Землетрус у Китаї (2023)
 | |
  Землетрус у Китаї (2023) (Китайська Народна Республіка) | |
 Землетрус у Китаї (2023) (Ґаньсу) | |
| Дата | 18 грудня 2023 |
|---|---|
| Магнітуда |
|
| Глибини | 10 км |
| Епіцентр | 35°44′34″ пн. ш. 102°49′37″ сх. д. / 35.74300000002777722° пн. ш. 102.82700000002778040° сх. д. |
| Постраждалі країни (території) |
 КНР |
| Жертви | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
18 грудня 2023 року в КНР стався потужний землетрус[3].
Опис[ред. | ред. код]
Землетрус стався в ніч з 18 на 19 грудня. Його епіцентр був розташований у Цзішишань-Баоань-Дунсян-Саларському автономному повіті неподалік від кордону між провінціями Ганьсу та Цинхай[4]. Перші поштовхи тривали 20 секунд із магнітудою 5.9 (за іншою оцінкою — 6.2). Слідом за землетрусом було зафіксовано дев'ять підземних поштовхів з магнітудою 3[5].
Землетрус став найбільшим у країні за кількістю загиблих протягом десяти років, забравши життя щонайменше 134 людей[6]. Станом на ранок 19 грудня було відомо про 105 загиблих, 397 постраждалих в провінції Ганьсу; також було зруйновано понад 4 700 будинків. Окрім цього, в провінції Цинхай загинуло щонайменш 13 людей, 182 було поранено, 20 зникли безвісти[5].
25 грудня кількість загиблих збільшилася до 149 осіб, знаходження ще принаймні двох не було встановлено[7].
Тектонічна структура[ред. | ред. код]
Хребет Цзішишань лежить у найсхіднішому сегменті Цілянських гір на північно-східній окраїні Тибетського нагір'я, що утворилося в результаті зіткнення Індійської та Євразійської плит[8]. Плато продовжує насуватися на північ, одночасно розтягуючись у бік, викликаючи розвиток комбінації великих лівосторонніх розломів зсуву і зони насуву. Простягнутий у північно-західному і південно-східному напрямках хребет Цзішишань з обох боків обмежений розломами, які мають ознаки як насуву, так і зсуву. За даними GPS-спостережень, найактивнішою з цих структур є східний крайовий розлом, швидкість зсуву якого оцінюється приблизно в 1 мм на рік, як при насуві, так і при вкороченні[9].
Гори Цілянь були місцем багатьох великих і руйнівних історичних землетрусів. Найбільшим з них був землетрус магнітудою 7,7 балів у 1927 році на півночі, який забрав життя 40 000 людей. Землетрус був наслідком розлому насуву і приніс надзвичайні руйнування в повіті Гулан префектури Увей, а також спричинив руйнівні зсуви. Ганьсу також постраждав від іншого землетрусу в 1920 році, що стався внаслідок зсуву, в результаті якого загинуло 200 000 людей; цей землетрус часто вважають одним з найсмертоносніших землетрусів 20-го століття. У квітні 1990 року землетрус магнітудою 6,5 балів, якому безпосередньо передував підземний поштовх магнітудою 6,3 бали, а за ним - афтершок магнітудою 6,3 бали, призвів до щонайменше 126 людських жертв, значних руйнувань і зсувів[10].
Втрати, пов'язані з землетрусами в Китаї, є звичайним явищем, навіть для землетрусів помірної магнітуди, через близькість великих населених пунктів до епіцентру землетрусу, поширеність структур, вразливих до підземних поштовхів, і виникнення зсувів на крутому рельєфі місцевості[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.reuters.com/world/china/chinese-rescuers-brave-freezing-cold-find-earthquake-survivors-2023-12-20/
- ↑ а б https://www.reuters.com/world/china/final-bodies-found-after-chinas-most-serious-earthquake-decade-2023-12-31/
- ↑ Балачук, Ірина (19 грудня 2023). Китай сколихнув потужний землетрус: понад 100 людей загинули. Українська правда (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ У Китаї стався сильний землетрус: 111 людей загинули, багато поранених. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ а б Gan, Nectar; Zhang, Mengchen; Chang, Wayne; Ehlinger, Maija (18 грудня 2023). Rescuers battle sub-zero temperatures as more than 100 killed by China’s deadliest quake in nearly a decade. CNN (англ.). Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ У Китаї різко зросла кількість постраждалих від землетрусу: що відомо про руйнування. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 грудня 2023.
- ↑ Woo, Ryan (25 грудня 2023). China earthquake death toll rises to 149, two still missing after a week. Reuters (англ.).
- ↑ а б M 5.9 - 37 km WNW of Linxia Chengguanzhen, China. earthquake.usgs.gov (англ.). Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ Zhuang, Wenquan; Cui, Duxin; Hao, Ming; Song, Shangwu; Li, Zhangjun (1 листопада 2023). Geodetic constraints on contemporary three-dimensional crustal deformation in the Laji Shan–Jishi Shan tectonic belt. Geodesy and Geodynamics. Т. 14, № 6. с. 589—596. doi:10.1016/j.geog.2023.03.006. ISSN 1674-9847. Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ Gansu earthquake: Over 120 killed in China's deadliest quake in years (брит.). 19 грудня 2023. Процитовано 19 грудня 2023.