Завоювання Кефалонії (1500)
| Завоювання Кефалонії | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга османсько-венеційська війна (1499—1503) | |||||||
 Острів Кефалонія | |||||||
| Координати: 38°12′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 38.200° пн. ш. 20.500° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Венеційська республіка
|
.svg){kind=small} Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Антоніо Грімані | |||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
| |||||
Завоювання Кефалонії (відоме також як Облога замку Святого Георгія) — завоювання острова Кефалонія і розташованого на ньому замку Святого Георгія, що відбувалось з 8 листопада до 24 грудня 1500 р., в рамках Другої османсько-венеційської війни (1499—1503). Об'єднана іспано-венеційська армія під командуванням капітана Гонсало Фернандеса де Кордови зуміла захопити і утримати за собою османську фортецю на острові Кефалонія і, як наслідок — сам цей острів.
Передумови[ред. | ред. код]
Кефалонія, один із Іонічних островів біля західного узбережжя Греції, в складі острівного Пфальцграфства Кефалонії та Закінфу перебував у руках італійської з родини Токко до 1479 року, коли він був захоплений Османською імперією[1]. За винятком короткого періоду венеційського контролю в 1482–83 рр., острів залишався в руках Османської імперії до 1500 р.[2]
Друга османсько-венеційська війна розпочалася в 1499 р. У серпні 1499 року османський флот на чолі з адміралом Кемаль-реїсом розбив в битві при Дзонкйо в Іонічному морі венеційський флот, після чого 24 серпня османська суходольна армія захопила західно-грецький порт Лепанто, що знаходився під владою Венеції. В серпні 1500 року османський флот на чолі з Кемаль-реїсом знову розгромив венеційців на морі в битві при Модоні, що дозволило туркам 9 серпня 1500 року взяти штурмом сам Модон, після чого відбулася капітуляція сусідніх венеційських фортів Корон і Наваріно[3].
Захоплення острова[ред. | ред. код]
Після ряду відчутних поразок венеційський дож Агостіно Барбаріго звернувся по допомогу до Святого Престолу і католицьких монархів Іспанії Ізабелли і Фердинанда. Останіі у відповідь на заклик 17 серпня 1500 р. надали на допогу Венеції іспанські сили з Сицилії на чолі з генерал-капітаном Гонсало де Кордова. За допомогою іспанського флоту, новопризначений венеційський адмірал (італ. Capitano generale da Mar) Бенедетто Пезаро висадився 8 листопада на Кефалонії, а 24 грудня після облоги взяв столицю острова — замок Святого Георгія[4]. Після цього іспанський командувач та його флот повернулися на Сицилію, а сам Пезаро продовжив боротьбу і у серпні 1502 року захопив фортецю Санта-Маура на сусідньому острові Лефкада.
Коли в грудні 1502 р. у Константинополі був укладений загалом несприятливий для Венеції мирний договір, що закінчив другу османсько-венеційську війну, Кефалонія і замок Святого Георгія залишилася у венеційському володінні, тоді як Лефкада і Санта-Маура в 1503 р. були повернені османам[5].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Freely, John. (2008). The Ionian Islands: Corfu, Cephalonia, Ithaka and Beyond ISBN 1-84511-696-8
- Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.