Танзанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Об'єднана Республіка Танзанія
Jamhuri ya Muungano wa Tanzania

Прапор Танзанії Герб Танзанії
Прапор Герб
Девіз: "Uhuru na Umoja"(Суахілі)
"Свобода і єдність"
Гімн: Mungu ibariki Afrika
(Суахілі)"Боже, благослови Африку"
Розташування Танзанії
Столиця Додома
6°00′ пд. ш. 35°00′ сх. д. / 6.000° пд. ш. 35.000° сх. д. / -6.000; 35.000
Найбільше місто Дар-ес-Салам
Офіційні мови Англійська (офіційна), Суахілі (національна)
Державний устрій Республіка
 - Президент Джакайя Кіквете
 - Прем'єр-міністр Мізенго Пінда
Незалежність від Великобританії 
 - Танганьїка 9 грудня 1961 
 - Занзібар 12 січня 1964 
 - Мергер 26 квітня 1964 
Площа
 - Загалом 945 087 км² (31)
 - Води (%) 6.2
Населення
 - оцінка 2012 р. 46 912 768 (28)
 - перепис 2002 р. 34,443,603
 - Густота 41/км² (159)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $27.12 млрд (99)
 - На душу населення $723 (178)
ІРЛП  (2004) 0.430 (низька) (162nd)
Валюта Танзанійський шилінг (TZS)
Часовий пояс EAT (UTC+3)
 - Літній час не спостерігається (UTC+3)
Домен інтернету .tz
Телефонний код +255

Танза́нія, офіційна назва Об'єднана Республіка Танзанія (суах. Jamhuri ya Muungano wa Tanzania), країна на сході Африки на березі Індійського океану; межує на півночі з Угандою і Кенією, півдні з Мозамбіком, Малаві і Замбією, на заході — з Демократичною Республікою Конго, Бурунді і Руандою. На сході омивається водами Індійського океану, на заході — оз. Танганьїка, на південному заході — оз. Ньяса, на півночі — оз. Вікторія.

Площа: 945 тис. км²;

Столиця: Додома (до 1974 — Дар-ес-Салам);

Рельєф: центральне плато, озера на півночі і заході, прибережні рівнини, озера Вікторія, Танганьїка і Ньяса;

Президент Джакайя Кіквете з 2005;

політична система — республіка

Експорт: кава, бавовна, сізаль, гвоздика, чай, тютюн, горіхи кеш'ю, алмази; мови: кісуахілі, англійська (обидві державні);

Населення 46,912 млн чол. (2012).

Офіц. мовианглійська і кісуахілі.

Грошова одиницятанзанійський шилінг.

Член ООН, Співдружності.

Атрибути країни[ред.ред. код]

Окрім стандартних для світової практики атрибутів держави — назви країни, прапор, герб, гімн, Танзанія має національні, притаманні для цієї території державні атрибути.

Етимологія назви[ред.ред. код]

До 1964 року на територію країни охоплювали дві державні формації — континентальна й острівна (які в різні історичні часи мали різні назви). Але уже за часів новітньої історії (19-20 століть) ці територіальні формування стали відомі світу як Занзібар, що став англійським протекторатом у 1890 році, а незалежним султанатом у 1963 році та Танганьїка, колонія Німеччини до 1914 року, що була підмандатною територією Ліги Націй у 1920-46, самоуправною територією у віданні ООН з 1946 року, а згодом одержала незалежність у межах Британської Співдружності в 1961 році.

Ставши незалежною республікою, очолюваною президентом Джуліусом Ньєрере, у 1964 Танганьїка об'єдналася з Занзібаром, тому в назві держави поєднали кілька перших слів від назв попередніх державних формувань. Країна дістала назву Танзанія - ТАН (перші три букви від Танганьїка) + ЗАН (перші три букви від Занзібар). Таким чином, починаючи з 1964 року на світовій мапі постала держава з назвою — Об'єднана республіка Танзанія.

Прапор країни[ред.ред. код]

Докладніше: Прапор Танзанії

Прапор Танзанії був прийнятий в 1964 році шляхом об'єднання прапорів Танганьїки і Занзібару. Прапор розділений по діагоналі жовто-чорною смугою, яка формує зверху й по-низу два трикутники: верхній зелениий, а нижній трикутник синій:

  • Зелений колір прапора персоніфікований з багатою рослинністю в країні.
  • Жовтий колір персоніфікований з багатими покладами корисних копалин у країні.
  • Чорний колір персоніфікований з кольором шкіри танзанійців.
  • Синій колір персоніфікований з численними озерами і річками країни та Індійським океаном, що омиває його узбережжя.

