Задержпром'я
| Задержпром'я Харків | ||||
 Проспект Науки | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°00′33″ пн. ш. 36°13′40″ сх. д. / 50.0092250° пн. ш. 36.2280472° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Район | Шевченківський | |||
| Місцезнаходження |
| |||
| Площа | 70 Га | |||
| Головні вулиці | вулиця Чичибабіна, вулиця Данилевського, проспект Незалежності, вулиця Юри Зойфера, вулиця Леся Курбаса, проспект Науки, провулок Самокіша, вулиця Культури, Літературна вулиця, вулиця Трінклера | |||
| Парки | Сквер за Держпромом, сквер на вул. Данилевського | |||
| Карта | ||||
Задержпром'я — історичний район Харкова, що був забудований багатоповерховими будинками напочатку XX століття преважно у 1930-х роках. Район сформований уздовж радіальних вулиць від вулиці Трінклера до Клочківського узвозу і від проспекту Незалежності до вулиці Культури.
Історія району[ред. | ред. код]
_07.jpg)
Деякі вулиці району, наприклад, вулиця Культури, почали формуватися наприкінці XIX століття[1]. Вони були забудовані одноповерховими приватними будинками. Після захоплення міста більшовиками, встановлення тут радянької влади й отримання містом статусу столиці, місць для розміщення державних установ невистачало. Вони тимчасово займали житлові будинки в місті.
21 березня 1925 року на засіданні Української економічної ради було обговорено спорудження нової офісної будівлі для організацій, що керували промисловістю УСРР. Треба було швидко організувати будівництво, щоби підготовчі роботи розпочались уже в 1925 році. На конкурсі було представлено 19 робіт, а перемогла робота «Непроханий гість» інженера-будівельника Я. І. Кенського і професора Харківського технологічного інституту Олександра Молокіна.
Будівництво почалося в 1925 році, а завершилося за 3 роки в 1928. Будівля дістала назву «Будинок державної промисловості», а скорочено «Держпром».
Наприкінці 1920-х років починається будівництво декількох будинків за Держпромом. Новий район отримав назву «Задержпром'я». Споруджуються житлові будинки: «Табачник», «Дім Спеціалістів», «Червоний промисловець», «Червоний партизан», «Червоний хімік», «Воєнвед», «Червоний кравець» та інші[2]. Формуються радіальні вулиці: Чичибабіна, Данилевського, Культури, проспект Незалежності.
Також відкриваються школи: 105 (тоді 116) та 131; дитсадки: 127 та «Сонечко».
Після Другої світової війни в районі будують декілька нових житлових будинків у стилі сталінського неокласицизму[3] та головний корпус Харківського медичного університету.
На початку XXI століття зносять дві будівлі дитячого садку та будують там ЖК «Садова гірка»[4], а на місці частини будинку на вул. Чичибабіна, 7 будується новий багатоквартирний будинок, який руйнує загальний вигляд району.
Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну район декілька разів обстрілювався російськими військовими. Серед інших постраждав будинок «Слово», будинок «Табачник», Держпром[5][6].
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
Будинок «Слово»[ред. | ред. код]
Будівля, спроєктована Михайлом Дашкевичем у будівельному товаристві «Укрпайбуд» в архітектурних формах, що займають проміжне місце між модерном і конструктивізмом. Розташована на вулиці Культури, 9. За формою вона нагадує букву «С» (Слово). У будинок заселяли українську інтелігенцію. У травні 1933 року — з арештом мешканця будинку Михайла Ялового починається хвиля репресій проти діячів української культури, що згодом отримує назву Розстріляне відродження. 21 серпня 2019 року Постановою Уряду України житловий будинок «Слово» було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Будинок «Воєнвед»[ред. | ред. код]
Житловий будинок Військового відомства («Воєнвед») знаходиться на вулиці Чичибабіна, 1. Він був побудований у 1937 р. за проєктом українського архітектора Петра Юхимовича Шпари та за консультації академіка Олексія Миколайовича Бекетова. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 571[7].
Будинок «Червоний промисловець»[ред. | ред. код]
Розташований на проспекті Незалежності, 5. Побудований у 1930 році за проєктом архітектора С. М. Кравеця[8]. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 40[7].
Будинок «Табачник»[ред. | ред. код]
Розташований на проспекті Незалежності, 1. Будувався з 1927—1931 роки за проєктом архітектора П. Фролова[3]. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 31[7].
Житловий будинок із магазином і банк[ред. | ред. код]
Будинок на вулиці Данилевського, 19 побудований у 1953 році. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 29[7].
Головний корпус медичного університету[ред. | ред. код]
Будівництво будівлі на проспекті Науки, 4 розпочато до війни, а завершено в 1952 році. Авторами будівлі були архітектори Г. Орєхова та П. Арєшкін. Будівля збудована в стилі радянського неокласицизму і є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення № 37[9].
Харківський апеляційний господарський суд[ред. | ред. код]
Будівлю клініки нервових хвороб було збудовано у 1911—1912 роках за проєктом архітектора В. В. Величко. Зараз у ньому знаходиться суд[10]. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 598[11].
Будівлі обласної клінічної лікарні[ред. | ред. код]
Будинки за адресами проспект Незалежності 11 та 13 є пам'ятками архітектури (5 будівель). Вони побудовані наприкінці 19 — на початку 20 століття[11].
-
Будинок «Слово» -
Будинок «Воєнвед» -
Жилий будинок «Червоний промисловець» -
Будинок «Табачник» -
Житловий будинок із магазином -
Харківський медичний університет -
Харківський апеляційний господарський суд -
Одна з будівель обласної клінічної лікарні -
Вулиця Бориса Чичибабіна, 2 -
Будинок Художників
_16.jpg)
.jpg)
.jpg)
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- Пам'ятник засновникам Харкова
- Братська могила жертв нацизму
- Скульптурні композиції вух, левів тощо в сквері на вулиці Данилевського
-
Братська могила жертв нацизму
Освіта[ред. | ред. код]
- Харківський ліцей № 105
- Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 131
- Дитячий садок № 127
- Харківський національний медичний університет
-
Ліцей №105 -
Школа №131 -
Медичний університет
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загоспромье. От Барачного переулка до улицы Культуры. gx.net.ua (ua) . Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Загоспромье. Часть 1. the-past.inf.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ а б Омельченкопише, Андрейка; omelya75, Андрейка Омельченко. ЖЕЛЕЗОБЕТОННОЕ ПРИГОСПРОМЬЕ (часть 4). omelya75.livejournal.com (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ ЖК Садова Гірка - КИТ. kn.ua (ua) . Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Від обстрілу окупантів постраждала пам'ятка архітектури Харкова – будинок "Слово": відео. 24 Канал (укр.). 7 березня 2022. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Внаслідок атак РФ постраждала пам'ятка національного значення – харківський Держпром. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ а б в г Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
- ↑ «Червоний промисловець» та «Будинок спеціалістів». constructivism-kharkiv.com (uk-ua) . Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ Здание Апелляционного хозяйственного суда в Харькове. Харьков - куда б сходить? (укр.). Процитовано 10 листопада 2022.
- ↑ а б Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
|
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |