Будапешт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будапешт
Budapest
Герб Прапор
БудапештBudapest
Розташування міста БудапештBudapest
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Регіон Центральна Угорщина
Населення 1 736 000 2011
Площа міста 525,16 км²
Поштові індекси 1011-1239
Телефонний код 36 1
Географічні координати 47°31′ пн. ш. 19°05′ сх. д. / 47.517° пн. ш. 19.083° сх. д. / 47.517; 19.083
Міська влада
Веб-сторінка http://www.budapest.hu/
Мер міста Іштван Тарлош

Будапе́шт (угор. Budapest) — місто на Дунаї, столиця Угорщини.

1873 року міста Пешт (угор. Pest — грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай, Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва — на західному боці річки) було об'єднано в одне місто під назвою Будапешт.

Історія[ред.ред. код]

У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремесним центром. Після приходу римлян в 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. В місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.

До 450 року римляни були витиснуті остготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.

Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить з булгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена і авари.

Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був переіменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.

В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.

У результаті монгольскої навали в 1241 Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок — Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.

В 1473 році в місті була надрукувана перша угорська книга.

Статуя Матвія Корвіна на замковому подвір'ї

В 1541 році Буда й Пешт були окуповані турками. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція турецького паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойского з під влади османської імперії і приєднано до володінь Габсбургів.

У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торгівельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешта зросло в 20 разів і становило 600 тис. чоловік, тоді як населення Буди і Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 18481849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-ліття отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік.

Ланцюговий міст Сечені через Дунай,позаду Базиліка св.Іштвана

В середині XIX століття почали розвиватися угорські залізниці. Від Буди і Пешта лінії розходилися по всіх напрямах — до Північної Європи, Відня, на Балкани і Карпати.

У 1873 вулиці міста стали освітлювати електричними ліхтарями, в 1887 в місті з'явилися трамваї, в 1885 — міський телефон, а в 1896 — перше метро на європейському континенті.

Будапешт, палац

У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Хорті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, таких як Уйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн чоловік, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Хорті від влади, в березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 000 чоловік загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Холокоста. У післявоєнний час, 1 січня 1950 площа міста була істотно розширена. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 19501960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини були введені радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.

Демографія[ред.ред. код]

Населення Будапешта

Населення:

Транспорт[ред.ред. код]

Повітряний транспорт[ред.ред. код]

Будапештський міжнародний аеропорт Феріхедь має 3 пасажирських термінали. Аеропорт розташований на схід від XVIII району. Аеропорт був відкритий 7 травня 1950 року. Спочатку довжина злітної смуги становила 2500 м, а в 1961 була збільшена до 3010 м. У 1985 був відкритий новий термінал і побудована друга злітна смуга завдовжки 3706 м. Угорська авіакомпанія «Малєв» (Malév) у 2003 р. почала міняти свій повітряний флот.

Наземний транспорт[ред.ред. код]

Автотранспорт[ред.ред. код]

До Будапешта ведуть основні автомагістралі Угорщини. З чотирьох автострад і чотирьох автодоріг (окрім восьмої) сім починаються в Будапешті. Дорожні знаки збігаються з дорожніми знаками у всіх інших країнах ЄС. Міжміські автобуси прибувають на автовокзал «Неплігет», до моста Арпада і на площу Етеле в Буде. Між 1990 і 1994 роками були переіменовано міські вулиці, їм були повернені імена, що існували з кінця XIX століття. В період комуністичного режиму багато вулиць мали ідеологізовані назви.

Райони міста[ред.ред. код]

Панорама Будапешта
  • Район I — це невелика частина центральної Буди (західна), включаючи Будайську фортецю.
  • Район II — також частина Буди (північний схід)
  • Район III — тягнеться уздовж північної частини Буди
  • Район IV — знаходиться в Пеште (східна і північна частини)
  • Район V — знаходиться в самому центрі Пешта
  • Райони VI, VII, VIII і IX — розташовані на сході і півдні
  • Район X — розташований ще східніше, також в Пешті.
  • Райони XI і XII — розташовані в Буді, на північ.
  • Райони XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX і XX (в основному, зовнішні частини міста) — утворюють півколо в південній частині Будапешта
  • Район XXI — тягнеться у напрямку Дунаю (північний край острова Чепель) в південну сторону
  • Район XXII — знаходиться на південному заході Буди
  • Район XXIII — це південна околиця Пешта

Культура[ред.ред. код]

Базиліка св.Іштвана

Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо.

1884 року за проектом Міклоша Іблі було зведено будівлю Будапештської опери. 1896 року у Будапешті було засновано центральний музей Угорщини — Музей образотворчих мистецтв. У 1802 році було засновано Національну бібліотеку імені Ференца Сечені.

У Королівському палаці, побудованому у XIV ст., працює декілька музеїв. Найпопулярніший із них - Національна галерея. Тут зібрано здобутки найвідоміших угорських художників і скульпторів XIX-XX ст.

У центрі площи Героїв розташований пам'ятник Тисячоріччю Угорщини. Його побудували в 1896, до свята, але на початку XXI ст. змінили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-ти метрова колона з крилатим генієм на вершині і статуї вождів семи угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що прийшли у 896 на територію нинішньої Угорщини. По обидва боки колони - напівкругла колонада з бронзовими статуями видатних діячів угорської історії.

Всі статуї комуністичного періоду на початку 1990-их було перенесено до музею Мементо.

Персоналії[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с.
  • Pesth (part of modern-day Budapest) // Encyclopaedia Britannica, 9th and 10th editions, 1902.

Посилання[ред.ред. код]