Жолт Горняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горняк.
Ф
Жолт Горняк
Особисті дані
Народження 1 травня 1973(1973-05-01) (50 років)
  Нове Замки, Західно-Словацька область, Словацька СР, ЧССР
Громадянство Чехословаччина Чехословаччина (до 1993)
Словаччина Словаччина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Чехословаччина «Слован» (Братислава)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1993 Чехословаччина «Слован» (Братислава) 9 (0)
1993–1994 Словаччина «Кошице» 15 (0)
1994–1995 Словаччина «Слован» (Братислава) 31 (1)
1995–1997 Словаччина «Кошице» 51 (2)
1997–1999 Словаччина «Слован» (Братислава) 54 (3)
1999–2001 Словаччина «Інтер» (Братислава) 51 (3)
2001–2002 Росія «Динамо» (Москва) 24 (1)
2002–2004 Словаччина «Слован» (Братислава) 38 (1)
2004–2005 Кіпр «Пафос» 21 (1)
2005–2008 Чехія «Глучін»[en] 50 (2)
2008–2009 Австрія «Шпратцерн» ? (?)
2009 Чехія «Место-Альбрехтіце» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 Чехословаччина Чехословаччина (U-21) 4 (0)
2000–2001 Словаччина Словаччина 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2011 Вірменія «Міка» (асист.)
2011–2013 Вірменія «Міка»
2013–2015 Вірменія «Бананц»
2017 Мальта «Моста»
2017 Росія «Промінь-Енергія»
2018–2019 Чехія «Слован» (Ліберець)
2019– Угорщина «Академія Пушкаша»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 19 червня 2022.

Жолт Го́рняк (словац. Zsolt Hornyák; нар. 1 травня 1973) — чехословацький та словацький футболіст угорського походження, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Горняк є вихованцем «Слована» з Братислави. З 1991 року став виступати за першу команду, в якій провів два роки у чемпіонаті Чехословаччини, вигравши чемпіонство у 1992 році[1], втім основним гравцем не став.

Після розпаду Чехословаччини став грати у чемпіонаті Словаччини за «Кошице», де провів сезон 1993/94, після чого повернувся до «Слована», з яким 1995 року виграв свій перший титул чемпіона Словаччини.

У 1995—1997 Горняк знову грав за «Кошице» і у другому сезоні виграв титул чемпіона Словаччини, після чого втретє у кар'єрі став гравцем «Слована». Цього разу з командою виграв «золотий дубль» у сезоні 1998/99.

1999 року Горняк перейшов до іншої столичної команди, «Інтера» з Братислави, який на той час очолював Йозеф Бубенко. З цією командою у двічі поспіль він також вигравав «золотий дубль», таким чином вигравши п'ять чемпіонських титулів Словаччини із трьома різними клубами.

Влітку 2001 року Горняк розглядав пропозиції російського «Динамо» (Москва), німецького «Нюрнберга» і угорського «Ференцвароша», але в результаті вирішив перебратися в московський клуб[1][2]. Відігравши за «динамівців» один рік, він повернувся до Словаччини і вчетверте у кар'єрі став гравцем «Слована», провівши в ній ще два роки, але трофеїв більше не вигравав.

У 2004 році 31-річний Горняк відправився в кіпрський «Пафос», провівши там сезон 2004/05, після чого грав у чеському «Глучіні»[en] з другого дивізіону країни[3], де провів 3 роки. Завершував кар'єру гравця в австрійському клубі четвертої ліги «Шпратцерн» та чеському аматорському клубі «Место-Альбрехтіце».

У збірній[ред. | ред. код]

15 листопада 2000 року Горняк дебютував за збірну Словаччини у товариській грі з Грецією (2:0), вийшовши на заміну замість Владимира Яночка на 66-й хвилині[4]. Наступного року він вийшов на заміну в товариській грі з Алжиром 27 лютого (1:1)[5], а останній третій раз він зіграв за національну збірну 7 жовтня 2001 року у відбірковому матчі до чемпіонату 2002 року проти Македонії, в якому Словаччина виграла 5:0[6].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Влітку 2011 року увійшов до тренерського штабу Йозефа Бубенка у вірменській «Міці»[7], а вже в листопаді змінив його на посаді головного тренера. У 2012—2013 роках під керівництвом Горняка «Міка» виграла Суперкубок Вірменії і здобула срібні нагороди чемпіонату.

Влітку 2013 року Горняк був призначений головним тренером іншого місцевого клубу «Бананц»[8] і взяв із командою золоті медалі чемпіонату у сезоні 2013/14. Це був перший чемпіонський титул клубу в історії. У 2014 році він виграв і Суперкубок Вірменії. Через свої досягнення Горняк був включений до списку 10 найкращих словацьких тренерів у 2013 (8-е місце) та 2014 роках (6-е місце).

На початку 2017 року переїхав на Мальту, де очолив команду «Моста», але вже у квітні покинув посаду ще до завершення чемпіонату.

У вересні 2017 року став головним тренером клубу другого російського дивізіону «Промінь-Енергія»[9], але і тут надовго не затримався, покинувши посаду у грудні, оскільки у листопаді Горняк призупинив свій контракт з клубом через 4-місячний борг із зарплати. Він зазначив, що вперше зіштовхнувся із такими фінансовими проблемами, працюючи у футбольному клубі[10].

У червні 2018 року підписав контракт з чеським клубом «Слован» (Ліберець)[11] і за підсумками сезону 2008/09 посів 6-те місце у чемпіонаті.

У червні 2019 року став головним тренером угорського клубу «Академія Пушкаша»[12][13]. З цією командою у 2020 і 2022 роках він посів 3-тє місце у чемпіонаті, а 2021 року став віце-чемпіоном Угорщини, що є найкращим результатом команди в історії.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Слован»
«Кошице»
«Інтер» (Братислава)

Як тренер[ред. | ред. код]

«Міка»
«Бананц»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Bachratý, M. (23. marec 2010). Rekordér v počte získaných titulov obdivoval Dubovského. profutbal.sk. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  2. ↑ Mikula, J. (12. júl 2001). Zsolt Hornyák oddnes na dva a pol roka v Diname Moskva. SME.sk.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  3. ↑ Brhel, R. (10. marec 2010). Zsolt Hornyak: Angažmá v Hlučíně mě určitě obohatilo. opavskydenik.cz.
  4. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Greece vs. Slovakia. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 19 червня 2022.
  5. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Algeria vs. Slovakia. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 19 червня 2022.
  6. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Macedonia vs. Slovakia. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 19 червня 2022.
  7. ↑ Brhel, Roman (2 серпня 2011). Zsolt Hornyak trénuje v Arménii. Opavský a hlučínský deník (чес.). Процитовано 19 червня 2022.
  8. ↑ Stredopoliar Slovana Tomáš Bagi bude hosťovať v Arménsku - Profutbal.sk :: Prestupy a špekulácie. web.archive.org. 16 лютого 2015. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 19 червня 2022.
  9. ↑ «Луч» возглавил словак Хорняк
  10. ↑ Жолт Хорняк покидает пост главного тренера Луча-Энергии - PrimaMedia. primamedia.ru (рос.). Процитовано 19 червня 2022.
  11. ↑ Liberec povede slovenský kouč Hornyák. EuroFotbal.cz. Процитовано 19 червня 2022.
  12. ↑ Liberec povede slovenský kouč Hornyák (cseh) . Eurofotbal. 6 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
  13. ↑ NB I: Hornyák Zsolt lett a Puskás Akadémia vezetőedzője (magyar) . Nemzeti Sport Online. 3 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

«Міка» – Тренери

Веранян (1990) · Шахазізян (1991) · Барсегян (1992) · Шахазізян (1993) · Мангасарян (1993) · Галстян (1999) · Маркаров (2000–2001) · Петросян (2001) · Гладилін (2001–2002) · Маркаров (2002) · Тоноян (2002) · Асланян (2002) · Барсегян (2002–2005) · Адамян (2005–2007) · Андріасян (2007–2008) · Секеч (2008) · Барсегян (2008–2009) · Шушак (2009) · Дарбінян (2009) · Мелікян (2009) · Адамян (2009–2010) · Шахгельдян (2010–2011) · Маркаров (2011) · Бубенко (2011) · Горняк (2011–2013) · Восканян (2013–2015) · Черніговський (2015) · Адамян (2015–2016) · Юран (2016) · Шахгельдян (2016) ·

Назаров (1958) · Яковлєв (1959–1961) · Сухов (1962) · Кочетков (1963–1966) · Самарін (1967) · Кочетков (1967–1968) · Алякринський (1969) · Мєлков (1969) · Кочетков (1969) · Соколов (1969–1970) · Мєлков (1971) · Юрченко (1972) · Бурчалкін (1973–1976) · Батанов (1977) · Андрес (1978) · Зубовський (1979–1980) · Татушин (1980) · Коберський (1981–1984) · Ніколаєв (1985) · Мєлков (1986–1987) · Коберський (1987–1991) · Бурчалкін (1992) · Івченко (1992–1993) · Саєнко (1994) · Бурчалкін (1994–1995) · Секеч (1996) · Лук'янов (1996) · Колоколов (1996) · Коберський (1997) · Федякін (1998–1999) · Карамян (2000) · Журавльов (2000) · Лук'янов (2001) · Болобонкін (2001) · Шестаков (2001) · Толчев (2002) · Болобонкін (2002) · Журавльов (2002–2003) · Саєнко (2003) · Антіхович (2003–2004) · Афонін (2004) · Павлов (2004–2007) · Вулич (2008) · Альтман (2008) · Зелькявічюс (2009) · Ємельянов (2009) · Аркос (2009) · Побєгалов (2009) · Назаренко (2010) · Аркос (2010–2011) · Павлов (2011–2012) · Ємельянов (2012–2013) · Григорян (2013–2014) · Ушахін (2015) · Веретенников (2015) · Передня (2015–2016) · Ємельянов (2017) · Ушахін (2017) · Іванаускас (2017) · Ємельянов (2017) · Горняк (2017) · Григорян (2018) · Алферов (2018) · Хузін (2018–2019) · Ушахін (2019) · Петраков (2019–2020) ·

«Урарту» – Тренери

Сукіасян (1992–1994) · Гюльбудагянц (2001–2003) · Айрапетян (2003) · Заназанян (2003–2005) · Барсегян (2005–2006) · Кисельов (2006–2007) · Поштулка (2007) · Костов (2007–2008) · Матушев (2008) · Сплісбоель (2008) · Гюльбудагянц (2008–2009) · Барсегян (2009–2010) · Кузмановський (2010–2011) · Назарян (2011–2013) · Пятенко (2013) · Горняк (2013–2015) · Арам Восканян (2015) · Рамальйо (2015–2016) · Арт. Восканян (2016–2017) · Арам Восканян (2017–2018) · Файзуллін (2018–2019) · Григорян (2019–2021) · Арзуманян (2021–2022) · Гунько (2021–)

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жолт_Горняк&oldid=40692471