Дьозо Екснер
| Дьозо Екснер | |
|---|---|
| Оригінал імені | угор. Exner Győző |
| Народження |
22 грудня 1864 Берегове |
| Смерть |
14 жовтня 1945 (80 років) Будапешт, Угорське королівство |
| Рейтинг ФІДЕ | Немає даних |
Дьозо Віктор Екснер (угор. Exner Győző Victor, 22 грудня 1864, Берегове — 1945, Будапешт) — угорський шахіст єврейського походження, майстер. Також відомий як поет (зазвичай публікувався під ім'ям Regőczy Győző).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на території Закарпаття. Його батько — Нандор Екснер, фінансовий адміністративний суддя, а мати — Ірма Регучі Гусар (Марія). Його брат Корнел Екснер був юристом і президентом угорської шахової асоціації, заснованої в 1921 році. В юності переїхав до Будапешту. Працював учителем угорської та німецької мов в Будапешті, Братиславі, Секешфегерварі. З 1910 р — в Дьорі. Був в шаховому клубі Еркеля (в 1889 р клуб увійшов в Будайське шахове товариство). Під час роботи в Секешфегерварі був головою місцевого шахового клубу. Разом з братом співпрацював з журналом «Budapesti Sakkszemle».
Його дружиною була Ілона Терезія Кіцка. У нього було троє дітей, у тому числі Еміль, найстарший, відомий інженер, геодезист, доктор технічних наук, і премія Кошута в 1953 р.
У 1911 р. переніс інсульт. Після цього рідко брав участь в змаганнях. У 1921 р став членом президії Угорської шахової федерації. У 1939 р за внесок у розвиток шахів в Угорщині отримав звання почесного майстра.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
- Költemények (Budapest, 1882)
- Költemények (Budapest, 1884)
- Eszmék, ötletek, gondolatok (Budapest, 1886)
- Egyszerűség és jó kedv (Budapest, 1888, költemények)
- Szépprózai dolgozatok (1899., kiadó: Márkus Samu)
- Réka gyásza (elbeszélő költemény) (1903) A művet a Magyar Tudományos Akadémia 1901. évi pályázatán Nádasdy-díjjal jutalmazták.
- Szerelem könyve. (költemények, Székesfejérvár, 1896)
- A primadonnák harca, Győr, 1912.
- A föld ura (egyfelvonásos tragédia)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Árki, Diána (2 листопада 2020). Kémes demográfiai profilja. Acta Sociologica – Pécsi Szociológiai Szemle. Т. 6, № 1. doi:10.15170/as.2013.6.1.5. ISSN 2063-8035. Процитовано 18 квітня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Révai nagy lexikona. Bp., Révai, 1911- (угор.)
- Új magyar irodalmi lexikon. Főszerk. Péter László. Bp., Akadémiai Kiadó, 1994 (угор.)
- Bíró Zsuzsa: Jégünnepély [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] Liget Műhely Alapítvány, 2010/10. (угор.)
- Lakatos Éva: Magyar irodalmi folyóiratok. Magyar Színház–Napkelet [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] (A Petőfi Irodalmi Múzeum Bibliográfiai Füzetei, A. sorozat 14-16.) (угор.)
- Keresztyén Balázs: Kárpátaljai Művelődéstörténeti Kislexikon (Hatodik Síp Alapítvány – Mandátum Kiadó, Budapest – Beregszász, 2001.) (угор.)
- Leányfalu neves személyei, elődeink (угор.)
- Exner Győző (1887). Carmina Clericorum. Egyetemes Philologiai Közlöny. 11: 475—480. (угор.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Партії Д. Екснера [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] в базе Chessgames
- Особиста картка Д. Екснера [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті 365Chess (Дьозо Екснер)
- Особиста картка Д. Екснера [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайтіе 365Chess (Віктор Екснер)