Дрік красильний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дрік красильний
Genista tinctoria1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Дрік (Genista)
Вид: Дрік красильний
Біноміальна назва
Genista tinctoria
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Genista tinctoria
EOL: 643982
IPNI: 496408-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 49825
Logo-ThePlantList.png The Plant List: ild-8832
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Genista tinctoria

Дрік красильний (Genista tinctoria), місцево відомий як дрік жовтий, жовтило — кущ родини бобових (Fabaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Стебло до 1 м заввишки з зеленими ребристими пагонами, голими або інколи опушеними, притиснутими волосками. Листки чергові, цілісні (до 4 см завдовжки і до 1 см завширшки), ланцетні, рідко еліптичні, загострені, темно-зелені, голі або трохи притиснутоопушені, на коротких черешках, з двома шилоподібними прилистками. Пагони закінчуються щільною багатоквітновою китицею. Квітки великі, неправильні. Чашечка зелена, п'ятизубчаста, двогуба, віночок метеликовий, яскраво-жовтий, голий, прапорець довгасто-яйцеподібний, коротший за інші пелюстки, човник тупий. Тичинок десять, які зрослися нитками в трубочку, маточка одна, зав'язь верхня. Плід — довгасто-лінійний, чорний, трохи зігнутий біб.

Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, в чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — липні. Поширена по всій Україні, на крайньому півдні зрідка. Заготовляють сировину в районах поширення.

Близький вид[ред.ред. код]

Дрік германський (G. germanica L.) Рослина з колючками у пазухах листків, листки сидячі, як і молоді гілочки, чашечка й боби волохато-повстисті. Росте в мішаних лісах (В2, С2). Тіньовитривала рослина. Поширена на Поліссі, Розточчі — Опіллі, правобережному Лісостепу, в Карпатах. Цвіте у червні — липні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Лікарська, фарбувальна, медоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина.

У народній медицині застосовують квітучі гілки як сечогінний, проносний, судинозвужувальний, заспокійливий засіб, при водянці, жовтяниці, серцевій слабості, при хворобах щитовидної залози, запаленнях нирок і сечового міхура, геморої, рахіті. Відвар з медом вживають при зниженому тиску крові, ожирінні, втраті сил.

Діючими чинниками дроку є алкалоїди цитизин і метилцитизин, геністеїн, глікозид лютеолін, органічні кислоти, смоли.

Усі частини дроку красильного містять жовту барвну речовину скопарин. З листків, квіток і молодих пагонів одержують яскраво-жовту і зелену фарбу для фарбування вовни і шовку, а з квіток, крім того, жовтий лак.

Обидва види дроку охоче відвідують бджоли, які збирають з квіток нектар і пилок. Дроки красильний і германський мають декоративні форми з вузькими і широкими листками, махровими квітками і з тривалим періодом цвітіння. Їх використовують в озелененні, особливо на вапнякових ґрунтах. Обидва види дроку мають фітомеліоративне значення при залісенні піщаних ґрунтів. Незважаючи на наявність у насінні та листі дроку красильного отруйних алкалоїдів, токсичної дії їх на домашніх тварин не виявлено. Обидва види дроку поїдаються вівцями ї козами, при поїданні їх коровами молоко, масло і сир набувають гіркого присмаку, але корови їдять його тільки при відсутності іншого доброякісного корму.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Збирають гілки дроку красильного (до 15 см завдовжки) під час цвітіння, зрізуючи їх серпами. Сушать у затінку або в приміщеннях з гарною вентиляцією. Зберігають у коробках, вистелених папером.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.