Жаклін Рок
| Жаклін Рок | |
|---|---|
| фр. Jacqueline Roque | |
| Ім'я при народженні | фр. Jacqueline Marie Madeleine Roque[1] |
| Народилася |
24 лютого 1926[1] XIV округ Парижа, Париж[1] |
| Померла |
15 жовтня 1986[2][1] (60 років) Мужен[1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | хореографка, художниця, модель |
| Знання мов | французька[2] |
| Заклад | Madourad |
| У шлюбі з | Пабло Пікассо |
Жаклін Рок або Жаклін Пікассо (фр. Jacqueline Roque, нар. 24 лютого 1926, Париж, Франція — пом. 15 жовтня 1986, Мужен, Франція) — відома як муза і друга дружина Пабло Пікасо. Їх шлюб тривав 11 років, аж до смерті Пікассо, який створив понад 400 її портретів, більше, ніж будь-якій іншій жінці[3].
Молодість[ред. | ред. код]
Народилася в 1927 році в Парижі. Жаклін було всього два роки, коли батько покинув матір і її чотирирічного брата. Цього Жаклін ніколи не могла пробачити. Мати виховувала її в обмежених умовах в будиночку консьєржів неподалік Єлисейських полів, довгі години працюючи швачкою. Жаклін було 18 років, коли її мати померла від інсульту. У 1946 році вона вийшла заміж за Андре Ютена (фр. André Hutin), інженера, і народила від нього дочку, Катрін Ютен-Бле. Молода сім'я переїхала в Африку, де Андре Ютен працював, але через чотири роки вони повернулися назад до Франції, де і розлучилися. Жаклін оселилася на Французькій Рив'єрі і влаштувалася на роботу в магазин в Валлорісі, що належить її кузині.
Знайомство і життя з Пікассо[ред. | ред. код]
Пабло Пікассо вперше побачив Жаклін в 1953 році, коли їй було 26 років, а йому — 72 роки. Він став доглядати за нею. Зображення Жаклін стали з'являтися на картинах художника з травня 1954 року. Ці портрети характеризуються спотворенням реальної Жаклін, перебільшеною шиєю і котячим обличчям. Поступово, від картини до картини, її темні очі і брови, високі вилиці, і класичний профіль стали більш впізнаваними на його більш пізніх роботах[4]. Він приходив до неї щодня. Намалював на її будинку крейдою голуба. Кожен день дарував їй одну троянду, поки через півроку вона не погодилася зустрічатися з ним. У 1955 році, коли його перша дружина Ольга Хохлова померла, овдовілий Пікассо отримав право вступити в новий шлюб. З Жаклін вони одружилися тільки через шість років, 2 березня 1961 року. У 1963 році художник написав сто шістдесят її портретів, і продовжив і далі малювати її, у все більш абстрактних розпливчастих формах, аж до 1972 року.
Після Пікассо[ред. | ред. код]
8 квітня (за іншими джерелами 9 квітня) 1973 року Пабло Пікассо помер у віці 91 року. У Жаклін від нього дітей не було. Оскільки поховання художника відбулося на приватній території, що належала його замку, Жаклін вдалося уникнути присутність на його похоронах дітей Пікассо, Клода і Паломи[5], народжених поза шлюбом від Франсуази Жило, яка була його супутницею між 1943 і 1953 роками[6]. З 1973 року Франсуаза Жило стала боротися з Жаклін за розділ майна художника[7]. Жило і її діти і раніше, ще за життя художника, безуспішно намагалися оскаржити його заповіт на тій підставі, що Пікассо був психічно хворий. Зрештою сторони домовилися про створення Музею Пікассо в Парижі[4], який був відкритий в 1985 році.
Жаклін Рок (Пікассо) застрелилася з пістолета в 1986 році, на 60-му році життя[8]. Згідно з її заповітом, похована поруч зі своїм чоловіком Пабло Пікассо, в парку його замку Вовенарг.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Hohenadel, Kristin (March 21, 2004). «Mixing art and commerce.» [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.) Los Angeles Times.
- ↑ а б Johns, Cathy (2001). «Roque, Jacqueline.» (pp. 458—462). [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.) In: Jill Berk Jiminez (Ed.) & Joanna Banham (Assoc. Ed.). Dictionary of Artists' Models. Chicago: Fitzroy Dearborn. ISBN 1-57958-233-8
- ↑ Zabel, William D. (1996). The Rich Die Richer and You Can too.(англ.) New York: John Wiley and Sons. p.11. ISBN 0-471-15532-2.
- ↑ Kazanjian, Dodie (April 27, 2012). «Life After Picasso: Françoise Gilot.» [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.) Vogue.
- ↑ Yoakum, Mel (2012). «Introduction: Françoise Gilot.» [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.) The F. Gilot Archives website.
- ↑ Kimmelman, Michael (April 28, 1996). «Picasso’s Family Album». [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.) New York Times.
|
