Казанська учбова округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Казанська навчальна округа — одна з шести, заснованих у 1803 році, найстаріших навчальних округ у Російській імперії[1].

Історія[ред. | ред. код]

Казанську навчальну округу було засновано 24 січня 1802 року указом імператора Олександра I «Про заснування навчальних округів».

Центральною установою навчальної округи став Казанський університет, заснований у 1804 році. Першим куратором Казанської навчальної округи став Степан Якович Румовський, відомий російський вчений і педагог.

Протягом XIX століття територіальний склад округи зазнав деяких змін. Так у 1824 році школи Кавказу і Астраханської губернії перейшли до Харківської навчальної округи. Через кілька років, у 1833 році Астраханська губернія була знову введена до складу Казанської навчальної округи[2].

Останнім куратором округи став Михайло Михайлович Ломіковський — лікар, багато років викладав у Харківському університеті. Куратором Казанської навчальної округи він став 19 жовтня 1915 року у віці 66 років, 10 квітня 1917 року подав у відставку.

Як самостійна адміністративна одиниця, Казанська навчальна округа існувала до лютого 1918 року[3].

Склад[ред. | ред. код]

До Казанської навчальної округи належали Вятська, Казанська, Самарська, Саратовська, Симбірська і Астраханська губернії, а також Сибір та Середня Азія (пізніше ці території відішли до новоутвореної Сибірської навчальної округи).

Куратори[ред. | ред. код]

  • С. Я. Румовский — з 1803 року по 6 липня 1812 року
  • М. О. Салтиков — з 26 вересня 1812 року по 4 серпня 1818 року
  • М. Л. Магніцький — період 18191826 рр.
  • М. М. Мусін-Пушкін — з 1829 по 15 квітня 1845 [4]
  • М. І. Лобачевський — з 18 квітня 1845 року по 22 травня 1847 року
  • В. П. Молоствов — з 22 травня 1847 року по 4 травня 1857 року
  • Ф. Ф. Веселаго — з 23 травня по 12 листопада 1857 року
  • Е. А. Грубер — з 12 листопада 1857 року до своєї смерті 23 квітня 1859 року
  • П. П. Вяземський — з 4 листопада 1859 року по 12 червня 1862 року
  • П. П. Стендер — з 12 червня 1862 року по 5 лютого 1865 року
  • П. Д. Шестаков — з 5 лютого 1865 року по 18 червня 1883 року[5].
  • П. Н. Масленніков — з 18 червня 1883 року до своєї смерті 3 травня 1890 року.
  • М. Г. Потапов — з 10 травня 1890 по 13 листопада 1894 року [6]
  • В. О. Попов — з 18 січня 1895 по 30 липня 1899 року [6]
  • М. М. Алексєєнко — з 30 липня 1899 по 9 липня 1901 року
  • С. Ф. Спєшков — з 19 листопада 1901 по 20 серпня 1905 року[6]
  • О. М. Деревицький — з 6 вересня 1905 по 31 грудня 1911 року
  • М. К. Кульчицький — з 27 лютого 1912 по 30 червня 1914 року
  • І. О. Базанов — з 30 червня 1914 по 10 жовтня 1915 року [1] [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  • М. М. Ломіковський — з 19 жовтня 1915 по 10 квітня 1917 року

Статистика[ред. | ред. код]

За даними шкільного перепису 1911 року у Казанській навчальній окрузі кількість учнів у початкових школах складала 4,18% від усього населення округи. Серед чоловічого населення — 5,89%, а серед жіночого населення початкову школу відвідувало 2,50%.[7]

Станом на 1915 рік навчальна округа налічувала 13 364 заклади усіх типів, у яких навчалося в цілому 1 017 704 учні, в тому числі початкових шкіл 11 570 з числом учнів 854 452. У розподілі на адміністративно-територіальні складові округи:

Розподіл учнів за типами навчальних закладів (у чисельнику — кількість учнів, у знаменнику число навчальних закладів).

Казанська учбова округа у 1915 році
Тип закладу 1 2 3 4 5 6
Вищі навчальні заклади
Духовні 180

1
Медичні 300

1
Художні 550

1
Середні навчальні заклади
Гімназії, прогімназії, інститути та ліцеї 2,014

4
8,783

24
6,205

23
6,614

17
10,708

26
4,430

14
Реальні училища 481

1
1,987

7
930

3
1,494

6
3,005

9
841

4
Духовні 816

3
4,937

115
1,473

7
1,703

5
1,983

9
349

1
Педагогічні 285

4
433

4
408

4
197

2
359

3
Медичні 118

1
456

4
483

7
399

1
264

2
Військові ?

1
213

1
374

1
Морські 32

1
58

1
119

1
Лісничі та сільськогосподарські 674

8
150

2
241

1
324

2
Технічні та ремісничі 36

1
662

11
289

7
493

8
1,512

11
814

6
Комерційні, торговельні та промислові 253

1
195

1
624

2
824

3
1,012

2
168

1
Художні 288

1
767

2
268

1
Межові, таксаторські й топографічні 100

1
Професійні 210

2
Приватні навчальні заклади та при церквах іноземних вірувань 1,039

21
1,816

24
2,836

24
Інші навчальні заклади
Училища сліпих та глухонімих 47

2
30

1
79

2
Релігійні нехристиянські ?

215
71,871

970
7,774

139
Початкові навчальні заклади
Нижчі 44,451

706
192,318

2,981
96,509

1,811
210,140

2,546
220,490

2,236
90,544

1,290

Примітка. Цифрами у шпальтах таблиці позначені адміністративно-територіальні складові навчальні округи:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Учебные округа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Ермолаев, Игорь Петрович (2002). Очерки истории Казанского университета (рос.). Казанский гос. университет,. с. 373. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
  3. Сборник материалов итоговых научных конференций молодых ученых и аспирантов Института истории им. Ш. Марджани АН РТ за 2001-2002 г (рос.). Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ,. 2002. с. 299.
  4. Виконував обов'язки попечителя з 24 лютого 1827 року, затверджений попечителем 16 березня 1829 р., 15 квітня 1845 назначений попечителем Петербурзької учбової округи
  5. Шестаков П. Д. Спогади про В. І. Назимова // Історичний вісник, 1891. - Т. 43. - № 3. - С. 706-723. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2019.
  6. а б в І. Е. Крапоткина Адміністративна діяльність попечителя навчального округу (з історії Казанського навчально-окружного центру) [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Новини Алтайського Державного університету 2010 Т. 3 С. 123-132
  7. Одноденний перепис початкових шкіл імперії, вироблена 18 січня 1911 року. Вип. XII-XV Азіатська Росія. СПб. 1914 р Передмова

Посилання[ред. | ред. код]