Еліта

Елі́та (від лат. eligo — вибираю) — група осіб, яка займає провідне або керівне становище в будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо.

Теорія еліт

Теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно з якою суспільство поділяється на вибрану меншість — активну керівну творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів і пасивнішу масу. Розрізняють політичну, економічну, адміністративну, військову, духовну, технічну, бізнесову та ін. еліту. Виникнення елітарної верхівки пояснюється різними факторами — політичною владою (В. Парето, Р. Міхельс), технічним і технологічним розвитком (Дж. Берхнем), природною обдарованістю людей, які становлять еліту (С. Дарлінгтон, Й. Шумпетер).

Див. також

• Лідер
• Елітарна культура
• Істеблішмент
• Теорія еліт
• Українська еліта

Джерела

• Галушко К. Ю. Еліта [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 27. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Михальченко М. Еліта // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — C. 23. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Полібій. Історія. — Кн. VI, 6-8 частково.

Посилання

• Еліта [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 407. — 1000 екз.