Жоакім Чіссано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жоакім Чіссано

Жоакін Альберто Чіссано (порт. Joaquim Alberto Chissano; * 22 жовтня 1939(19391022)) — другий президент Мозамбіку.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Малехіс (округ Чібуто) у мозамбікській провінції Газа. Навчався у початковій школі Шай-Шай адміністративного центру провінції, потім у ліцеї Лоренсу-Маркіша (нині Мапуту). З 1960 вивчав в медицину в Лісабонському університеті.

Під час навчання в столиці Мозамбіку став членом Несам (осередок африканців-учнів середньої школи, націоналістичної організації, створеної Едуардо Мондлане). У Португалії висунувся як один з організаторів і перший голова Національної спілки мозамбікських студентів. Щоб уникнути арешту за політичну діяльність, в 1961 р. виїхав до Франції, де приєднався до руху за національне визволення Мозамбіку.

У 1962 р. брав участь у створенні ФРЕЛІМО, в 1963-му перервав навчання, щоб стати секретарем голови ФРЕЛІМО Едуардо Мондлане в Дар-ес-Саламі. Член ЦК ФРЕЛІМО з 1963. Був призначений секретарем департаменту освіти ФРЕЛІМО, в 1964-му був т.в.о. секретаря з інформації і пропаганди та секретаря з оборони, коли дані особи проходили навчання за кордоном.

У 1964-му продовжив навчання, в 1965-му став викладачем Мозамбікського інституту в Танзанії і знову секретарем Е.Мондлане. З 1965 також секретар новоствореного департаменту безпеки ФРЕЛІМО. У 1966 пройшов курс військового навчання за кордоном.

На II з'їзді ФРЕЛІМО в 1968, що проходив на звільненій території в провінції Ньяса, переобраний членом ЦК. Під час кризи в русі і після загибелі Е.Мондлане в лютому 1969 — прихильник Самори Машела. З 1969 — член політичного і військового комітету ФРЕЛІМО і член виконкому.

Наприкінці 1960-х — початку 1970-х представляв інтереси ФРЕЛІМО в Європі.

У вересні 1974 — червні 1975 — прем'єр-міністр перехідного уряду Мозамбіку. Після утворення уряду незалежного Мозамбіку — міністр закордонних справ і генерал-майор.

На III з'їзді ФРЕЛІМО (лютий 1977) переобраний членом ЦК і членом Постійного політичного комітету (пізніше — політбюро), секретарем ЦК з зовнішніх зв'язків. На перших загальних виборів 1977 року обраний депутатом Народної асамблеї, пізніше членом Постійного комітету Асамблеї.

Після загибелі Самори Машела ЦК партії 3 листопада 1986 обрав Чиссано Головою ФРЕЛІМО. 6 листопада 1986 він став президентом країни.

На цій посаді він дотримувався прагматичного підходу до зовнішньої і внутрішньої політики, домігся підписання мирної угоди, яка поклала край громадянській війні в Мозамбіку, провів зміну зовнішньополітичної орієнтації країни і здійснив демонтаж однопартійної системи. Під його керівництвом розорений багаторічною громадянською війною Мозамбік, який входив у число найбідніших країн, домігся одних з найвищих темпів економічного зростання у світі.

Переобраний на пост президента в 1993 і 1999 роках на вільних виборах. У 2004-му добровільно відмовився балотуватися знову і 2 лютого 2005 на посаді президента його змінив Арманду Гебуза.

Після відходу у відставку займав ряд посад в ООН, в липні 2003 — липні 2004 очолював Африканський Союз.

У березні 2012 року Жоакин Чиссано був призначений співголовою (разом з екс-президентом Фінляндії Тар'єю Халонен) робочої групи Організації Об'єднаних Націй з питань народонаселення. Проблем, якими буде займатися ця робоча група, включають в себе сексуальне здоров'я населення, а також здоров'я жінок під час вагітності та пологів.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Одружений з 1969 року на Марселіні Рафаел. У подружжя двоє синів і дві дочки.

У 1992 році Жоакин Чиссано вивчає техніку трансцендентальної медитації. Два роки по тому він вводить медитативну практику в школах армії і поліції: 16000 солдатів і 30 000 цивільних осіб вивчають передову техніку йогівських польотів. Чиссано заявляє: «Спочатку я займався трансцендентальної медитацією для себе, потім я її запровадив у своїй родині, привернув міністрів, високопоставлених осіб і армію. Це призвело до політичного світу і природному рівновазі в країні».

Посилання[ред.ред. код]