Закон про деолігархізацію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: 1780-IX
Номер проєкту: 5599 від 02.06.2021
Ініціатор(и): Президент України
Дати
Поданий на розгляд: 2 червня 2021
Прийнятий: 23 вересня 2021
Підписаний Президентом: 5 листопада 2021
Діє/діяв з: 7 листопада 2021
Статус: Чинний

Закон про деолігархізацію, закон про олігархів, або антиолігархічний закон[1] — закон України, що був ініційований Президентом України Володимиром Зеленським із метою мінімізації впливу українських олігархів на політичні, економічні та соціальні процеси в країні та на засоби масової інформації. Повна назва — Закон України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».

Був ухвалений 23 вересня 2021 року, набрав чинності 7 листопада 2021 року і мав діяти протягом 10 років з 7 травня 2022 року.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Ідея та підготовка[ред. | ред. код]

15 квітня 2021 року президент Зеленський повідомив, що запропонував РНБО, Офісу глави держави та Антимонопольному комітету розробити законопроєкт про статус олігархів[3].

27 квітня міністр МЗС Кулеба повідомив, що законопроєкт мав базуватися на антитрастовому законі США і мати на меті «привести більше справедливості й конкуренції на українські ринки»[4][5].

11 травня секретар РНБО Данілов повідомив, що 13 осіб в Україні можна було віднести до категорії олігархів, не назвавши прізвищ[6].

20 травня Зеленський заявив, що підготовка законопроєкту майже завершилася[7]. 27 травня видання «Дзеркало тижня» опублікувало фрагменти законопроєкту[8], але Офіс Президента України заперечив, що опублікований у ЗМІ текст є офіційним текстом законопроєкту[9].

2 червня президент Зеленський вніс до парламенту цей законопроєкт як невідкладний[10][11].

Ухвалення у Верховній Раді[ред. | ред. код]

1 липня 2021 року Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила законопроєкт № 5599 за основу, за це рішення проголосували 275 депутатів[12].

10 вересня Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що він спрямував текст закону до Венеціанської комісії на експертизу,[13] а 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути[14].

23 вересня Верховна Рада на пленарному засіданні ухвалила закон про олігархів, який у другому читанні підтримали 279 народних депутатів при 226 необхідних.[15] До другого читання документа депутати подали понад 1200 поправок, але фракція «Слуга народу» домоглась скороченого розгляду, що викликало спроби блокувати трибуну.[джерело?]

7 жовтня Верховна Рада звільнила Разумкова з посади Голови Верховної Ради.[16] Однією з причин звільнення називали розбіжності між Разумковим та командою Зеленського щодо закону про олігархів.[17][18]

12 жовтня у Києві пройшов 23-й саміт Україна-ЄС, на якому Євросоюз підтримав ухвалення антиолігархічного закону.[19]

3 листопада Верховна Рада уточнила низку статей закону і доручила Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку невідкладно його підписати.[20]

5 листопада закон було підписано Стефанчуком і Зеленським.[21] Наступного дня закон було опубліковано, і 7 листопада він набув чинності.[2]

Впровадження[ред. | ред. код]

9 червня 2022 року керівник НАЗК Олександр Новіков заявив, що ідея реєстру олігархів втратила актуальність[22].

11 липня 2022 року Рінат Ахметов заявив, що його компанія «Медіа Група Україна» (МГУ) відмовиться на користь держави від усіх медіа-ліцензій, що їй належали, щоб він не підпав під дію антиолігархічного закону.[23][24] Наступного дня його холдингова компанія SCM, до якої входила Медіа Група Україна, повідомила, що розпочала процес анулювання ліцензій усіх своїх телеканалів: «Україна», «Україна 24», «НЛО.TV», «Донбас», «Індиго tv», і тематичних каналів «Футбол 1/2/3». Також було повідомлено про припинення випуску друкованих ЗМІ медіахолдингу та мультимедійної платформи «Сьогодні». 14 липня МГУ подала до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення заяву щодо анулювання ліцензії телеканалів, і вже 21 липня ця заява була задоволена.[25]

Основні положення закону[ред. | ред. код]

У травні 2021 року перший заступник голови ВРУ Стефанчук повідомив, що у законопроєкті мало бути 7 критеріїв, за якими визначатимуть, хто є олігархом[26]. За словами Стефанчука, людина визнається олігархом, якщо підпадає під щонайменше три параметри[27].

