Друйка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Друйка | |
|---|---|
 | |
| 55°36′24″ пн. ш. 27°06′11″ сх. д. / 55.60690000002777822° пн. ш. 27.10320000002777974° сх. д. | |
| Витік | із озера Дривяти на південно-східній околиці міста Браслав[1] |
| • координати | 55°36′36″ пн. ш. 27°06′15″ сх. д. / 55.61000° пн. ш. 27.10417° сх. д. |
| Гирло | Західна Двіна |
| • координати | 55°47′36″ пн. ш. 27°26′36″ сх. д. / 55.79333° пн. ш. 27.44333° сх. д. |
| Похил, м/км | 0,6 % |
| Басейн | Балтійського моря |
| Країни: |
 БілорусьВітебська область |
| Регіон | Вітебська область |
| Довжина | 52 км |
| Площа басейну: | 1050 км² |
| Притоки: | Q3919528?, Q50057064? і Pliesavicad |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Друйка[2][3] — річка в Білорусі у Браславському районі Вітебської області. Ліва притока річки Західної Двіни (басейн Балтійського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 52 км, похил річки 0,6 % , площа басейну водозбору 1050 км², середньорічний стік 6,8 м³/с. Формується притоками та безіменними струмками.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок із озера Дривяти на південно-східній околиці міста Браслав[1]. Тече переважно на північний схід через озера Цно, Неспиш та Недрава і у селі Друя впадає в річку Західну Двіну.
У басейні річки існують озера: Поцех, Линок, Оплиса, Глубовщина, Янели, Костянтинове.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б openstreetmap.
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XI, лист: 6. Показаны территории: Курляндской губернии, Витебской губернии, Ковенской губернии, Виленской губернии.
- ↑ Slownik_geograficzny.
Посилання[ред. | ред. код]
- Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
- Drujka, Dryja, rz., lewy dopływ DEźwiny, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 166. (пол.)