Герб країни[ред.ред. код]

Докладніше: Герб Танзанії

Герб Танзанії включає в себе воїна та селянку, які стоять опираючись на слонячі бивні (символізують природні багатства країни), обабіч щита (історичний щит притаманний африканським народностям) на якому символічно зображені особливості країни. Щит стоїть на верхівці гори Кіліманджаро, а в підніжжю гори та в ногах чоловіка і жінки, ростуть кущі гвоздики і бавовни жінки що символізують господарську діяльність та особливості Танзанії.

Золотиста верхня частина символізує наявність корисних копалин в республіці; другою частиною є прапор країни, третьою частиною є червоне тло під прапором, що символізує багаті й родючі ґрунти Африки, тоді як хвилясті смуги, на четвертій частині щита, символізують собою землі, моря, озера та узбережжя країни. В золотій частині прапора зображений палаючий факел, що означає свободу, освіту й знання, а спис означає захист свободи, тоді як сокира і мотика є інструментами, якими послуговується народ Танзанії, що розбудовує свою країну.

Гімн країни[ред.ред. код]

Докладніше: Гімн Танзанії

Mungu ibariki Afrika (укр. Боже, благослови Африку) — державний гімн Танзанії. Є відомою мелодією Еноха Сонтонгі «Боже, благослови Африку» зі словами, перекладеними на суахілі, що також є частиною гімну Південної Африки й (зі зміненими словами) гімном Замбії. Був затверджений як державний гімн Танганьїки після одержання останньої незалежності в 1961 році. Після об'єднання Танганьїки із Занзібаром у нову країну Танзанію в 1964 році було віришено залишити гімн першої у якості офіційного гімну.

Географія[ред.ред. код]

Топографічна карта Танзанії

Країна розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї (висота понад 1000 м). Найвища точка – вулкан Кіліманджаро (5895 м).

Клімат головним чином екваторіально-мусонний.

Головні ріки – Понгані, Руфіджі, Рувума. По кордону – озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса (Малаві). Переважають савани та рідколісся.

Клімат країни[ред.ред. код]

Танзанія здебільшого перебуває в тропічному поясі, тому їй характерний тропічний клімат. У високогір'ях, температура коливається від +10 ˚С до 20 ˚C в холодну і спекотні пори року, відповідно. В інших частинах країни температура рідко падає нижче 20 ˚С. Найспекотніший період приходить в період з листопада по лютий (25 ˚С - 31 ˚С), а найхолодніший період припадає на травень - серпень (15 ˚С - 20 ˚С.

Танзанія підпадає під два основних сезонних періодів опадів. Одним з них є літній, що триває з грудня по квітень, а інший, не тривалий й міжсезонний, бімодальний сезон дощів відбувається двічі, в проміжку: жовтень-грудень і березень-травень. Перший проходить у південній, південно-західній, центральній і західній частинах країни, а другий сезон дощів, зчаста, находить на північ і північне узбережжям країни. У бімодальному режимі в березні - травні дощі зазвичай затяжні, які називають «Масика» (Masika), а в період жовтень-грудень, як правило, випадають короткочасні дощі, які називають «Вулі» (Vuli).

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Танзанії

Демографія Танзанії[ред.ред. код]

У 2006 році чисельність населення Танзанії становило 38 329 000 осіб, за оцінками фахівців, темпи зростання чисельності танзанійців 2 відсотки. Населення країни розподілено вкрай нерівномірно по всій території Танзанії, з щільністю від 1 людини на квадратний кілометр в посушливих районах і до 51 особи на квадратний кілометр в материковій частині нагір'я їз достатнім водозабезпеченням, та аж 134 людини на квадратний кілометр на Занзібарі [1]. Більше 80% населення мешкає у сільській місцевості. Дар-ес-Салам (колишня столиця) є найбільшим містом і торгового центром країни; тоді як Додома (розташований в самому центрі Танзанії) стала новою столицею і місцем перебування парламенту та більшості владних структур.

