Казанська учбова округа
Казанська навчальна округа — одна з шести, заснованих у 1803 році, найстаріших навчальних округ у Російській імперії[1].
Історія[ред. | ред. код]
Казанську навчальну округу було засновано 24 січня 1802 року указом імператора Олександра I «Про заснування навчальних округів».
Центральною установою навчальної округи став Казанський університет, заснований у 1804 році. Першим куратором Казанської навчальної округи став Степан Якович Румовський, відомий російський вчений і педагог.
Протягом XIX століття територіальний склад округи зазнав деяких змін. Так у 1824 році школи Кавказу і Астраханської губернії перейшли до Харківської навчальної округи. Через кілька років, у 1833 році Астраханська губернія була знову введена до складу Казанської навчальної округи[2].
Останнім куратором округи став Михайло Михайлович Ломіковський — лікар, багато років викладав у Харківському університеті. Куратором Казанської навчальної округи він став 19 жовтня 1915 року у віці 66 років, 10 квітня 1917 року подав у відставку.
Як самостійна адміністративна одиниця, Казанська навчальна округа існувала до лютого 1918 року[3].
Склад[ред. | ред. код]
До Казанської навчальної округи належали Вятська, Казанська, Самарська, Саратовська, Симбірська і Астраханська губернії, а також Сибір та Середня Азія (пізніше ці території відішли до новоутвореної Сибірської навчальної округи).
Куратори[ред. | ред. код]
- С. Я. Румовский — з 1803 року по 6 липня 1812 року
- М. О. Салтиков — з 26 вересня 1812 року по 4 серпня 1818 року
- М. Л. Магніцький — період 1819—1826 рр.
- М. М. Мусін-Пушкін — з 1829 по 15 квітня 1845 [4]
- М. І. Лобачевський — з 18 квітня 1845 року по 22 травня 1847 року
- В. П. Молоствов — з 22 травня 1847 року по 4 травня 1857 року
- Ф. Ф. Веселаго — з 23 травня по 12 листопада 1857 року
- Е. А. Грубер — з 12 листопада 1857 року до своєї смерті 23 квітня 1859 року
- П. П. Вяземський — з 4 листопада 1859 року по 12 червня 1862 року
- П. П. Стендер — з 12 червня 1862 року по 5 лютого 1865 року
- П. Д. Шестаков — з 5 лютого 1865 року по 18 червня 1883 року[5].
- П. Н. Масленніков — з 18 червня 1883 року до своєї смерті 3 травня 1890 року.
- М. Г. Потапов — з 10 травня 1890 по 13 листопада 1894 року [6]
- В. О. Попов — з 18 січня 1895 по 30 липня 1899 року [6]
- М. М. Алексєєнко — з 30 липня 1899 по 9 липня 1901 року
- С. Ф. Спєшков — з 19 листопада 1901 по 20 серпня 1905 року[6]
- О. М. Деревицький — з 6 вересня 1905 по 31 грудня 1911 року
- М. К. Кульчицький — з 27 лютого 1912 по 30 червня 1914 року
- І. О. Базанов — з 30 червня 1914 по 10 жовтня 1915 року [1] [Архівовано 6 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- М. М. Ломіковський — з 19 жовтня 1915 по 10 квітня 1917 року
Статистика[ред. | ред. код]
За даними шкільного перепису 1911 року у Казанській навчальній окрузі кількість учнів у початкових школах складала 4,18% від усього населення округи. Серед чоловічого населення — 5,89%, а серед жіночого населення початкову школу відвідувало 2,50%.[7]
Станом на 1915 рік навчальна округа налічувала 13 364 заклади усіх типів, у яких навчалося в цілому 1 017 704 учні, в тому числі початкових шкіл 11 570 з числом учнів 854 452. У розподілі на адміністративно-територіальні складові округи:
- Астраханська губернія: навчальних закладів — 719, учнів — 48 489.
- Вятська губернія: навчальних закладів — 3 373, учнів — 210 402.
- Казанська губернія: навчальних закладів — 2 865, учнів — 184 707.
- Самарська губернія: навчальних закладів — 2 616, учнів — 224 162.
