Затока Кука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Затока Кука

Зато́ка Ку́ка (англ. Cook Inlet) або Кенайська затока — затока Тихого океану, розташована біля південних берегів Аляски. Отримала свою назву на честь Джеймса Кука, який досліджував його в 1778 році. Відокремлює Кенайський півострів від материка. Довжина затоки 370 км, ширина 18—111 км, глибина 22—78 м. Береги в південній частині затоки високі, скелясті, дуже порізані, в північній частині низькі. Припливи півдобові, висотою до 12 м. Сильна приливна течія швидкістю до 15,5 км/год. В глибині розпадається на два рукави: Турнаген і Кнік. У затоку впадають річки Сусітна, Матануска і Кнік. На вершині затоки знаходиться порт Анкорідж, найбільше місто Аляски.

Див. також[ред.ред. код]

Координати: 60°20′16″ пн. ш. 151°52′30″ зх. д. / 60.33778° пн. ш. 151.87500° зх. д. / 60.33778; -151.87500