Загальні демографічні показники в Танзанії такі (дані виведені станом на 2008 рік):

Танзанія має високі темпи зростання населення. Загальний коефіцієнт народжуваності становить 5,3 дитини на одну жінку (хоча офіційні дані занижені, оскільки численні національно-релігійні групи не дають чітких даних, що пов'язано з етнічно-суспільними конфронтаціями, а також простими побітово-медичними проблемами, а звідси витікає значна смертність новонароджених). У наш час[Коли?] близько 44 відсотки населення перебувають у віці до 15 років, тому, за всіма прогнозами, слід чекати чергового спалаху збільшення чисельності населення. У той же час існують суттєві перепони в подальшому існуванні цих осіб, які пов'язані з величезною злиденністю більшості населення країни і відносно високим відсотком санітарно-медичних проблем, особливо - поширенням СНІДу. Все це відбивається на високій смертності в країні та значним числом міграції за межі Танзанії.

Етнічний склад країни[ред.ред. код]

Населення Танзанії більшою мірою розподіляється на чорношкірих африканців, які становлять абсолютну більшість в країні, арабське населення, що в колишній історії країни було домінуючим у владних верствах та прошарках, але внаслідок революції та інших демографічних процесів воно суттєво скоротилося й тепер не відіграє такої суспільної ролі. Тоді як на його зміну добавилися вихідці з Азії (індійці, пакистанці та китайці), мігранти з інших африканських країн, а також незначна частина європейців.

Африканське населення складається з більш ніж 120 етнічних груп[2], з яких: 12% Сукума (Sukuma) і 9% Ньямвезі (Nyamwezi) , 8% Хе-хе (Hehe) і Бена (Bena), Гого (Gogo), 7% Гайя (Haya), 6% Маконде (Makonde), 6% Чаґґа (Chagga) і Ньяк'юза (Nyakyusa) налічують більш ніж 1 млн осіб[3]. Інші значні етнічні групи — Паре (Pare), Шамбаа(Shambaa) і Нгоні (Ngoni). Більшість танзанійців, в тому числі таких великих етнічних груп, а сукума і ньямвезі, за своїм походження банту. Окрім того в країні мешкають представники етнічної групи нільських племен або пов'язаних з ними своїм походженням — кочовики 3% масаї (Maasai) та луо (Luo), обидва цих племені суттєвіше представлені в сусідній Кенії. Водночас в країні племена Сандаве (Sandawe) і Гандза (Hadza) говорять мовами з койсанської мовної сім'ї, ареал поширення якої набагато тисясяч кілометрів від Танзанії — в районі пустелі Калахарі в Південній Африці[4].

Набагато малочисельнішими в країні є араби, індійці та пакистанці, китайці а також незначна громада вихідців з Європи[5]. У 1994 році азіатська громада становила 50 000 осіб на материку і 4000 на Занзібарі. За приблизними оцінками урядовців у Танзанії мешкає 70 тисяч арабів [6], чисельність арабського населення лише приблизна, оскільки внаслідок Занзібарської революції, після 12 січня 1964 року була повалена місцева арабська династія а тисячі арабів та індійців були вбиті в ході заворушень, решту були затримані й більшість з них були депортовані [7]. Більшість з 10 тисяч європейців представлені у владних структурах, медицині, науці та великому бізнесі, а також підтримують гуманітарні місії та програми на Африканському континенті. Слід відмітити, що в країні в пересильних таборах мешкає 431 000 біженців з Бурунді та 96 000 з ДР Конго[8].

Мови в країні[ред.ред. код]

У Танзанії в загальній складності розмовляють 127 різними мовами [9]. В Танзанії, представлені всі чотири основні мовні груп Африки: близько 90% населення говорять на мовах банту, на півночі країни вживаються нільські мови, південнокушитські мови, койсанські мови племен гадза і сандаве. Водночас, де-юре зафіксовано офіційною мовою країни - суахілі, хоча вона не є національною танзанійською мовою, але будучи, історично, вживана як Лінгва-франка (ввібравши численні мовні особливості країни, вона виникла, як допоміжна мова міжетнічного спілкування) в теперішній час її почали використовувати в службових цілях, навчанні та торгівлі, таким чином де-факто вона стала офіційною мовою Танзанії.

