Берегове
Бе́регово або Бе́регове (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їдиш בערעגסאז, beregsaz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району.[2]
Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відногах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, бл. 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Beregsurány (Берегшурань). Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють покращенню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.
Зміст |
Історія[ред.]
Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. У 1240–1241 роках місто було зруйноване військами хана Батия. У 1247 році для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торгівельні привілеї. Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ. У 1342 році Берегове отримало статус вільного королівського міста з черговими привілеями, у 1396 році угорський король Жігмонд подарував Березький комітат з ценром у Лампертсасі подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Береґсас (Beregszász). У 1566 році місто було знищене татарами, 17 червня 1657 спалене польськими військами під керівництовом князя Любомирського, 1686 — військами Габсбурґів. 22 травня 1703 на торговій площі Берегового Томаш Есе оголосив повстання проти Габсбурґів. Після придушення повстання Карл VI Габсбурґ забрав місто разом із маєтками в роду Ракоці та в 1728 передав династії Шенборнів (нім. Schönborn).
З XIV–XV ст. відомий історичний герб Берегового: на блакитному тлі — золотий лев, над яким — півмісяць та шестикутна зірка (у XIX ст. лев у гербі виступав без побічних фігур). Зображення лева, імовірно, пов'язане з перебуванням міста під владою галицького князя Лева Даниловича у другій половині XIII ст.
У 1919 році місто на короткий час було під владою румунів, та за Сен-Жерменським та Триянонським договором перейшло до Чехословаччини. Із 1938 до 1944 місто було зайняте угорцями. 26 жовтня 1944 року місто зайняте Червоною армією. У 1945 разом із Закарпаттям передане до складу Радянської України. 17 травня 2001 року Берегове отримало статус міста обласного значення.
Населення[ред.]
У 1910 році в Береговому мешкало 12,9 тисяч людей, із них 12,4 тисячі угорців, 0,2 тис. русинів (українців), 0,1 тис. німців. Відомо що в 1880 році у місті жило 1795 євреїв, а у 1921 — 4592.[3]
За переписом населення України 2001 року населення в межах підпорядкування Берегівської міськради становило 26 554 людини, зокрема 26 050 міського — в місті Берегові і 504 сільських мешканців Затишного.[4] В етнічному складі населення переважають угорці (48,1%) та українці (38,9%).
Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення міста Берегове становило 25,5 тис. осіб, тобто 2,1% від загальної чисельності населення області. Щільність населення на 1 км² — 0,8 тис. осіб. Народжуваність (на 1000 жителів) — 9,6 осіб. Смертність (на 1000 жителів) — 14,5 осіб. Природне скорочення населення — 125 осіб. Середній вік населення міста станом на 01.01.2007 р. склав 35,5 років, із них чоловіків — 34,0 років, жінок — 36,7 років.
Працездатне населення міста становить 50%.
| Національність | Населення-2001, тис. осіб |
Населення, % | 2001 рік у % до 1989 |
|
|---|---|---|---|---|
| 2001 | 1989 | |||
| Угорці | 12,8 | 48,1 | 50,8 | 84,5 |
| Українці | 10,3 | 38,9 | 36,2 | 95,8 |
| Цигани | 1,7 | 6,4 | 3,2 | 176,4 |
| Росіяни | 1,5 | 5,4 | 7,5 | 65,1 |
Економіка[ред.]
Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва як промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура, соціальне забезпечення тощо.
У Єдиному Державному реєстрі підприємств міста Берегове станом на 2006 р. налічувалося 770 одиниць, що на 39 одиниць більше 2005 року. Статус юридичних осіб мали 95% від загальної кількості суб'єктів. Переважну частину становили підприємства приватної власності (62,3%).
Основу промислового виробництва в місті складає обробна промисловість — 100%. В обробній промисловості виділяється харчова промисловість — 77%, деревообробна промисловість — 10%, машинобудування — 8%, легка промисловість — 4% та поліграфія — 1%:
Обсяг реалізованої продукції харчової промисловості за 2006 рік в діючих цінах становив 231508,3 тис. грн. Частка зайнятого працездатного населення в харчовій промисловості була найбільшою і становила 28,9% від загальної кількості працюючих в промисловості.
Освіта й культура[ред.]
В місті діють Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці, Медичний коледж, професійний ліцей сфери послуг, дві гімназії І-ІІ ступеня, 7 шкіл І-ІІІ ступеня, 16 дошкільних навчальних закладів. В школах навчаються 3700 учнів. Працюють в них 356 вчителів. В дитячих дошкільних закладах виховуються 841 дітей дошкільного віку.
Місто Берегове має будинок культури, три клуби, музичну школу, міськрайонний музей.
Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота проводиться в межах Навчально-спортивної бази «Закарпаття», ТОВ «Мустанг» по кінському спорту.
Туристичні об'єкти[ред.]
Берегове є осередком угорської культури на Закарпатті. У 90-х роках 20 століття Берегове пропонували як столицю угорського автономного округу. Але й нині місцевий Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ готує найбільшу в Україні кількість бакалаврів з угорської філології.
Пам'ятки Берегового:
- римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста 12 століття, знищений татарами в 1241 році, відбудований 1370-го, відновлений 1846-го.
- палац родини Бетленів (1629), нині музей Берегівщини.
- палац комітатського суду (1908–1909 рр., арх. Ференц Яблонський), нині Закарпатський угорський педагогічний інститут
.jpg)
Видатні постаті[ред.]
- Рабин Гуґо Ґрин (1930–1996) народився 1 лютого 1930 в Берегові, був відомим британським диктором.
- Ліннер Берталон (1877–1969) — лікар-хірург
- У місті мешкали батьки Фридмана Мілтона, лауреата Нобелівської премії, до того як переїхали до США
- Василь Муска (1951) — художник, скульптор, архитектор
- Юлій Ребек (11 квітня 1944) — угорський хімік, який діяв у США
- Чобо Цибей угор. Csaba Czébely (3 грудня 1975) — барабанщик угорської рок-групи «Pokolgép» («Пекельна машина»), що грає в стилі «heavy metal»
- Нандор Фодор (1895–1964) — парапсихолог, психоаналітик, журналіст, дослідник паранормальних явищ
- Мілтон Фрідман — американський економіст, лауреат Нобелівської премії, батьки якого були вихідцями з Берегового.
- Геза Калочаї (1913–2008) — футболіст і тренер. Виступав за національні збірні Чехословаччини і Угорщини
Фотографії[ред.]
-
На головній вулиці
-
Канал Вирка
-
Колишнє казино
-
На центральній площі
-
Колишній Палац Правосуддя
-
Кам'яниці на «Корзо» (пішохідна зона у центрі міста)
-
Залізнична станція
-
Околиця міста і Берегівське низькогір'я
-
Гребля в м. Берегове (1900)
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Сторінка міста Берегово
- ЗАКАРПАТТЯ online — Закарпатське місто Берегове відоме виноградними винами і термальними водами
- Фотоальбом «Пікаса»: БереговеБерегово
- Chasing Shadows (англ.)
- Новини та статті про Берегове/Берегсас
- Фотополювання. Берегове
- Фотосвітлини міста Берегове
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Берегове |
- Берегове — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Термальні джерела в Береговому
|
||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