2 червня у Офісі президента роз'яснили, що документ містить визначення олігархів — як осіб, які мають значний вплив у господарському, політичному житті країни, а також контролюють основні сегменти медійного простору. І що закон матиме обмежений термін дії — 10 років[28].

Згідно із текстом законопроєкту[29],

  • олігархом пропонують вважати людину, яка бере участь у політичному житті, має значний вплив на засоби масової інформації, є кінцевим бенефіціаром суб'єкта господарювання, що є природною монополією чи має монопольні позиції на ринку понад рік, має підтверджені активи у понад 1 мільйон прожиткових мінімумів. Для отримання статусу олігарха треба відповідати щонайменше трьом критеріям з чотирьох.
  • під участю у політичному житті автори документа пропонують розуміти зайняття високої посади у держапараті, пов'язаність із високопосадовцем, фінансування чи безпосереднє керівництво партією, контроль над ЗМІ, яке поширює інформацію політичного характеру.
  • медійний вплив визначається тим, що підозрювана в олігархії особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним[30];
  • згідно із текстом законопроєкту, частини ознак олігарха можна позбутися, наприклад, продавши свої медіаактиви особам із бездоганною репутацією[8][31].
  • подання про те, щоб визнати певну особу олігархом, може робити уряд, член РНБО, НБУ, СБУ або ж Антимонопольного комітету. Остаточне рішення — за Радою національної безпеки та оборони, її рішення вводиться в дію указом президента;
  • особа, визнана олігархом, потрапляє у спеціальний реєстр і з цього моменту їй забороняється фінансово підтримувати політичні партії та бути покупцем чи бенефіціаром при приватизації об'єктів великої приватизації. Крім того, олігархів (як і держслужбовців) зобов'язують подавати податкові декларації.
  • вийти з реєстру олігархів можна у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак із перелічених у проєкті закону чотирьох.

Критика[ред. | ред. код]

Фахівці з галузі ЗМІ критикували запропоновану в документі ідею щодо обмеження на володіння олігархами ЗМІ[8].

Громадські організації, що опікуються боротьбою з корупцією, критикують відсутність дієвих кроків для реалізації обмежень проти олігархів. Зокрема, керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін заявив: «олігархам він не загрожує. Закон прописаний таким чином, що його правозастосування буде нікчемним»[8].Директорка Центру протидії корупції Дарія Каленюк заявила, що не визначено, «хто перевірятиме, наскільки олігархи виконують закон» і таким чином «гарантій того, що всі люди, які є олігархами, будуть у відповідному реєстрі — нема»[32].

Політики ще до того, як законопроєкт був зареєстрований у ВРУ, піддали його ідею критиці. Народний депутат фракції «ЄС» Ростислав Павленко зауважив, що немає чіткого визначення поняття «олігарх», а тому ініціатива «виводить з-під удару власне олігархів і направлена на знищення політичних опонентів чинної влади»[33], а позафракційний народний депутат Гео Лерос заявив, що «Закон „про деолігархізацію“ має на меті зачищення конкурентного поля  президента Володимира Зеленського»[34].

Після голосування за закон 23 вересня 2021 року «Європейська солідарність» оголосила намір подавати в НАБУ, ДБР та Офіс генпрокурора заяву про вчинення злочину під час ухвалення закону про деолігархізацію.[35][36]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Антиолігархічний» закон Зеленського: протидія олігархам чи крок до диктатури. Радіо Свобода (укр.). 23 вересня 2021. Процитовано 10 січня 2023.
  2. ↑ а б Закон України від 23 вересня 2021 року № 1780-IX «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)»
  3. ↑ Зеленський пропонує розробити законопроєкт про статус олігархів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  4. ↑ Кулеба на ВВС HARDtalk. Боротьба з Коломойським і знешкодження "атомної бомби". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  5. ↑ Зеленський пропонує прописати «правила гри» для олігархів на основі антитрастового закону США - Кулеба. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  6. ↑ РНБО нарахувала в Україні 13 олігархів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  7. ↑ Законопроект про деолігархізацію майже готовий і з'явиться наступного тижня - Зеленський. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  8. ↑ а б в г Законопроєкт «Про олігархів»: основні положення vs головні очікування. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  9. ↑ «Це чиїсь фантазії»: на Банковій прокоментували публікації в ЗМІ «законопроєкту про олігархів». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  11. ↑ Зеленський вніс у Раду закон про олігархів (оновлено). LB.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  12. ↑ Олігархи «мають стати просто великими бізнесменами» – Зеленський привітав рішення Ради щодо законопроєкту №5599. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  13. ↑ Разумков направив законопроєкт про олігархів до Венеціанської комісії. LB.ua. 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  14. ↑ Рада схвалила закон про олігархів. Як Зеленський боротиметься з великими бізнесменами. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  15. ↑ Закон про олігархів прийнято. Як голосували нардепи. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  16. ↑ Рада звільнила Разумкова з посади спікера. Українська правда. 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  17. ↑ Арахамія пояснив бажання замінити Разумкова розбіжностями щодо закону про олігархів. detector.media. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  18. ↑ Дмитро Разумков: “Не може бути так, щоб одна гілка влади з’їдала іншу”. VOA. 8 жовтня 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  19. ↑ Боротьба з олігархами, допомога та реформи: про що домовилися на саміті Україна-ЄС. www.eurointegration.com.ua. 12 жовтня 2021. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  20. ↑ Рада усунула неточності в “антиолігархічному” законі. Економічна правда. 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  21. ↑ Зеленський підписав антиолігархічний закон. Економічна правда. 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  22. ↑ Ідея реєстру олігархів втратила актуальність, - глава НАЗК. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  23. ↑ Ахметов виходить з медіа-бізнесу через антиолігархічний закон. Економічна правда (укр.). 11 ЛИПНЯ 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  24. ↑ Гордість чи збитки. Що змусило Ріната Ахметова відмовитись від всього медіабізнесу — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 11 липня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  25. ↑ Нацрада анулювала ліцензії "Медіа Групи Україна": що про це кажуть співробітники. suspilne.media. 21 липня 2022. Процитовано 7 січня 2023.
  26. ↑ Руслан Стефанчук про відставки в уряді, амбіції Разумкова, закон проти олігархів та другий термін Зеленського. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  27. ↑ Статус олігарха визначатимуть за сімома критеріями, - Стефанчук. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  28. ↑ Президент вніс до парламенту як невідкладний законопроект, покликаний ліквідувати олігархічну систему в Україні. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  29. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  30. ↑ Як Зеленський "мінусуватиме" олігархів. Головні новації закону від президента. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.
  31. ↑ Закон про олігархів: «юридичний треш» чи «революція» від Зеленського?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  32. ↑ Каратимуть по-різному, – у ЦПК назвали недоліки законопроєкту щодо олігархів. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  33. ↑ Закон про деолігархізацію виводить з-під удару справжніх олігархів - Павленко. prm.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  34. ↑ Закон про олігархів є початком диктатури Зеленського - Лерос. prm.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
  35. ↑ Під час голосування за законопроект про олігархів було вчинено низку порушень, - Геращенко. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  36. ↑ Європейська солідарність. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Текст Закону[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закон_про_деолігархізацію&oldid=41460651