За часів колоніальних, вживання мов різних племен було повсюдним, тому спершу німецькій колоніальній адміністрацій довелося опертися на більшу етнічну групу та використовувати її мову задля координації племен - таким чином колоніальний уряд спричинився до розвитку танзанійської «національної мови» — суахілі. Натомість, британський колоніальний період відзначився утисками суахілі та інших мовних груп, а задля адміністрування колонії була використана англійська мова (якою англійці намагалися заставити послуговуватися поневолені африканські племена-народи, особливо їх суспільну верхівку), тепер уже як на державній службі (в парламенті чи в уряді) так й в побуті в навчальних й торгових закладах зобов'язані були використовувати англійську як офіційну мову. Але опісля повалення колоніальних пут Танзанія стала однією з небагатьох африканських країн, якій вдалося відновити свою мовну історію й потіснити колоніальну мову із суспільного вжитку (хоча англійська мова ще використовується в судах,та закладах вищої освіти ти міждержавного спілкування)[10]. За суахілі в 1984 році було закріплено в законодавчому плані офіційний статус мови суспільно-політичного сектору, початкової освіти, освіти для дорослих, торгових операцій, тоді як за англійською залишилися галузі вищої освіти, університети, вищі суди. І незважаючи давню історію використання англійської мови в Танзанії, та мільйонне субсидування уряду Великобританії заради заохочення верхніх прошарків танзанійського суспільства, ця мова вже втратила суттєве суспільне значення, як і колишній свій статус. Якщо ще в 1970-их роках серед танзанійських студентів зазвичай нормою було говорити тільки на англійській мові, то в ці дні вони вже говорять між собою, майже виключно, на мові суахілі, навіть викладання у середніх школах і університетах, які повинні бути офіційно тільки англійською мовою, іноді надається на мові суахілі або суміші суахілі-англійської.

В країні досі ще спостерігається явище мігрантських мов: так вихідці з Індії послуговуються індійськими мовами, саме тих районів з яких вони прибули (найпоширеніша мова гуджараті); португальська мова використовується вихідцями з Мозамбіку і індійцями з Гоа); в меншій мірі вживається французька мова (біженцями з сусідньої Руанди, Бурунді і Демократичної Республіки Конго); німецька мова була широко поширена в цей період колоніальний, але в теперішній час вона майже забута й послуговується окремими викладачами та в релігійних цілях незначним прошарком населення, а на Занзібарі головна розмовна мова — арабська, яка отримала також своє поширення й на континенті серед частини мусульман.

Релігія в країні[ред.ред. код]

Поточні статистичні дані про релігію в Танзанії недоступні, оскільки релігійні дослідження були виключені з урядового перепису опісля 1967 року, аби не провокувати конфесійних суперечок в країні[11]. Водночас релігійні лідери та соціологи вважають, що християнські і мусульманські громади в країні приблизно однакового розміру, на кожену припадає від 30 до 40 відсотків населення[12], а решту складають послідовники інших конфесій, релігій корінних народів країни, і атеїсти. Конституція країни передбачає свободу віросповідання і уряд, в цілому, дотримується цих постулатів. Водночас, напруженість у відносинах між мусульманами та християнами в Танзанії є високими з кожним роком зростає (що спричинене як внутрішніми так й зовнішніми чинниками)[13]. Також були випадки загострення напруженості між світськими і фундаменталістськими мусульманськими течіями, адже останні закликають «послідовників пророка» дотримуватися суворих канонів ісламу в повсякденному житті.

Послідовники християнства становлять в основному: католики, православні, протестанти, п'ятидесятники, адвентисти сьомого дня, мормони і Свідки Єгови. Серед протестантів яскраво виражені лютерани і прибічники моравської церкви (так відображене німецьке колоніальне минуле країни), як і англікани (а це вже слід британської колоніальної історії Танганьїки). Всі ці релігійні течії мали суттєвий вплив у тій чи іншій мірі на зародження руху «Walokole» (епоха Відродження Східної Африки), що послужило згодом поживним ґрунтом для поширення харизматичних і п'ятдесятницьких груп-сект.

Занзібар, вважається форпостом мусульманства в країні, там мешкає більше 99% мусульман[14]. А на материку, мусульманські громади не такі чисельні й зосереджені в прибережних районах, також є кількома великих мусульманських меншин у внутрішніх міських районах країни, в першу чергу це склалося історично, оскільки вони компактно селилися уздовж колишніх караванних шляхів. Переважна більшість населення мусульмани-суніти — від 80 до 90 відсотків, а решту складають прибічники шиїтських груп, в основному азіатського походження.

