Ентре-Кампуш (станція метро)
Координати: 38°44′49″ пн. ш. 9°08′53″ зх. д. / 38.74694° пн. ш. 9.14806° зх. д.
| Entre Campos | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | береговий |
| Глибина закладення | мілкого закладення м |
| Кількість | 2 |
| Тип | 2 бокові |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 29 грудня 1959 |
| Архітектор(и) | Falcão e Cunha |
| Художник(и) | Maria Keil |
| Виходи до | [1] |
| Час відкриття | 6:30 |
| Час закриття | 1:00 |
 | |
Е́нтре-Ќампуш (порт. Entre Campos) — станція Лісабонського метрополітену. Є однією з перших одинадцяти станцій метро у Лісабоні, в Португалії. Знаходиться у центральній частині міста. Розташована на Жовтій лінії (або Соняшника), між станціями «Кампу-Пекену» і «Сідаде-Універсітарія». Станція берегового типу, мілкого закладення. Введена в експлуатацію 29 грудня 1959 року [2]. Розташована в першій зоні, вартість проїзду в межаї якої становить 0,75 євро[3]. Назва станції походить від місця її розташування, тобто між двома аренами торад — «Малим Полем» (порт. Campo Pequeno) і «Великим Полем» (порт. Campo Grande). З моменту свого відкриття і аж до 1988 року була кінцевою станцією теперішньої Жовтої лінії. Станція є одним з найбільших пересадочних вузлів міста, оскільки має виходи до приміських поїздів Лінії Сінтри, Лінії Азамбужі, та міжміський сполучень Лінії Південної (Алгарве). Тут же проходить магістральна автомобільна вісь Північ-Південь (порт. Eixo Norte-Sul).
Опис[ред. | ред. код]
За архітектурою станція є однією з найбільших у Лісабонському метро з використанням бібліотечної тематики при декорації стін[4]. Архітектор оригінального проєкту — Falcão e Cunha, художні роботи виконала — Maria Keil (першопочатковий вигляд станції). Станція зазнала двох реконструкцій. Спочатку у 1973 році в рамках архітектурного проєкту Dinis Gomes було збудовано додатковий вестибюль і подовжено платформи станції, які змогли приймати по 6 вагонів у кожному напрямку. Пізніше у 1993 році було реконструйовано два вестибюлі станції (архітектор — Sanchez Jorge, скульптор — Lagoa Henriques, гравюрник — Bartolomeu Cid dos Santos). Станція має два вестибюлі підземного типу (у південній та північній частинах), що мають шість основних виходів на поверхню і один перехід до однойменної залізничної станції. На станції заставлено тактильне покриття.
Режим роботи[5][ред. | ред. код]
Відправлення першого поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:
- ст. «Рату» — 06:30
- ст. «Одівелаш» — 06:30
Відправлення останнього поїзду відбувається з кінцевих станцій лінії:
- ст. «Рату» — 01:00
- ст. «Одівелаш» — 01:00
Галерея зображень[ред. | ред. код]
-
Головна зала станції -
Пропускні турнікети -
Декорація стін посадкових платформ -
Вхід з вулиці
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ентре-Кампуш (станція метро) |
- Офіційна вебсторінка Лісабонського метрополітену [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.] (порт.)
- Вебсторінка Лісабонського метрополітену на urbanrail.net (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розміщення і прилегла зона станції «Ентре-Кампуш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Вебсторінка станції «Ентре-Кампуш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- ↑ Вартість проїзду на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 18 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Декорація станції «Ентре-Кампуш» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 27 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Розклад роботи та руху поїздів на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [Архівовано 1 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
| ||||||||||||||
