Дупак Микола Лук'янович

Дупак Микола Лук'янович
Народився	5 жовтня 1921(1921-10-05) Старобешеве, Донецька губернія, Українська СРР
Помер	26 березня 2023(2023-03-26) (101 рік) Москва, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор, театральний режисер, директор театру
Заклад	Московський академічний музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченко
Роки діяльності	з 1944
IMDb	nm0243139
Нагороди та премії
Дупак Микола Лук'янович у Вікісховищі

Микола Лук'янович Дупак (5 жовтня 1921, Старобешеве — 26 березня 2023, Москва) — український і російський радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1980). Заслужений артист України (2012).

Життєпис

Навчався в Ростовському театральному училищі при Театрі Завадського, де закінчив три курси. Закінчив оперно-драматичну студію в Москві.

У червні 1941 знімався в ролі Андрія з «Тараса Бульби» у Олександра Довженка. Почався запис в народне ополчення, вступив разом з Олександром Довженком, Андрєєвим, і Алейниковим. Войну почав під Новоград-Волинським. Гвардії лейтенант. Тричі був поранений (двічі важко) і один раз контужений, в результаті чого отримав інвалідність II групи.

З 1944 по 1963 рік служив актором і режисером театру імені Станіславського. З 1963 до 1977 і з 1978 по 1990 — актор театру на Таганці. Директор Театру на Таганці з 1964 по 1977 і з 1978 по 1990 роки. У 1977—1978 роках — директор Театру на Малій Бронній.

Був радником генерального директора театру звірів «Куточок Дурова» з творчих та будівельних питань.

Помер 26 березня 2023 року у Москві в 101-річному віці.

Фільмографія

• 1944 — «Одного разу вночі»
• 1956 — «Безвісти зниклий»
• 1957 — «Кінець Чирви-Козиря» — Антон Ромашка, середняк
• 1958 — «Хлопчики» — Іван Лукич
• 1959 — «Друзі-товариші»
• 1967 — «Залізний потік» — Волосатов, комполка
• 1968 — «Служили два товариші» — командувач армією
• 1968 — «Інтервенція» — капрал Барбару
• 1969 — «Засідка» — Архипов
• 1970 — «Про друзів-товаришів» — Олег Володимирович Тарасов, змовник
• 1971 — «Бумбараш» — совка
• 1971 — «Зоряний цвіт»
• 1972 — «Віра, Надія, Любов»
• 1973 — «Будні карного розшуку» — начальник колонії
• 1973 — «Вічний поклик» — Філімонов
• 1974 — «Єдина дорога» — Цильке, генерал
• 1975 — «Єдина…» — Іван Гаврилович
• 1975 — «Капітан Немо» — Бунро, полковник
• 1975 — «Стріли Робін Гуда» — мірошник, батько Марії
• 1976 — «Найкрасивіший кінь» — керівник секції кінного спорту
• 1977 — «Гарантую життя» — Олешко
• 1977 — «Трясовина» — Ілля Захарович, голова колгоспу
• 1979 — «Вигідний контракт» — Вітковський
• 1980 — «Життя прекрасне» — комісар
• 1980 — «Лінія життя»
• 1982 — «Стратити немає можливості» —
• 1982 — «Балада про доблесного лицаря Айвенго» — Еймер, абат
• 1984 — «Твоє мирне небо»
• 1985 — «Пан гімназист»
• 1989 — «Любов з привілеями» — голова Ради Міністрів