Електрична енергія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Електромагні́тна ене́ргія, електрична енергія — термін, під яким мається на увазі енергія, наявна в електромагнітному полі. Сюди ж відносяться окремі випадки чистого електричного поля і чистого магнітного поля. Ця енергія рівна механічній роботі, здійснюваній при переміщенні зарядів та провідників у електричному і магнітному полях.

Зміст

[ред.] Робота електричного поля при переміщенні заряду

Поняття роботи A електричного поля E при переміщенні заряду Q вводиться в повній відповідності з визначенням механічної роботи:


A = \int F(x)\, dx = \int Q \cdot E(x)\, dx = Q \cdot U

де U = \int E\, dx — різниця потенціалів (також уживається термін напруга)

У багатьох завданнях розглядається безперервне перенесення заряду протягом деякого часу між точками із заданою різницею потенціалів U(t), у такому разі формулу для роботи слід переписати таким чином:


A = \int U(t)\, dQ = \int U(t) I(t)\, dt

де  I(t) = {dQ \over dt}  — сила струму

[ред.] Потужність електричного струму в колі

Потужність W електричного струму для ділянки кола визначається звичайним способом, як похідна від роботи A за часом, тобто виразом:


W(t) = \frac{{dA}}{dt} =  U(t) \cdot I(t)

— це найзагальніший вираз для потужності в електричному колі.

З врахуванням закону Ома : U = I \cdot R

Електричну потужність, що виділяється на опорі R можна виразити як через струм:  W = I(t)^2 \cdot R ,

так і через напругу:  W = {{U(t)^2 } \over R}

Відповідно, робота (виділена теплота) є інтегралом потужності за часом:


A = \int W(t)\, dt =  \int I(t)^2 \cdot R\, dt = \int {{U(t)^2 } \over R}\, dt

[ред.] Енергія електричного і магнітного полів

Для електричного і магнітного полів їх енергія пропорційна квадрату напруженості поля. Слід зазначити, що, строго кажучи, термін енергія електромагнітного поля є не цілком коректним. Обчислення повної енергії електричного поля навіть одного електрона приводить до значення рівного нескінченності, оскільки відповідний інтеграл (див. нижче) розходиться. Нескінченна енергія поля цілком скінченного електрона складає одну з теоретичних проблем класичної електродинаміки. Замість нього у фізиці зазвичай використовують поняття густини енергії електромагнітного поля (у певній точці простору). Загальна енергія поля дорівнює інтегралу густини енергії по всьому простору.

Густина енергії електромагнітного поля є сумою густин енергій електричного і магнітного полів.

У системі СІ для вакууму:

u = {\varepsilon _0 E^2 \over 2}  + {\mu _0 H^2 \over {2}}

де E — напруженість електричного поля, H — напруженість магнітного поля, \varepsilon _0 — електрична стала, і \! \mu_0 — магнітна стала.

[ред.] Потоки енергії електромагнітного поля

Для електромагнітної хвилі густина потоку енергії визначається вектором Пойнтінга (вектором Умова) S.

В системі СІ вектор Пойнтінга дорівнює:

\mathbf S = \mathbf E \times \mathbf H,

— векторному добутку напруженостей електричного і магнітного полів, і направлений перпендикулярно до векторів E і H. Це природним чином узгоджується з властивістю поперечності електромагнітних хвиль.

Разом з тим, формула для густини потоку енергії може бути узагальнена для випадку стаціонарних електричних і магнітних полів, і має абсолютно той же вигляд:

\mathbf S = \mathbf E \times \mathbf H.

Сам факт існування потоків енергії в постійних електричних і магнітних полях, на перший погляд, виглядає дуже дивним, але це не приводить до будь-яких парадоксів; більш того, такі потоки можуть бути виявлені експериментально.

[ред.] Дивіться також


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти