Берегове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берегове
Beregsz.png Beregov1.png
Герб Берегового Прапор Берегового
Двомовний дороговказ з українською та угорською (латинськими і рунічними літерами) назвами міста
Двомовний дороговказ з українською та угорською (латинськими і рунічними літерами) назвами міста
Берегове
Розташування міста Берегове
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон CarpathianRutheniaCoA.svg Закарпатська область
Район/міськрада Берегівська міська рада
Код КОАТУУ 2110200000
Засноване 1063 рік
Населення 24 487 (1 жовтня 2012)[1]
Площа 19 км²
Густота населення 1293.7 осіб/км²
Поштові індекси 90200-90209
Телефонний код +380-3141
Координати 48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. / 48.20250° пн. ш. 22.63750° сх. д. / 48.20250; 22.63750Координати: 48°12′09″ пн. ш. 22°38′15″ сх. д. / 48.20250° пн. ш. 22.63750° сх. д. / 48.20250; 22.63750
Висота над рівнем моря 115 м
Водойма канал Верке
Міста-побратими Польща Пшеворськ (Польща)
Угорщина Кечкемет (Угорщина)
Румунія М'єркуря-Чук (Румунія)
Румунія Сату-Маре (Румунія)
Угорщина Залаеґерсеґ (Угорщина)
День міста Останні вихідні травня
Відстань
Найближча залізнична станція Берегове
До обл./респ. центру
 - фізична 55 км
 - залізницею 70 км
 - автошляхами 85 км
До Києва
 - фізична 625 км
 - залізницею 850 км
 - автошляхами 759 км
Міська влада
Адреса вул. Б.Хмельницького, 7. Тел. 2-21-09
Веб-сторінка [1]
Міський голова Бабяк Золтан Адальбертович

Бе́регово або Бе́регове (угор. Beregszász (Береґсас), словац. Berehovo, їдиш בערעגסאז, beregsaz, нім. Bergsaß) — місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району [2].

Берегове розташоване в межах Закарпатської низовини, при західних відногах Берегівського низькогір'я, над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, бл. 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Beregsurány (Берегшурань). Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють покращенню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.

Історія[ред.ред. код]

У центрі міста
Басейн з термальними водами у Береговому (2009)

Місто Лампертгаза (Lamperthaza) було засноване принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І.

12401241 — місто було зруйноване військами хана Батия.

1247 — для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торговельні привілеї. На честь "сасів" (саксонців) місто почало називатися Лампертсас.

Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ.

1342 — Лампертсас отримав статус вільного королівського міста з черговими привілеями.

1396 — угорський король Жігмонд подарував Березький комітат з ценром у Лампертсасі подільському князеві Федору Корятовичу.

1504 — вперше з'являється назва Береґсас (Beregszász).

1566 — місто зруйнували татари, 17 червня 1657 його спалили польські війська під проводом князя Любомирського (помста місцевому князю Дьєрдю (Юрію) II Ракоці, союзнику Богдана Хмельницького), 1686 — війська Габсбурґів.

22 травня 1703 — на торговій площі Берегового Томаш Есе оголосив повстання проти Габсбурґів. Після придушення повстання Карл VI Габсбурґ забрав місто разом із маєтками в роду Ракоці та передав його (1728) роду Шенборнів (нім. Schönborn).

З XIV–XV ст. відомий історичний герб Берегового: на блакитному тлі — золотий лев, над яким — півмісяць та шестикутна зірка (у XIX ст. лев у гербі виступав без побічних фігур). Зображення лева, імовірно, пов'язане з перебуванням міста під владою галицького князя Лева Даниловича у другій половині XIII ст.

1919 — місто короткий час було під контролем румунів, але за Тріанонським договором перейшло до Чехословаччини.

1938-1944 — місто було під владою Угорщини.

26 жовтня 1944 — місто зайняте Червоною армією.

1945 — разом із Закарпаттям передане до складу Радянської України.

17 травня 2001 — Берегове отримало статус міста обласного значення.

Населення[ред.ред. код]

Історична динаміка населення м. Берегове: [3][4]

За переписом населення України 2001 року населення в межах підпорядкування Берегівської міськради становило 26 554 людини, зокрема 26 050 міського — в місті Берегові і 504 сільських мешканців Затишного [5]. В етнічному складі населення переважають угорці (48,1%) та українці (38,9%).

