Йоханнес Лосіус
| Йоханнес Лосіус | |
|---|---|
| Народився |
7 січня 1842 Кодавере, Пала (волость), Йиґевамаа, Естонія |
| Помер |
14 лютого 1882 (40 років) Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Діяльність | історик |
| Галузь | історія |
| Alma mater | Дерптський імператорський університетd |
Йоханнес Лосіус (нім. Johannes Lossius; 1842—1882) — естонський бібліотекар та історик.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 січня 1842 року у сім'ї пастора Едуарда Фрідріха Лосіуса (1811—1870)[1].
У 1861—1868 роках вивчав в Імператорський Дерптський університет, спочатку медицину, але натхненний лекціями Шіррен, змінив свою спеціалізацію на історію. Потім викладав у Домській школі. З 1871 року працював у бібліотеці Дерптського університету; спочатку помічником бібліотекаря, потім бібліотекарем.
Відомий, головним чином, тим, що підготував видання (1875) останньої частини «Історії [Ліфляндія|Ліфляндії]]» [Кельх, Християн|Християна Кельха]], що охоплювала 1690—1707 рр.. і що залишалася після смерті Кельха у рукописі. Лоссіус також опублікував книгу «Документи графів Делагарді у Дерптській університетській бібліотеці» (нім. Die Urkunden der Grafen de Lagardie in der Universitätsbibliothek zu Dorpat; 1882). Також він досліджував великий приватний архів Ікскюлі в замку Фікель, написавши в 3-х частинах «Drei Bilder aus dem livländischen Adelsleben des 16. Jahrhunderts» (Leipzig, 1875—1878); третина про фельдмаршала Отто Ікскюля[de] залишилася незавершеною.
Помер у Дерпті 14 лютого 1882 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lossius, Eduard Friedrich (1811—1870) (нем.). // Baltisches Biographisches Lexikon Digital.. — S. 474.
Джерела[ред. | ред. код]
- Lossius, Johannes // Allgemeine Deutsche Biographie. B. 19. — München/Leipzig: Duncker & Humblot, 1884. — S. 219 (нім.)
- Hasselblatt A., Otto G. Album academicum der Kaiserlichen Universität Dorpat, Dorpat, 1889. — S. 543.(нім.)
- Lossius, Johannes (1842—1882) // Baltisches biografisches Lexikon digital.. — S. 474.