Миша
| Миша | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Миша хатня (Mus musculus)
|
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Кілька десятків видів, див. текст
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Миша (лат. Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців з ряду гризунів (лат. Rodentia), що включає бл. 38-40 сучасних видів, у т.ч. низку видів-двійників і форм неясного таксономічного рангу.
Зміст |
Миша як типовий рід і тип роду [ред.]
Рід Mus - типовий рід родини мишові (Muridae) і, відповідно, надродини мишуваті (Muroidea) та підряду мишовиді (Murimorpha). Типовий вид роду - миша звичайна, або хатня (Mus musculus) - всесвітньо поширений (разом з людиною) вид ссавців.
Морфологія [ред.]
Довжина тіла дорослої миші сягає від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), товщина хвоста — 0.3-0.5 см.
Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Вуса довжиною від 0.5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів.
Поширення [ред.]
Миші поширені на всіх материках планети, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.
Класифікація роду Mus [ред.]
У часи Ліннея до цього роду відномили більшість видів підряду мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі і до середини 20 ст. до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків (Rattus), мишаків (Sylvaemus) та ін.
Підрід Pyromys [ред.]
Підрід Coelomys [ред.]
Підрід Mus s. str. [ред.]
- Mus caroli
- Mus cervicolor
- Mus cookii
- Mus booduga
- Mus terricolor
- Mus musculus — миша хатня (підвиди: bactrianus, castaneus, domesticus (часто як вид), gentilulus, homourus, molossinus, musculus, praetextus, wagneri)
- Mus spretus
- Mus macedonicus
- Mus spicilegus - миша курганцева
Підрід Nannomys [ред.]
- Mus callewaerti
- Mus setulosus
- Mus triton
- Mus bufo
- Mus tenellus
- Mus haussa
- Mus mattheyi
- Mus indutus
- Mus setzeri
- Mus musculoides
- Mus minutoides
- Mus orangiae
- Mus mahomet
- Mus sorella
- Mus kasaicus
- Mus neavei
- Mus oubanguii
- Mus goundae
- Mus baoulei
Види роду Mus в Україні [ред.]
На території України поширені два види роду мишей: миша хатня (Mus musculus) та миша курганцева (Mus spicilegus). Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня живе переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії "види-двійники". Серед іншого види відрізняються за відсутністю у Mus spicilegus мускусного запаху і її здатністю будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.
Миші й люди [ред.]
Шкідливість мишей [ред.]
Найбільш шкідливий вид миші — хатня миша. Вона харчується залишеними без уваги продуктами харчування в людських помешканнях, прогризає мішки з зерном, риє нори у стінах будинків і переносить холеру. Найбільшу шкоду миші роблять на продуктових підприємствах, де харчуючись продуктами переносять холеру; і підприємсва продають небезпечні продукти.
Харчуючись, миші залишають на продукті бактерії хвороби холери.Lehf , поївши цей самий продукт після його вживання мишами, може занести в організм холеру. Саме неуважне харчування та виведення мишей сприяло епідемії холери.
Боротьба з мишами [ред.]
Миші зазнають винищення щерез вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських, оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків, тварин, які харчуються дрібними гризунами. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).
Коли приручували диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а й як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей, всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні було дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються щурами та мишами.
Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягаю у знищенні гризуна шляхом перебивання йому хребта або розтрощення черепа ударом металевої дуги. Для цього мишей приваблюють до пастки принадою (хліб, сало, поролон, змочений у запашній олії тощо). Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.
Отрута є одним з найефективнішим та найновіших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, що припиняють роботу життєво важливих органів. Найерективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.
Посилання [ред.]
- Із спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей
- Винайдені нові ліки, які ексерементували на мишах
Джерела [ред.]
Енциклопедії [ред.]
- «Я пізнаю світ» дитяча енциклопедія П. Р. Ляхов. Видавництво «Школа»
- «Радянська дитяча енциклопедія»
| Подивіться миша у Вікісловнику, вільному словнику. |
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Mus |
