Забудько
Забудько:
1. Забудько (забудьок) — хлібчик, який знаходили в печі наступного дня коли розпалювали піч.
Такий хлібчик, як правило, стояв збоку або у глибині печі, і коли приходила пора виймати випічку, господиня нерідко про нього забувала. За повір'ям, людина, яка його їстиме, забуватиме все.
Забудьком відлучали дитину від грудей. Якщо дівчина хотіла, щоб до неї хлопець більше не приходив, то пригощала його забудьком. Щоб розлучити хлопця і дівчину, також давали їм по шматочку забудька. Давали його і дівчині, яка виходила заміж, щоб скоріше забувала батьківську домівку, і худобі купленій на ярмарку, щоб забула старого хазяїна. «Забутий» хліб також зберігали на випадок появи мишей на току, його клали під стіжок («щоб миші забули)», розтирали на порох та обсипали посіви.
2. Забудько — безпам'ятна, забудькувата людина.
 |
Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Забудько. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
- Забудько Володимир Павлович — начальник цеху філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» АТ «Укргідроенерго»; заслужений працівник промисловості України[1]
- Забудько Георгій Григорович (* 1950) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника.
Література[ред. | ред. код]
- М. О. Максимович, «Дні та місяці українського селянина». Собр. соч.: К., Обереги, 2002. — 189 с.
- Д. М. Щербаківський, «Сторінки з української демонології» // Українці: народні вірування, повір'я, демонологія. — К., Либідь, 1991 — С. 540—554
- В. Т. Скуратівський «Русалії». — К., Довіра, 1996. — 734 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ президента України № 575/2020. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська міфологія / упор. Валерій Войтович. — К. : Либідь, 2002. — 664 с. : іл. — ISBN 966-06-0273-1.