Зуєнко Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зуєнко Сергій Михайлович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 7 січня 1980(1980-01-07)
Шарківщина
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (34 роки)
Ясинувата
Поховання Миргородський район
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зуєнко.

Сергі́й Миха́йлович Зує́нко (нар. 7 січня 1980(19800107) — пом. 25 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1980 року в селі Шарківщина (Миргородський район, Полтавська область). Закінчив Харківський агропромисловий коледж, спеціальність технік-механік. Протягом 1999—2001 років служив у Національній Гвардії та внутрішніх військах України.

Мобілізований 5 квітня 2014-го, старший сержант, командир бойової машини-командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади. У травні побував вдома в короткотерміновій відпустці.

Загинув на блокпосту поблизу міста Ясинувата під час мінометного обстрілу російськими терористами — в намет потрапила міна. Іноді місцем смерті вказується Костянтинівка.

Без Сергія лишились батько, дружина, син Денис 2008 р.н.[1] Дружина та син проживали в місті Кременчук.[2]

Похований у Шарківщині 29 серпня 2014-го.[3]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4];
  • 8 травня 2015-го в Шарківщині відкрито меморіальну дошку з Сергію Зуєнку;
  • у Шарківщині перейменовано вулицю Леніна на вулицю Сергія Зуєнка;
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 19
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
  • його ім'я занесене до Книги Пошани Полтавської обласної ради[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Небесна Гвардія
  2. ↑ У Кременчуці оголосили конкурс на придбання квартир сім'ям загиблих військових
  3. ↑ Учасник АТО передбачив свою смерть
  4. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Тридцять чотири рази пролунав Дзвін Пам'яті в Міноборони, вшановуючи загиблих українських Героїв
  6. ↑ Занесені до Книги Пошани Полтавської обласної ради

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зуєнко_Сергій_Михайлович&oldid=40610520