Ернест Наґель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Наґель
Народився 16 листопада 1901(1901-11-16)[1][2][…]
Нове Место-над-Вагом, Тренчинський край, Словаччина
Помер 20 вересня 1985(1985-09-20)[1][2][…] (83 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Країна  США
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater Колумбійський університет[5] і Сіті Коледж[5]
Науковий керівник Morris Raphael Cohend
Знання мов англійська[6][7]
Заклад Колумбійський університет[5] і Сіті Коледж[5]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Нагороди

Ернест Наґель (англ. Ernest Nagel; 1901, Нейштадтль, Австро-Угорщина (нині Нове-Мєсто, Словаччина) — 1985, Нью-Йорк, США) — чесько-американський філософ науки. Разом з Р. Карнапом, Г. Рейхенбахом і К. Г. Гемпелем вважається однією з найбільших фігур в русі логічного позитивізму.

Розробив концепцію так званого «контекстуального натуралізму», близьку до матеріалізму, але з рядом положень в дусі неопозитивізму і прагматизму.

Автор ряду праць з логіки та методології науки, в тому числі «Введення в логіку і науковий метод» (An introduction to logic and scientific method, 1934; спільно з М. Р. Коеном), «Логіка без метафізики» (Logic without metaphysics, 1956), «Докази Геделя» (Gödel's Proof,), у співавторстві з Джеймсом Ньюменом (1958), «Структура науки» (The Structure of Science, 1961).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]