Рада національної безпеки і оборони України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ра́да націона́льної безпе́ки і оборо́ни Украї́ни (РНБОУ) — координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Офіційний логотип Ради національної безпеки і оборони України

Відповідно до статті 107 Конституції України РНБОУ координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Рішення РНБОУ вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції РНБОУ визначаються законом.

Історія[1][ред.ред. код]

Рада національної безпеки і оборони України проводить свої засідання у будівлі Адміністрації Президента України

Раду національної безпеки і оборони України утворено Указом Президента України від 30 серпня 1996 року N 772 замість Ради оборони України та Ради національної безпеки України, які працювали у період з 1991 до 1996 року.

Раду оборони України було утворено постановою Верховної Ради України від 11 жовтня 1991 року N 1658-XII. Згідно з Положенням про Раду оборони цей орган було визначено як вищий державний орган колегіального керівництва питаннями оборони і безпеки України, який утворюється з метою захисту суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності та недоторканності республіки, вироблення стратегії і постійного вдосконалення політики у сфері оборони і державної безпеки, всебічної наукової оцінки характеру військової загрози, визначення ставлення до сучасних війн, ефективного контролю за виконанням завдань держави та її інститутів по підтриманню обороноздатності України на рівні оборонної достатності.

Розпорядженням Президента України від 23 січня 1992 року N 28 відповідальним секретарем Ради оборони України було призначено ВІТОВСЬКОГО Мирослава Івановича, який обіймав цю посаду до 30 листопада 1995 року.

До складу Ради оборони згідно з постановою Верховної Ради України від 9 квітня 1992 року N 2261-XII входили Президент України - Голова Ради оборони України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-Міністр України, Перший заступник Голови Верховної Ради України, Міністр закордонних справ України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, Голова Служби безпеки України, Командуючий Національною гвардією України, Командуючий Прикордонними військами України.

Згідно з Тимчасовим положенням про Раду національної безпеки України, затвердженим Розпорядженням Президента України від 3 липня 1992 року N 117, Раду було визначено як консультативно-дорадчий орган у системі державної виконавчої влади при Президенті України, головним завданням якого є підготовка пропозицій та проектів рішень Президента України щодо реалізації політики у сфері захисту національних інтересів та забезпечення національної безпеки України.

З 1 липня по 19 листопада 1992 року посаду Державного радника України з питань національної безпеки, Секретаря Ради національної безпеки України, а з 19 листопада 1992 року по 19 квітня 1993 року - Радника Президента України з питань національної безпеки - Секретаря Ради національної безпеки при Президенті України обіймав СЕЛІВАНОВ Володимир Миколайович.

1 грудня 1993 року Секретарем Ради національної безпеки при Президентові України - Керівником апарату Ради національної безпеки при Президентові України був призначений КАРТАВЦЕВ Валерій Степанович (обіймав цю посаду до 5 серпня 1994 року).

Розпорядженням Президента України від 5 серпня 1994 року N 95 Секретарем Ради національної безпеки при Президенті України, а Указом Президента України від 17 жовтня 1994 року N 613 - Секретарем Ради національної безпеки при Президентові України - Радником Президента України з питань національної безпеки був призначений ГОРБУЛІН Володимир Павлович.

Указом Президента України від 23 серпня 1994 року N 469 було затверджено нове Положення про Раду. Згідно з ним Раду визначено як колегіальний орган при Президентові України, який здійснює організаційно-координаційну діяльність в галузі забезпечення національної безпеки.

З прийняттям 28 червня 1996 року Конституції України розпочався новий період у діяльності Ради. Указом Президента України від 30 серпня 1996 року N 772 відповідно до статті 107 Конституції України було також утворено Апарат Ради. Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року N 927 затверджено Положення про Апарат Ради (нову редакцію Положення затверджено Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року N 1446).

Формування законодавчої бази з питань діяльності Ради було завершено з прийняттям 5 березня 1998 року Закону України N 183/98-ВР "Про Раду національної безпеки і оборони України".

За період з дня утворення Ради національної безпеки і оборони України посаду Секретаря РНБОУ обіймали:

ГОРБУЛІН Володимир Павлович (з 30 серпня 1996 р. по 10 листопада 1999 р.);

МАРЧУК Євген Кирилович (з 10 листопада 1999 р. по 25 червня 2003 р.);

РАДЧЕНКО Володимир Іванович (з 2 вересня 2003 р. по 20 січня 2005 р.);

ПОРОШЕНКО Петро Олексійович (з 8 лютого по 8 вересня 2005 р.);

КІНАХ Анатолій Кирилович (з 27 вересня 2005 р. по 16 травня 2006 р.);

ГОРБУЛІН Володимир Павлович (виконуючий обов'язки Секретаря РНБОУ з 24 травня по 10 жовтня 2006 р.);

ГАЙДУК Віталій Анатолійович (з 10 жовтня 2006 р. по 12 травня 2007 р.);

ПЛЮЩ Іван Степанович (з 12 травня по 26 листопада 2007 р.);

БОГАТИРЬОВА Раїса Василівна ( з 24 грудня 2007 р. по 14 лютого 2012 р.);

КЛЮЄВ Андрій Петрович (з 14 лютого 2012 р. по 24 січня 2014 р.);

ПАРУБІЙ Андрій Володимирович  (з 27 лютого 2014 р. по 7 серпня 2014 р.). 

Структура[ред.ред. код]

Склад РНБОУ[ред.ред. код]

Засідання Ради національної безпеки і оборони України

Головою РНБОУ є Президент України. Він також формує персональний склад РНБОУ.

До складу РНБОУ за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.