В країні зареєстровані й активно розвиваються й інші, малочисельні, релігійні спільноти — буддисти, індуїсти і бахаїсти[15]. Таке явище, здебільшого, спричинене міграційними процесами на материковій частині країни, а оскільки Танзанія є світською державою тому численним прихильникам різних конфесій тут не є обтяжливо перебувати, на відміну від їх становища в сусідніх країнах.

Адміністративний поділ Танзанії[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Танзанії

Танзанія ділиться на 26 регіонів - по танзанійському мкоа (mkoa), 21 на материку і 5 в Занзібарі (три на острові Унґуя, два на Пемба). Мкоа в свою чергу діляться на 98 районів — вілайя (wilaya), кожен з яких має в своєму складі принаймні один виконавчий орган-рада, дані розмежування були зачаті задля подальшого підвищення рівня місцевої влади; керівництва громадами задопомогою органів місцевого самоврядування. На теперішній час існує 114 рад, що діють в 99 районах, з них 22 міські і 92 сільських самоврядних одиниць.

Регіон (mkoa) Регіон (англійською мовою) Адміністративний центр Площа, кв.км Населення (станом на 2002), тис.чел.
Аруша Arusha Аруша 36 486 1 292,973
Дар-ес-Салам Dar es Salaam Дар-эс-Салам 1 393 2 497,940
Додома Dodoma Додома 41 311 1 698,996
Занзібар Західний Zanzibar Urban/West Занзібар 230 391,002
Занзібар Північний Zanzibar North Мкокотоні 470 136,953
Занзібар Центральний/Південний Zanzibar Central/South Коані 854 94,504
Ірінґа Iringa Ірінґа 56 864 1 495,333
Кагера Kagera Букоба 28 388 2 033,888
Кігома Kigoma Кігома 37 037 1 679,109
Кіліманджаро Kilimanjaro Моши 13 309 1 381,149
Лінді Lindi Лінді 66 046 791,306
Маньяра Manyara Бабаті 45 820 1 040,461
Мара Mara Мусома 19 566 1 368,602
Мбея Mbeya Мбея 60 350 2 070,046
Мванза Mwanza Мванза 19 592 2 942,148
Морогоро Morogoro Морогоро 70 799 1 759,809
Мтвара Mtwara Мтвара 16 707 1 128,523
Пемба Північна Pemba North Вете 574 186,013
Пемба Південна Pemba South Мкоані 332 176,153
Пвані Pwani Кібага 32 407 889,154
Рувума Ruvuma Сонгеа 63 498 1 117,166
Руква Rukwa Сумбаванґа 68 635 1 141,743
Сінгіда Singida Сінгіда 49 341 1 090,758
Табора Tabora Табора 76 151 1 717,908
Танга Tanga Танга 26 808 1 642,015
Шиньянга Shinyanga Шиньянга 50 781 2 805,580

Економіка[ред.ред. код]

Розподіл експорту Танзанії у країни світу у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2006 році порівняно з лідером Китаєм (100% = $137,983,000).

Танзанія — переважно аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (алмази, золото та ін.), нафтопереробна, металообробна, нафтохімічна, харчова, текстильна, деревообробна, цементна.

Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, авіасполучення. Осн. порти: Дар-ес-Салам і Танга. Є три міжнародних аеропорти – Дар-ес-Салам, Аруша і Занзібар.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:

  • ВВП – $ 5,6 млрд.
  • Темп зростання ВВП – 3,5%.
  • ВВП на душу населення – $173.
  • Прямі закордонні інвестиції – $ 0,1 млрд.
  • Імпорт – $ 1,4 млрд. (Японія – 8,3%; ПАР – 8,3%; Великобританія – 7,8%; Кенія – 6,7%; Індія – 5,7%).
  • Експорт – $ 1 млрд. (Індія – 19%; Великобританія – 10%; Німеччина – 8,3%; Японія – 7,7%; Нідерланди – 7,6%).

Виробництво електроенергії у 1990-і роки – близько 1 млрд кВт·год на рік.

Див. також:

Політичне життя[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Докладніше: Спорт у Танзанії

Філберт Байї і Сулейман Ньямбуї завоювали срібні медалі на Олімпійських іграх 1980 року, це єдиний доробок танзанійських спортовців на цих форумах. Танзанія бере участь в Іграх Співдружності.