- Саратовська губернія: навчальних закладів — 2 470, учнів — 251 965.
- Симбірська губернія: навчальних закладів — 1 321, учнів — 97 979.
Розподіл учнів за типами навчальних закладів (у чисельнику — кількість учнів, у знаменнику число навчальних закладів).
| Тип закладу | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вищі навчальні заклади | ||||||
| Духовні | 180 1 |
|||||
| Медичні | 300 1 |
|||||
| Художні | 550 1 |
|||||
| Середні навчальні заклади | ||||||
| Гімназії, прогімназії, інститути та ліцеї | 2,014 4 |
8,783 24 |
6,205 23 |
6,614 17 |
10,708 26 |
4,430 14 |
| Реальні училища | 481 1 |
1,987 7 |
930 3 |
1,494 6 |
3,005 9 |
841 4 |
| Духовні | 816 3 |
4,937 115 |
1,473 7 |
1,703 5 |
1,983 9 |
349 1 |
| Педагогічні | 285 4 |
433 4 |
408 4 |
197 2 |
359 3 | |
| Медичні | 118 1 |
456 4 |
483 7 |
399 1 |
264 2 |
|
| Військові | ? 1 |
213 1 |
374 1 | |||
| Морські | 32 1 |
58 1 |
119 1 |
|||
| Лісничі та сільськогосподарські | 674 8 |
150 2 |
241 1 |
324 2 |
||
| Технічні та ремісничі | 36 1 |
662 11 |
289 7 |
493 8 |
1,512 11 |
814 6 |
| Комерційні, торговельні та промислові | 253 1 |
195 1 |
624 2 |
824 3 |
1,012 2 |
168 1 |
| Художні | 288 1 |
767 2 |
268 1 |
|||
| Межові, таксаторські й топографічні | 100 1 | |||||
| Професійні | 210 2 |
|||||
| Приватні навчальні заклади та при церквах іноземних вірувань | 1,039 21 |
1,816 24 |
2,836 24 |
|||
| Інші навчальні заклади | ||||||
| Училища сліпих та глухонімих | 47 2 |
30 1 |
79 2 |
|||
| Релігійні нехристиянські | ? 215 |
71,871 970 |
7,774 139 |
|||
| Початкові навчальні заклади | ||||||
| Нижчі | 44,451 706 |
192,318 2,981 |
96,509 1,811 |
210,140 2,546 |
220,490 2,236 |
90,544 1,290 |
Примітка. Цифрами у шпальтах таблиці позначені адміністративно-територіальні складові навчальні округи:
- 1 — Астраханська губернія
- 2 — Вятська губернія
- 3 — Казанська губернія
- 4 — Самарська губернія
- 5 — Саратовська губернія
- 6 — Симбірська губернія
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Учебные округа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Ермолаев, Игорь Петрович (2002). Очерки истории Казанского университета (рос.). Казанский гос. университет,. с. 373. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 11 березня 2019.
- ↑ Сборник материалов итоговых научных конференций молодых ученых и аспирантов Института истории им. Ш. Марджани АН РТ за 2001-2002 г (рос.). Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ,. 2002. с. 299.
- ↑ Виконував обов'язки попечителя з 24 лютого 1827 року, затверджений попечителем 16 березня 1829 р., 15 квітня 1845 назначений попечителем Петербурзької учбової округи
- ↑ Шестаков П. Д. Спогади про В. І. Назимова // Історичний вісник, 1891. - Т. 43. - № 3. - С. 706-723. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 березня 2019.
- ↑ а б в І. Е. Крапоткина Адміністративна діяльність попечителя навчального округу (з історії Казанського навчально-окружного центру) [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // Новини Алтайського Державного університету 2010 Т. 3 С. 123-132
- ↑ Одноденний перепис початкових шкіл імперії, вироблена 18 січня 1911 року. Вип. XII-XV Азіатська Росія. СПб. 1914 р Передмова
Посилання[ред. | ред. код]
- Бібліотека історичної інформації [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- http://izvestia.asu.ru/2010/4-3/hist/TheNewsOfASU-2010-4-3-hist-22.pdf [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]