Програмування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цикл розробки
програмного забезпечення
Діяльність та кроки
Вимоги · Специфікація
Архітектура · Дизайн
Реалізація · Тестування
Впровадження · Підтримка
Методології
Гнучка · Чистого приміщення
DSDM · Iterative · RAD  · RUP
Spiral · Водоспад · XP · Scrum
Lean · V-Model  · FDD  · TDD
Допоміжні дисципліни
Конфігураційне керування
Документування
Якість ПЗ
Управління проектами
User experience design
Інструменти
Компілятор  · Зневаджувач
Профілювальник
GUI designer  · IDE
Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати


Програмування — процес створення комп'ютерних програм та/або програмного забезпечення. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії — програмна інженерія (англ. software engineering), фундаментальних наук (перш за все математики) і мистецтва.

У більш вузькому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або алгоритмів та навчання людей або пристроїв діяти за алгоритмами.

Зміст

[ред.] Сучасне програмування

[ред.] Критерії якості

Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деякі вимоги. Найчастіше зустрічаються:

  • Ефективність/Продуктивність: кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі, і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;
  • Надійність: ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від корректності алгоритмів та правильності кодування;
  • Стійкість: як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як наприклад неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів як наприклад пам'ять, локальна мережа, та неправильні дії користувача;
  • Зручність: ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;
  • Переносимість: діапазон апаратного забезпечення та операційних систем на яких можна компілювати чи інтерпретувати код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;
  • Масштабованість: Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень, що збільшують функціональність чи виправляють помилки. Цей критерій не має прямого відношення до користувача, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.

[ред.] Рівні програмування

Успішне програмування передбачає виконання необхідних дій на таких рівнях[Джерело?]:

  • Економічний (бізнес-логіка): Формування вимог до програмного продукту з урахуванням привабливості для користувачів, прибутковості для розробника і наявних можливостей розробника;
  • Структурний (архітектура): Створення переліку і взаємозв'язків потрібних модулів, графічних і звукових елементів, алгоритмів, баз даних, файлів, вибір мови програмування;
  • Детальний/Фізичний (кодування): Реалізація окремих функцій з використанням конструкцій і операторів мови програмування, друкування тексту програми на клавіатурі.

[ред.] Див. також

[ред.] Джерела


Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами