Закон Густавсона — Барсіса
Закон Густавсона — Барсіса (англ. Gustafson – Barsis's law) — оцінка максимально досяжного прискорення виконання паралельної програми, в залежності від кількості одночасно виконуваних потоків обчислень («процесорів») і частки послідовних обчислень. Аналог закону Амдала.
Закон Густавсона — Барсіса виражається формулою:
, де
- g — частка послідовних обчислень в програмі,
- p — кількість процесорів.
Дану оцінку прискорення називають прискоренням масштабування (англ. scaled speedup), через те, що дана характеристика показує, наскільки ефективно можуть бути організовані паралельні обчислення при збільшенні складності обчислювальних задач.
Зміст |
Виведення формули [ред.]
Прискорення виконання програми по визначенню рівне відношенню часу обчислень програми на одному процесорі до часу обчислення на
процесорах:
.
Якщо ввести визначення для долі послідовних розрахунків:
(тут
— час виконання послідовної частини програми, а
— час виконання частини програми, яка може бути розпаралелена), то набуде наступного вигляду:
звідси слідує кінцева форма.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Quinn M.J Parallel Programming in C with MPI and OpenMP. — New York: NY: McGraw-Hill, 2004.
- Базилевич Р., Кутельмах Р., Кузь Б. Алгоритмічне забезпечення для розпаралелювання задачі комівояжера великої розмірності // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. м. Вінниця, 19-21 травня 2010 року.. — Вінниця: ВНТУ, 2010.
Посилання [ред.]
- Оцінка максимально досяжного паралелізму. Лекція з курсу «Теорія і практика паралельних обчислень» (рос.)