За станом на 27 жовтня 2014 року членами РНБОУ є:[2][3][4][5][6][7]

  1. Порошенко Петро Олексійович — Президент України, Голова Ради національної безпеки і оборони України
  2. Аваков Арсен Борисович — Міністр внутрішніх справ України
  3. Гвоздь Віктор Іванович — Голова Служби зовнішньої розвідки України
  4. Гонтарева Валерія Олексіївна — Голова Національного банку України (за згодою)
  5. Клімкін Павло Анатолійович — Міністр закордонних справ України
  6. Ложкін Борис Євгенович — Глава Адміністрації Президента України
  7. Муженко Віктор Миколайович — начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України
  8. Наливайченко Валентин Олександрович — Голова Служби безпеки України
  9. Петренко Павло Дмитрович — Міністр юстиції України
  10. Полторак Степан Тимофійович — Міністр оборони України
  11. Романюк Ярослав Михайлович — Голова Верховного Суду України (за згодою)
  12. Турчинов Олександр Валентинович — Голова Верховної Ради України (за згодою)
  13. Шлапак Олександр Віталійович — Міністр фінансів України
  14. Ярема Віталій Григорович — Генеральний прокурор України (за згодою)
  15. Яценюк Арсеній Петрович — Прем'єр-міністр України.

Секретар РНБОУ[ред.ред. код]

Докладніше у статті Секретар Ради національної безпеки і оборони України

Секретар РНБОУ забезпечує організацію роботи і виконання рішень РНБОУ, призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

З 7 серпня 2014 посада Секретаря РНБОУ вакантна.

Апарат РНБОУ[ред.ред. код]

Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності РНБОУ здійснює її апарат, який підпорядковується Секретареві РНБОУ.

Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та прогнозного супроводження діяльності РНБОУ за її рішенням можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи.

Функції, структура, штатна чисельність апарату РНБОУ, а також повноваження заступників Секретаря РНБОУ визначаються Президентом України. Функції та повноваження робочих та консультативних органів РНБОУ також визначає Президент України.

Структура Апарату РНБОУ

Гранична чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України затверджена у кількості 162 штатних одиниць[8].

Структура Апарату РНБОУ:

  • Секретар Ради національної безпеки і оборони України
  • заступники Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
  • керівник Апарату Ради національної безпеки і оборони України;
  • заступники керівника Апарату Ради національної безпеки і оборони України;
  • Служба Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
  • Інформаційно-аналітична служба;
  • Департамент з питань державної безпеки;
  • Департамент з питань воєнної безпеки;
  • Департамент з питань економічної та соціальної безпеки;
  • Департамент зовнішньополітичних аспектів національної безпеки
  • Організаційно-технічне управління;
  • Служба персоналу;
  • Фінансово-економічний відділ;
  • Режимно-секретний відділ;
  • Юридичний сектор;
  • Сектор забезпечення доступу до публічної інформації.

Інформаційно-аналітичний центр[ред.ред. код]

Полковник Андрій Лисенко, речник інформаційного центру РНБО

Інформаційно-аналітичний центр є робочим органом РНБОУ.[9]

Центр:[9]

  1. забезпечує аналітичне та прогнозне супроводження діяльності РНБОУ щодо здійснення координації діяльності органів виконавчої влади з питань національної безпеки в інформаційній сфері;
  2. вивчає, аналізує, оцінює і прогнозує суспільно-політичні процеси в Україні, готує інформаційно-аналітичних бюлетенів та інших інформаційних матеріалів для РНБОУ;
  3. готує для розгляду РНБОУ пропозиції стосовно:
    • інформаційного супроводження діяльності органів виконавчої влади, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органів України щодо забезпечення стабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні, протидії негативному інформаційному впливу на населення України та її міжнародний імідж;
    • вдосконалення нормативно-правових актів з питань національної безпеки в інформаційній сфері.

Функції та компетенція РНБОУ[ред.ред. код]

Функції[ред.ред. код]

Відповідно до Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» функціями цього органу є:

  • Внесення пропозицій Президенту України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.
  • Координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час.
  • Координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Компетенція[ред.ред. код]

Відповідно до функцій, визначених вищезгаданим Законом, Рада національної безпеки і оборони України:

  • розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України відповідно до своїх досліджень.
  • здійснює поточний контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президенту України відповідні висновки та пропозиції;
  • залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності;
  • ініціює розроблення нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та результати перевірок їх виконання;
  • координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;
  • координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану;
  • координує та контролює діяльність органів виконавчої влади по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного та надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Література[ред.ред. код]

  • Конституція України, ст. 107
  • Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» [1]
  • Закон України «Про основи національної безпеки України» [2]
  • Судові та правоохоронні органи України. / Збірник законодавчих та нормативних актів. — К.: Видавництво Паливода А. В., 2002.
  • Судові та правоохоронні органи України: Підручник. / Басай В. Д. — К.: Вік, 2001.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.rnbo.gov.ua/content/history.html
  2. Указ Президента України № 528/2014 від 16 червня 2014 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  3. Указ Президента України № 549/2014 від 23 червня 2014 року «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  4. Указ Президента України № 571/2014 від 5 липня 2014 року «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  5. Указ Президента України № 654/2014 від 18 серпня 2014 року «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  6. Указ Президента України від 9 жовтня 2014 року № 763/2014 «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  7. Указ Президента України від 27 жовтня 2014 року № 827/2014 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  8. Указ Президента України від 15 квітня 2014 року № 406/2014 «Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України»
  9. а б «Указ Президента України від 12 квітня 2014 року № 398/2014 «Про Інформаційно-аналітичний центр»». 

Посилання[ред.ред. код]