Станом на 1 січня 2007 року чисельність населення міста Берегове становило 25,5 тис. осіб, тобто 2,1% від загальної чисельності населення області. Щільність населення на 1 км² — 0,8 тис. осіб. Народжуваність (на 1000 жителів) — 9,6 осіб. Смертність (на 1000 жителів) — 14,5 осіб. Природне скорочення населення — 125 осіб. Середній вік населення міста станом на 01.01.2007 р. склав 35,5 років, із них чоловіків — 34,0 років, жінок — 36,7 років.

Працездатне населення міста становить 50%.

Етномовний склад[ред.ред. код]

У 1910 році в Береговому мешкало 12 933 людей, із них 12 432 угорськомовних (96,1%), 221 руськомовних (1,7%), 140 німецькомовних (0,1%). За релігійним складом населення Берегова у 1910 р. поділялося на кальвіністів (33,6%), іудеїв (30,2%), 21,2% римо-католиків та греко-католиків (бл. 15%). До кальвіністів та римо-католиків належали угорці та німці, до іудеїв - євреї, до греко-католиків - українці [6].

У 1830 році у місто жило 300 євреїв, у 1880 — 1795 , у 1921 — 4592, у 1941 — 5865 [7]

У 1930 році у Берегові проживало 9 190 угорців (48,4%) [4]

За переписом 1959 р., серед 25 730 жителів Берегова було угорців (разом з циганами) 56%, українців 26,5%, росіян 7,8%, євреїв 3,9%, поляків і білорусів по 0,4% [8]

Національний склад Берегова за результатами переписів населення 1989 та 2001 рр.

Національність Населення-2001,
тис. осіб
Населення, % 2001 рік у %
до 1989
2001 1989
угорці 12,8 48,1 50,8 84,5
українці 10,3 38,9 36,2 95,8
цигани 1,7 6,4 3,2 176,4
росіяни 1,5 5,4 7,5 65,1

Рідна мова населення м. Берегове за переписом 2001 року:[9]

мова чисельність носіїв частка населення
угорська 14,94 тис. 55,9%
українська 9,97 тис. 37,3%
російська 1,71 тис. 6,4%
нац-сть мова
угорці  48,1%  55,9%
українці  38,9%  37,3%
цигани  6,4%  0,04%
росіяни  5,4%  6,4%

Економіка[ред.ред. код]

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва як промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура, соціальне забезпечення тощо.

У Єдиному Державному реєстрі підприємств міста Берегове станом на 2006 р. налічувалося 770 одиниць, що на 39 одиниць більше 2005 року. Статус юридичних осіб мали 95% від загальної кількості суб'єктів. Переважну частину становили підприємства приватної власності (62,3%).

Основу промислового виробництва в місті становить обробна промисловість — 100%. В обробній промисловості виділяється харчова промисловість — 77%, деревообробна промисловість — 10%, машинобудування — 8%, легка промисловість — 4% та поліграфія — 1%:

Обсяг реалізованої продукції харчової промисловості за 2006 рік в діючих цінах становив 231508,3 тис. грн. Частка зайнятого працездатного населення в харчовій промисловості була найбільшою і становила 28,9% від загальної кількості працюючих в промисловості.

Освіта й культура[ред.ред. код]

В місті діють Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці, Медичний коледж, професійний ліцей сфери послуг, дві гімназії І-ІІ ступеня, 7 шкіл І-ІІІ ступеня, 16 дошкільних навчальних закладів. В школах навчаються 3700 учнів. Працюють в них 356 вчителів. В дитячих дошкільних закладах виховуються 841 дітей дошкільного віку.

Місто Берегове має будинок культури, три клуби, музичну школу, міськрайонний музей.

Фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота проводиться в межах Навчально-спортивної бази «Закарпаття», ТОВ «Мустанг» по кінському спорту.

Туристичні об'єкти[ред.ред. код]

Берегове є осередком угорської культури на Закарпатті. У 90-х роках 20 століття Берегове пропонували як столицю угорського автономного округу. Але й нині місцевий Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ готує найбільшу в Україні кількість бакалаврів з угорської філології.

Пам'ятник угорському поетові Шандору Петефі у Береговому

Пам'ятки Берегового:

Залишки Берегівської вітки Боржавської вузькоколійки біля вокзалу в Береговому

Видатні постаті[ред.ред. код]

Фотографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]