Найпопулярнішою грою в країні є футбол, який грають по всій країні, а найбільше уболівальників мають два основні клуби країни, «Янґа» (англ. Young African Sports Club - Yanga) і «Сімба» (англ. Simba sports club - Simba)

Баскетбол також популярний, але головним чином в армії і школах. Танзанія пишається тим, що виховала одного гравця НБА - Хашім Тгабіт (англ. Hasheem Thabeet), який грає за «Мемфіс Грізліс», він є першим танзанійцем, що грає в лізі НБА. Регбі почали культивувати в Танзанії ще недавно, але команда почала прогресувати доволі швидко.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Tanzania (12/07)». State.gov. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-04-25. 
  2. CIA World Factbook: Tanzania#People
  3. University of Pennsylvania African Studies Center: East Africa Living Encyclopedia: Tanzania Ethnic Groups
  4. "Tanzania". Encyclopædia Britannica Online.
  5. "'Michael Jackson' women in Tanzania search for Chinese husbands". The Times. 13 October 2009.
  6. "Tanzania (08/09)". U.S. Department of State.
  7. «Country Histories: Independence for Zanzibar». Empire's Children. Channel 4. 2007. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-06-26. 
  8. UNHCR: 35 Jahre nach der Flucht: Lösungen für burundische Flüchtlinge in Sicht
  9. Languages of Tanzania. Ethnologue.com Stand 2005
  10. J. A. Masebo & N. Nyangwine: Nadharia ya lugha Kiswahili 1. S. 126, ISBN 9987-676-09-X
  11. International Religious Freedom Report 2007: Tanzania. United States Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (September 14, 2007). This article incorporates text from this source, which is in the
  12. Britannica online
  13. Ein Gleichgewicht sehen auch Spiegel Wissen Länderlexikon (40% Muslime, 40% Christen), Fischer Weltalmanach 2009 und International Religious Freedom Report 2007 (30-40% Muslime, 30-40% Christen), Munzinger Online (35-45% Muslime, 40-45% Christen), The Wordsworth Pocket Encyclopedia (35% Muslime, 35% Christen), Britisches Außenministerium (je 35% Muslime und Christen, 30% Sonstige), Radio Vatikan (je 40% Muslime und Christen, 20% Animisten)
    Demgegenüber sehen eine muslimische Mehrheit das CIA World Fact Book, ebenso der New York Times World Almanac 2009, Random House Weltaltlas & Länderlexikon und das Französische Außenministerium (35% Muslime, 30% Christen, 35% Sonstige)
    Mehrere Schätzungen nehmen statt dessen (zumindest für das Festland) eine christliche Mehrheit an, so z.B. US State Department (35% Muslime, 63% Christen), Auswärtigen Amt (30% Muslime, 40% Christen), Time Almanac 2009 (powered by Encyclopaedia Britannica, 31,8% Muslime, 46,9% Christen), Meyers Lexikon online (am 23. März 2009 eingestellt, 35% Muslime, 39% Christen), MSN Encarta, Harenberg aktuell 2008 und Spiegel Jahrbuch 2005 (35% Muslime, 45% Christen)
  14. Central Intelligence Agency (2009). "Tanzania". The World Factbook. Retrieved January 25, 2010.
  15. «U.S. Department of State». State.gov. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-04-25. 

Література[ред.ред. код]

  • Jörg Gabriel: «Tansania, Sansibar, Kilimanjaro – Handbuch für individuelles Entdecken. ReiseKnowHow Verlag», 4. Auflage, Bielefeld 2007, ISBN 978-3-8317-1367-7.
  • Andreas Eckert: «Herrschen und Verwalten – Afrikanische Bürokraten, staatliche Ordnung und Politik in Tanzania», 1920-1970. München 2007, ISBN 978-3-486-57906-2
  • Hansjoerg Dilger: «Leben mit Aids. Krankheit, Tod und soziale Beziehungen in Afrika. Eine Ethnographie». Campus, Frankfurt a. M. 2005, ISBN 3-593-37716-0
  • Громова Н. В.: «Язык суахили в современной Танзании // Межрасовые и межэтнические отношения в современной Танзании: Труды Российской комплексной экспедиции в Объединенной Республике Танзания» (сезон 2005 г.) / Від. ред. А. В.Коротаєв, Є. Б. Демінцева. М.: Інститут Африки РАН/УРСС, 2007. Ст. 84-93.


Посилання[ред.ред. код]

Державні

Загальні

  • Tanzania from UCB Libraries GovPubs
  • [1] from Tanzania Community Forums

Туристичні

Танзанія Це незавершена стаття з географії Танзанії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.