справжнє задоволення багатьом“[10].
Джоан Остроу з The Denver Post назвала серіал „сексуальним, надихаючим і жорстоким“[11].
Лінда Штазі з New York Post погодилася, що шоу стало хітом, заявивши, що „Біла Королева“ є королівським переможцем»[12].
Серіал був тричі номінований на 71-й премії «Золотий глобус»[13].
Див. також[ред. | ред. код]
- Біла принцеса — телесеріал-сіквел за мотивами однойменного роману Філіппи Ґреґорі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.imdb.com/title/tt2710764/mediaviewer/rm2388998912
- ↑ https://www.mondadoristore.it/The-white-queen-Stagione-01-Colin-Teague-James-Kent-Jamie-Payne/eai801031211400/
- ↑ https://putlocker.digital/character/servant-felix/ryRoVdbm81
- ↑ http://dbpedia.org/resource/The_White_Queen_(TV_series)
- ↑ BBC – Media Centre – The White Queen, a new ten-part drama for BBC One. Bbc.co.uk. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 27 лютого 2014.
- ↑ а б Belgium: Hollywood on the North Sea | Presseurop (English). Presseurop.eu. 12 жовтня 2012. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
- ↑ Have you been watching … The White Queen? (англ.). the Guardian. 7 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ The White Queen; Agatha Christie's Marple – TV review. The Guardian (англ.). 17 червня 2013. 0261-3077. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
{{cite news}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ The White Queen, BBC One, review (англ.). 16 червня 2013. 0307-1235. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
{{cite news}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ TV review: The White Queen is less historically plausible than Game of (англ.). The Independent. 17 червня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ “The White Queen” review: Starz series is sexy, empowering and violent (англ.). The Denver Post. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Linda Stasi (8 серпня 2013). Starz’s ‘White Queen’ a royal winner (англ.). New York Post. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Guardian Staff (12 грудня 2013). Golden Globes 2014: full list of nominations (англ.). the Guardian. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 16 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біла королева [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті телеканалу Starz
- Серіал «Біла королева» — дешева мелодрама на руїнах історичних фактів стаття В. Р. Устиінова
|
